Відмінності між версіями «Макогін»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано 4 проміжні версії ще одного учасника)
Рядок 5: Рядок 5:
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
 +
МАКОГІ́Н, гона, чол. Дерев'яний стрижень із потовщеним заокругленим кінцем, яким розтирають у макітрі мак, пшоно тощо; Колись великі макогони використовували ще й задля розтирання кормів для свиней, худоби. До Хіврі сікався [Солопій], за макогін хватався, І не на жарт-таки, сердега, розгулявся (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 61); Хазяїн кинув на стіл ложку, вихопив із макітри макогін і вибіг на двір (Петро Панч, В дорозі, 1959, 185);  * У порівняннях. Як у діжку макогоном, У бубон стукотить (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 132); Голова в його була лиса, справді наче облизаний макогін (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 313).[http://sum.in.ua/s/Makoghin академічний тлумачний словник]
 +
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sdsdd.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fghfghf.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ddcd.jpeg|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|}
 
|}
 +
 +
==У культурі==
 +
Традиційно в Україні для різдвяної куті мак перетирав чоловік, батько родини, читаючи при цьому молитву. У цьому звичаї макогін символізує чоловічий початок, а макітра — жіноче. Частенько перед Різдвом купували новенький макогін і макітру. Інший звичай, пов'язаний з макогоном, відноситься до залицянь та сватівства. Якщо хлопчина відправляв до обраниці старостів, а вона не відповідала навзаєм, то молодиця повертала старостам вручений їй хліб або дарувала гарбуза. В такому випадку про залицяльника казали, що він вхопив гарбуза чи облизав макогін. В деяких місцях нашої країни на подвір'ї в юнака вночі будували велетенський макогін з сіна на втіху народу.
 +
 
==Медіа==
 
==Медіа==
  

Поточна версія на 01:56, 30 жовтня 2017

Макогін, -го́ну, м. 1) Деревянный песть для растиранія соли, маку, пшена и пр. Лисий як макогін. Ном. № 8661. Макогін облизати. Получить отказъ въ сватовствѣ, то-же, что и гарбуза вхопити. О. 1862. Русин. весілля. IV. 1. 2) Пестъ толчеи для зерна или сукна. Шух. І. 104, 113. 3) У мосяжник’овъ: а) при инкрустаціи: родъ деревянной колотушки для вбиванія въ дерево металлическихъ украшеній. Шух. І. 278; б) при выдѣлкѣ глиняныхъ формъ для отливки мѣдныхъ вещей: родъ колотушки, втискивающей модели въ глину для полученія формы. Шух. I. 281, 283.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

МАКОГІ́Н, гона, чол. Дерев'яний стрижень із потовщеним заокругленим кінцем, яким розтирають у макітрі мак, пшоно тощо; Колись великі макогони використовували ще й задля розтирання кормів для свиней, худоби. До Хіврі сікався [Солопій], за макогін хватався, І не на жарт-таки, сердега, розгулявся (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 61); Хазяїн кинув на стіл ложку, вихопив із макітри макогін і вибіг на двір (Петро Панч, В дорозі, 1959, 185); * У порівняннях. Як у діжку макогоном, У бубон стукотить (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 132); Голова в його була лиса, справді наче облизаний макогін (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 313).академічний тлумачний словник

Ілюстрації

Sdsdd.jpg Fghfghf.jpeg Ddcd.jpeg Photoicon.png

У культурі

Традиційно в Україні для різдвяної куті мак перетирав чоловік, батько родини, читаючи при цьому молитву. У цьому звичаї макогін символізує чоловічий початок, а макітра — жіноче. Частенько перед Різдвом купували новенький макогін і макітру. Інший звичай, пов'язаний з макогоном, відноситься до залицянь та сватівства. Якщо хлопчина відправляв до обраниці старостів, а вона не відповідала навзаєм, то молодиця повертала старостам вручений їй хліб або дарувала гарбуза. В такому випадку про залицяльника казали, що він вхопив гарбуза чи облизав макогін. В деяких місцях нашої країни на подвір'ї в юнака вночі будували велетенський макогін з сіна на втіху народу.

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання