Відмінності між версіями «Китель»

Поточна версія на 21:16, 10 жовтня 2018

Ки́тель, -ля, м. Китель. Китель білий, кивер чорний, хлопець гарний і моторний. Рк. Макс.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КІ́ТЕЛЬ, я, чол. Формена однобортна куртка із стоячим коміром. Студент махнув рукою і розщібнув кітель (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 197); Він був у захисного кольору військовому кітелі (Андрій Головко, II, 1957, 46). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 171.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Китель, -ля, м. Китель. Китель білий, кивер чорний, хлопець гарний і моторний. Рк. Макс.

Ілюстрації

Медіа

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

Кітель (нім. Kittel — «блуза») — частина повсякденної та інколи парадної і польової форми одягу в збройних силах, правоохоронних органах та інших силових структурах більшості країн, піджак військового зразка. У мовах інших країн предмет одягу подібний до кітеля може іменуватися «фр. tunique», «англ. jacket», «нім. waffenrock» і тому подібне.

У Росії предмет одягу з такою назвою виник в XVIII столітті у вигляді довгої куртки з грубого полотна — робочого одягу нижніх чинів кавалерії, що призначався поряд з фуражної шапкою (прототип кашкета) для господарських робіт.

На інших мовах предмет одягу подібний кітелю називатиметься « жакет » ( «jacket»), «туніка» ( «tunika») тощо.

Історія

Етимологія слова точно не встановлена. У українську мову воно потрапило з німецької, де означало блузу , робочий халат . Існують дві основні версії походження цього слова. За однією з них, джерело слова нібито - ідиш , де « кітлах » означало чоловічий саван (його також носили в Йом-Кіпур ). Однак ця версія не пояснює появи слова в ідиш. За іншою версією, слово з'явилося в німецькій мові ще в XII столітті і означало сорочку як верхній одяг. Можливо, слово походить від арабського гутун (qutun) - бавовна .

Протягом XIX століття слово «кітель» перейшов на літній білий формений офіцерський сюртук , раннє іменувався словом «полотняннік». Тепер він представляв собою закриту двобортну полотняну білу куртку з коміром-стійкою, довгими полами, кроєм схожу з форменим сюртуком, із застібкою на 12 (2х6) формених ґудзиків. Носився тільки з погонами , на відміну від сюртука, до якого можна було прикріплювати еполети . Відповідно до вимог моди неодноразово вкорочувався, досягнувши до початку XX століття довжини сучасного піджака .

У 1907 р підсумками Російсько-японської війни в російській армії введений в якості літньої форми однобортний кітель захисного кольору з коміром-стійкою на гачках, з застібкою на п'ять ґудзиків, з кишенями на грудях і на боках (так званий «американський» крій) . Білий же кітель колишнього зразка вийшов з ужитку.

У російській флоті існували однобортні кітелі подібного крою синього і білого кольору. У повітряному флоті (авіації) напередодні війни був прийнятий в якості робочого одягу синій кітель.

У період Першої світової війни 1914-1918 років в армії, авіації і флоту широкого поширення набули кітеля довільних зразків - наслідування англійським і французьким моделям, які отримали загальну назву « френч » - по імені англійського генерала Джона Френч. Особливості їх конструкції в основному полягали в конструкції коміра - м'якого отложного, або м'якого стоячого з застібкою на гудзики подібно коміра гімнастерки ; регульованою ширині рукава (за допомогою хлястиків або розрізної манжети ), великих накладних кишенях на грудях і підлогах із застібкою на гудзики. серед авіаторівобмежене поширення набули френчі англійського офіцерського типу - з відкритим коміром для носіння з сорочкою і краваткою .

До революції (перевороту) 1917 року російська армія підійшла в кітелях найрізноманітнішого крою. Відповідність статуту спостерігалося тільки в штабах , тилових організаціях, а також у флоті. Однак зусиллями нового військового і морського міністра А. Ф. Керенського був знищений навіть цей відносний порядок. Сам він носив кітель-френч довільного зразка, слідом за ним його наділи багато керівників збройних сил. Флоту ж було наказано переодягнутися в кітеля із застібкою на гачки, обшиті чорною тасьмою по борту, з кишенями, позбавленими клапанів. До виготовлення нових зразків форми слід було перешити наявну. цей наказ офіцери виконували довільно, в результаті флот теж позбувся єдиного зразка кітеля.

В ході громадянської війни в Росії 1918 - 1922 рр. кітелі практично вийшли з обігу. Використовувалися різні зразки сорочок-гімнастерок і зрідка френчі. Сам термін «кітель» в армії надовго вийшов з обігу. Так в 1924 р предмет одягу, конструктивно схожий з кітель, офіційно іменувався «сорочка-френч». Слово «кітель» зберігалося в робітничо-селянському червоному флоті , позначаючи предмет одягу конструктивно схожий з дореволюційним кітель - синього і білого кольорів, однобортний, з застібкою на 5 гудзиків, з коміром-стійкою.

В цілому дотримувалося правило - формений однобортний піджак з відкладним коміром, з лацканами або без них, називали френчем, зі стоячим коміром - кітель. Не дивно, що за введеним в 1943 році мундиром нового зразка (схожим на кітель царської армії зразка 1907 г.) знову закріпилася назва кітель. (Хоча в армії термін було реанімовано ще в 1940 року з введенням нової форми для вищого командного складу сухопутних військ і авіації, перейменованого в генералітет , ще з відкладним коміром).

Однак з введенням в 1949 р новому форменому одягу для авіації і бронетанкових військ, що включала відкриту двобортну тужурку з лацканами, схожу на військово-морській зразок, термін «кітель» починає переходити і на неї, остаточно закріплюючись за одягом подібного крою в 1954 р з введенням «кітеля повсякденного для маршалів і генералів », що мав той же характер. Після цього кітель починають називати практично будь-яку подібну піджака військовий одяг, незважаючи на крій, за винятком парадного мундира , а також тужурок військово-морського флоту.

Типи

1. 1 військовий

• військовослужбовців до старших офіцерів
• старших офіцерів
• вищих офіцерів
• цивільний (напіввійськовий)

1. 2 річний:

• польовий
• повсякденний
• парадний

1. 3 зимовий:

• польовий
• повсякденний
• парадний

[1]