Відмінності між версіями «Жаття»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 2 проміжні версії цього учасника)
Рядок 19: Рядок 19:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:97665833.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zhnyva.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:800x6144714.jpg|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|}
 
|}
 +
 
==Медіа==
 
==Медіа==
  

Поточна версія на 20:39, 12 грудня 2014

Жаття, -тя, с. Жатіе, сжинаніе, жатва. Од жаття рука болить. Канев. у. Пішов дощ та вже й по жаттю. Каменец. у.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ЖАТТЯ́, я, сер. Дія за значенням жати 1. Од жаття рука болить (Словник Грінченка).

ЖАТИ 1, жну, жнеш, недок., перех. Зрізати біля кореня стебла хлібних та інших трав'янистих рослин. І на своїм веселім полі Удвох собі пшеницю жнуть, А діточки обід несуть (Тарас Шевченко, II, 1953, 287); Згадав [Петро] матір, як вона жала в плавнях очерет хату вкривати (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 15). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 513.Коментарі (0) ЖАТИ а, жму, жмеш, недок., розм. 1. перех. Стискати що-небудь з силою. Видно було, що дід усім зусиллям своєї волі боровся з хворобою, судорожно жмучи в жменях простирало, яким був накритий (Іван Франко, IV, 1950, 184). 2. перех., перен. Пригноблювати, експлуатувати кого-небудь. Всякий, хто вище, то нижчого гне, Дужий безсильного давить і жме (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 6). 3. неперех., перен. Примушувати відступати, сильно натискаючи, напираючи. Загнали фашиста на слизьке і вузьке: ні звернуть, ні плигнуть, а наші жмуть (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 425). 4. неперех., перен. З великим завзяттям, азартом, швидко робити що-небудь. Партизан гукає: — Жми, реб'ята! Зараз край села їхній [німецький] пост стоїть! Проскочити треба акуратно! (Юрій Яновський, I, 1958, 280); Жму, Лечу, аж вітер свище, Навкруги — переполох... А проклятий кабанище [в машині] Верещить, бодай він здох! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 201).академічний тлумачний словник

Ілюстрації

97665833.jpg Zhnyva.jpg 800x6144714.jpg Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання