Відмінності між версіями «Овчина»
(→Джерела та література) |
|||
(не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 25: | Рядок 25: | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | {{#ev:youtube|Zs-2u_kuXCI}} | ||
+ | {{#ev:youtube|m0sCgdR6NgE}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | [[Вівчарь]] | ||
+ | |||
+ | [[Вівця]] | ||
+ | |||
+ | [[Югас]] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
− | == | + | [http://agroua.net/ Аграрний сектор України] |
+ | |||
+ | [http://sheep-breeding.hol.es/ Факти про овець. Вівчарство в Україні] | ||
+ | |||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | [[Файл:504279f-zemref330.jpg|міні|праворуч]] | ||
+ | Зняту з вівці шкуру, що має площу не менше 18 дм2 називають овчиною. Вівчарство є основним джерелом сировини для хутряної та шубної промисловості. Шубні та хутряні овчини, а також шкурки ягнят складають більше 88% загального обсягу перероблюваної хутряної сировини (за площею), в тому числі: хутряна овчина — більше 54%; Шубна — 32%. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Хутряні овчини отримують від тонкорунних і напівтонкорунних овець, а також від полугрубошерстних, якщо їх шерсть в основному складається з пухових волокон з невеликою домішкою тонкої ості. По довжині вовни хутряні овчини ділять на вовнових — більше 3 см, полушерстние — від 1 до 3 см і нізкошерстние — 0,5 — 1 см. шубних овчин ділять на російські, степові і романівські. Руську овчину одержують від всіх грубошерстних овець, крім курдючних, каракульських і романівських. Шерсть цих овчин відрізняється хвилястим косічним будовою, великим вмістом пуху. | ||
+ | |||
+ | Степову овчину одержують від курдючних і каракульських овець. Шерсть їх складається з грубої ості і пуху з включенням сухого і мертвого волосся. Ці овчини, як правило, бувають важкими і недостатньо теплими. Романівські овчини є одними з кращих шубних овчин. У романівських овчин пух довше ості, завдяки цій особливості шерсть не звалюється. Перерісль пуху над остю повинна бути не більше 1,5 — 2,0 см, в іншому випадку пух звалюється. Бажане співвідношення ості і пуху від 1:4 до 1:10. Густота вовни 30-40 волокон на 1 мм2. Романовська овчина при великій міцності відрізняється легкістю: 1м2 її має масу 1,45 кг, тоді як маса 1м2 інших грубошерстних овчин складає 1,95 кг і більше. | ||
+ | |||
+ | Шкіряні овчини — це шкури, не придатні для переробки в шубні та хутряні вироби. Шкіряні овчини служать сировиною для вироблення хромової шкіри, шевро, підкладкової і галантерейної шкіри, взуттєвої замші і т.д. | ||
+ | [[Файл:Original-1386851034.JPG|міні|ліворуч]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | Найбільш вигідно отримувати овчини від молодняку у віці 8-10 міс. Від новонароджених ягнят смушкових порід (каракульської, Сокольської) у віці 1-3 днів отримують смушків — шкірку з волосяним покривом у вигляді завитків. Смушки відносяться до одного з різновидів хутра і використовуються для виготовлення шапок, комірів, манто та інших хутряних виробів. Основну масу товарних смушків складають шкурки каракульських ягнят. Ці шкурки користуються постійним попитом не тільки усередині країни, але і на світовому хутровому ринку. | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | ||
[[Категорія:Слова 2014 року]] | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
[[Категорія:Слова 2014 року]] | [[Категорія:Слова 2014 року]] |
Поточна версія на 07:37, 7 грудня 2014
Овчи́на, -ни, ж. 1) Овчина, овечья шкура. 2) мн. Овечья шуба. Із якої се причини вбралась теща у овчини? Нп.
Зміст
[сховати]Сучасні словники
Словник української мови
ОВЧИ́НА, и, жін. Вироблена овеча шкура. Душно а хаті, а сиділи, хоч простоволосі, та в кожухах, у свитах, тільки порозстібалися, а не скидали. Пропахлі потом, овчинами, чорноземом (Андрій Головко, II, 1957, 71); Головань розстебнув масивне, потерте на рукавах пальто. Воно виявилося підбитим сірою овчиною (Микола Руденко, Остання шабля. 1959, 25).
Орфографічний словник української мови
овчи́на іменник жіночого роду шкура
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Факти про овець. Вівчарство в Україні
Цікаві факти
Зняту з вівці шкуру, що має площу не менше 18 дм2 називають овчиною. Вівчарство є основним джерелом сировини для хутряної та шубної промисловості. Шубні та хутряні овчини, а також шкурки ягнят складають більше 88% загального обсягу перероблюваної хутряної сировини (за площею), в тому числі: хутряна овчина — більше 54%; Шубна — 32%.
Хутряні овчини отримують від тонкорунних і напівтонкорунних овець, а також від полугрубошерстних, якщо їх шерсть в основному складається з пухових волокон з невеликою домішкою тонкої ості. По довжині вовни хутряні овчини ділять на вовнових — більше 3 см, полушерстние — від 1 до 3 см і нізкошерстние — 0,5 — 1 см. шубних овчин ділять на російські, степові і романівські. Руську овчину одержують від всіх грубошерстних овець, крім курдючних, каракульських і романівських. Шерсть цих овчин відрізняється хвилястим косічним будовою, великим вмістом пуху.
Степову овчину одержують від курдючних і каракульських овець. Шерсть їх складається з грубої ості і пуху з включенням сухого і мертвого волосся. Ці овчини, як правило, бувають важкими і недостатньо теплими. Романівські овчини є одними з кращих шубних овчин. У романівських овчин пух довше ості, завдяки цій особливості шерсть не звалюється. Перерісль пуху над остю повинна бути не більше 1,5 — 2,0 см, в іншому випадку пух звалюється. Бажане співвідношення ості і пуху від 1:4 до 1:10. Густота вовни 30-40 волокон на 1 мм2. Романовська овчина при великій міцності відрізняється легкістю: 1м2 її має масу 1,45 кг, тоді як маса 1м2 інших грубошерстних овчин складає 1,95 кг і більше.
Шкіряні овчини — це шкури, не придатні для переробки в шубні та хутряні вироби. Шкіряні овчини служать сировиною для вироблення хромової шкіри, шевро, підкладкової і галантерейної шкіри, взуттєвої замші і т.д.
Найбільш вигідно отримувати овчини від молодняку у віці 8-10 міс. Від новонароджених ягнят смушкових порід (каракульської, Сокольської) у віці 1-3 днів отримують смушків — шкірку з волосяним покривом у вигляді завитків. Смушки відносяться до одного з різновидів хутра і використовуються для виготовлення шапок, комірів, манто та інших хутряних виробів. Основну масу товарних смушків складають шкурки каракульських ягнят. Ці шкурки користуються постійним попитом не тільки усередині країни, але і на світовому хутровому ринку.