Відмінності між версіями «Кепкування»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 4 проміжні версії цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
[http://ukrlit.org/slovnyk/кепкувати Електронний публічний словник української мови]
 
 
 
  
 
'''Кепкува́ння, -ня, '''''с. ''Насмѣшка. ''Аж ось посипались кепкування і нарікання і на Павлюгу. ''Стор. МПр. 148.  
 
'''Кепкува́ння, -ня, '''''с. ''Насмѣшка. ''Аж ось посипались кепкування і нарікання і на Павлюгу. ''Стор. МПр. 148.  
Рядок 7: Рядок 4:
  
  
 +
[http://ukrlit.org/slovnyk/кепкування Електронний публічний словник української мови]
  
  
 +
КЕПКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. кепкува́ти. Юрма серед реготу й кепкування підхопила дідові лайки (Коцюб., І, 1955, 257); В очах майнуло те, що Таня завжди бачила в його очах: притаєна гострота і трохи злого сміху, і кепкування над співрозмовником (Загреб., День.., 1964, 318).
  
КЕПКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., з кого — чого, над ким — чим і рідко без додатка. Глузувати, сміятися з кого-, чого-небудь; насміхатися. Дівчата й молодиці завидували Василині й почали кепкувати з неї (Н.-Лев., II, 1956, 100); [Маруся:] Господи, як-то чудно у світі діється, що кого щиро кохаєш,— одвертається від тебе та ще й кепкує, зневажає (Кроп., І, 1958, 89); Анатолій.. не любив, коли хтось кепкував з його захоплень (Руд., Остання шабля, 1959, 46); * Образно. — Ой, доле моя проклята! — бідкався Іван.. — Коли ж ти перестанеш кепкувати надо мною? (Фр., III, 1950, 134)
 
==Сучасні словники==
 
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 
|- valign="top"
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|}
 
 
==Медіа==
 
==Медіа==
  

Поточна версія на 21:08, 13 грудня 2014

Кепкува́ння, -ня, с. Насмѣшка. Аж ось посипались кепкування і нарікання і на Павлюгу. Стор. МПр. 148.


Електронний публічний словник української мови


КЕПКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. кепкува́ти. Юрма серед реготу й кепкування підхопила дідові лайки (Коцюб., І, 1955, 257); В очах майнуло те, що Таня завжди бачила в його очах: притаєна гострота і трохи злого сміху, і кепкування над співрозмовником (Загреб., День.., 1964, 318).

Тлумачення слова у сучасних словниках

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання