Відмінності між версіями «Дармоїдство»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(не показано 7 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:20131021_len.jpg|x140px]] |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
|} | |} | ||
+ | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Поточна версія на 13:59, 15 грудня 2014
Дармоїдство, -ва, с. 1) Дармоѣдство, тунеядство. Пахло ницостю та хижим дармоїдством. К. Дз. 40. 2) Соб. Тунеядцы. Усюди повно в його дармоїдства, лежачим хлібом набивають пузо. К. Псал. 82.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ДАРМОЇ́ДСТВО, а, сер., зневажл. Проживання на чужий кошт, чужою працею; неробство. [Агафія:] Івась приходить та й каже: — Тату, досить того дармоїдства, я хочу вчитися шевства, хочу бути шевцем (Іван Франко, IX, 1952, 365); Серед деякої частини громадян ще мають місце факти дармоїдства, рвацтва (Наука і життя, 9, 1957, 14).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 212.академічний тлумачний словник