Відмінності між версіями «Нудний»
(→Джерела та література) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
|} | |} | ||
| − | |||
| − | + | ||
| + | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| Рядок 27: | Рядок 27: | ||
[[http://tolkslovar.ru/n9454.html]] | [[http://tolkslovar.ru/n9454.html]] | ||
| − | + | ||
[[Категорія:Ну]] | [[Категорія:Ну]] | ||
[[Категорія:Слова 2014 року]] | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
Поточна версія на 17:12, 17 грудня 2014
Нудний, -а, -е. 1) Скучный; томительный. Бодай же кінець ваш був нудний та гіркий! Ном. № 3710. Нудна моя у полі робота. Грин. III. 276. 2) Приторный. 3) Тошный.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках `нудний, докучливий 'і властиво переважно стилям розмовної мови (нудний характер, нудне проведення часу і т. П.). Воно напрошується на зіставлення з застарілим дієсловом нудить `примушувати, насилу змушувати ': пор. нудитися `вживати зусилля, бути примушувати '). Це дієслово в давньоруській мові широко вживався в церковно-сла-Вянскя та ділової писемності. Зазначено у «Матеріалах» І. І. Срезневського слово нудниі в Житії Андрія Юродивого. Тут слово нуден (нуден'есть вщух) замінило важкий більш давніх списків (Срезневський, 2, с. 473). Однак у цьому значенні (`вимагає зусиль, спонукання, тяжкий ') слово нудний не зміцнить в давньоруському літературній мові. Мабуть, воно до XVII в. вже вийшло з літературного вживання. У всякому разі, Ф. Полікарпов не поміститься його в свій «Ле-ксікон треязичний» (1704). Ні слова нудний ні в словниках АР, ні в словнику 1847
Легко здогадатися про причини, які сприяли втраті, відмирання слова нудний в російській літературній мові найдавнішої пори. У цього слова були сильніші літературні синоніми, притому ж майже омонімічние з словом нудний, так як вони сходили до того ж кореня. Це старослов'янське слово нуждьниі і його російський еквівалент нужьниі. Ці прикметники утворені від слова нужда (нужа), виражало в давньоруській мові значення: `1) необхідність, примусова сила, потреба; 2) насильство, примус; 3) утиск, підступи; 4) сором, лихо '. Тому і в слові нуждьниі (нужьниі) поєднувалися значення: `1) викликається силою, необхідний; 2) важкий, тяжкий, що вимагає зусиль; 3) насильницький, пов'язаний з насильством, з силою '. Це слово зміцнилося в літературній мові і пройшло складний, довгий шлях семантичного розвитку (тим більше, що фонетично нуждниі і таким чином бажаний збіглися після втрати редукованих звуків у XIII ст.). Так слово нудний було витіснено з літературного вживання словом потрібний.
Ілюстрації
|
|
|
|
