Відмінності між версіями «Легіон»
| (не показано 17 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | |||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
| + | |||
'''Легіон, -ну''''', м. ''Легіонъ, отрядъ войска. ''В британських гальських легіонах не муштрувались. ''Шевч. 606. | '''Легіон, -ну''''', м. ''Легіонъ, отрядъ войска. ''В британських гальських легіонах не муштрувались. ''Шевч. 606. | ||
[[Категорія:Ле]] | [[Категорія:Ле]] | ||
| Рядок 4: | Рядок 7: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | '''[http://sum.in.ua/s/leghion Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
| + | ''' | ||
| + | |||
ЛЕГІО́Н, у, чол. | ЛЕГІО́Н, у, чол. | ||
| Рядок 14: | Рядок 21: | ||
4. Їм [же] ім'я — легіон — когось надзвичайно, дуже багато. Ярослав Галан став героєм нашого народу, а його послідовників нині не один і не два, їм ім'я — легіон (Юрій Мельничук, Поріддя.., 1959, 76). | 4. Їм [же] ім'я — легіон — когось надзвичайно, дуже багато. Ярослав Галан став героєм нашого народу, а його послідовників нині не один і не два, їм ім'я — легіон (Юрій Мельничук, Поріддя.., 1959, 76). | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 461. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 461. | ||
| + | |||
| + | '''[http://slovopedia.org.ua/42/53403/285087.html Словник іншомовних слів Мельничука]''' | ||
| + | |||
| + | ЛЕГІОН | ||
| + | легіо́н | ||
| + | [лат. legio (legionis), від lego – збираю, набираю] | ||
| + | 1. Вища бойова одиниця в армії Стародавнього Риму. | ||
| + | |||
| + | 2. В 17 – 20 ст. в багатьох державах назва різних військових формувань, які комплектувалися з добровольців. Іноземний Л. – у Франції, Іспанії та деяких іноземних країнах – з’єднання з найманців-іноземців, декласованих елементів; використовувалися переважно для служби в колоніях. | ||
| + | |||
| + | 3. Назва деяких цивільних організацій фашистського типу (напр., Американський Л. у США). | ||
| + | |||
| + | 4. Орден почесного Л. – вищий французький орден. | ||
| + | |||
| + | 5. Переносно – величезна, кількість, безліч. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| Рядок 25: | Рядок 47: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | {{#ev:youtube| | + | {{#ev:youtube|gevem6YuZTw}} |
| + | {{#ev:youtube|6Eg-SHhwX4I}} | ||
| + | {{#ev:youtube|43L2blMsjcY}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | |||
| − | + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/Армія_Стародавнього_Риму Армія Стародавнього Риму] | |
| − | Список римських легіонів | + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_римських_легіонів Список римських легіонів] |
| − | Центурія | + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/Центурія Центурія] |
| − | Римські штандарти | + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/Римські_штандарти Римські штандарти] |
| + | |||
| + | ==Для загального пізнання== | ||
| + | |||
| + | До складу легіону входили такі підрозділи: | ||
| + | |||
| + | '''Кавалерія:''' Важка кавалерія (Еквіті) спочатку являла собою найпрестижніший рід військ, де забезпечена римська молодь могла продемонструвати свою доблесть і вміння, закладаючи тим самим основи своєї майбутньої політичної кар'єри. Кавалерист сам купував озброєння та спорядження - круглий щит, шолом, обладунки, меч і списи. Легіон налічував приблизно 300 кавалеристів, розбитих на підрозділи (турм) по 30 чоловік під командою декуріона. Крім важкої кавалерії, була також легка кавалерія, яка набиралася з менш заможних громадян і молодих багатих громадян, що не підходили за віком у гастати або вершники. | ||
| + | |||
| + | '''Легка піхота (велить).''' Велить, озброєні дротиками й мечами, не мали строго певного місця і призначення в бойовому порядку. Їх використовували там, де в цьому існувала необхідність. | ||
| + | |||
| + | '''Важка піхота.''' Основна бойова одиниця легіону. Вона складалася з громадян-легіонерів, які могли дозволити собі придбати спорядження, куди входили бронзовий шолом, щит, обладунки та коротке спис - дротик Пілум (pilum). Улюблена зброя - гладиус (короткий меч). Важка піхота поділялась відповідно до бойовим досвідом легіонерів (до реформ Гая Марія, який скасував поділ піхоти на класи і перетворив легіони в професійну армію) на три лінії бойового порядку: | ||
| + | |||
| + | '''Гастати''' (hastatus) - найбільш молоді - 1 ряд | ||
| + | '''Принципи''' (princeps) - воїни в розквіті сил (25-35 років) - 2 ряд | ||
| + | '''Тріарії''' (triarius) - ветерани - в останньому ряду; в бою їх задіяли лише в найвідчайдушніших і складних ситуаціях. | ||
| + | Кожна з трьох ліній ділилася на тактичні підрозділи-маніпули по 60-120 воїнів, що становили 2 центурії під командою старшого з двох сотників (центуріона II рангу). Номінально центурія складалася з 100 воїнів, але насправді вона могла налічувати до 60 осіб, особливо в маніпула тріаріев. | ||
| + | |||
| + | У бою маніпули зазвичай розташовувалися в шаховому порядку, який іменувався quincunx. Маніпули принципів прикривали проміжок між гастатов, а тих прикривали маніпули тріаріев. Шаховий порядок - рання структура побудови легіону. Після II століття до нашої ери переважає суцільне побудова, без розривів. | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | [http://ancientcoins.narod.ru/books3/books3.htm Книги про організацію війська в Стародавньому Римі] | ||
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua/p/4/461/1 Словник української літератури в 11 томах] | ||
| + | |||
| + | [http://slovopedia.org.ua/42/53403/285087.html Словник іншомовних слів Мельничука] | ||
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua/s/leghion Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Поточна версія на 19:46, 3 грудня 2014
Зміст
Словник Грінченка
Легіон, -ну, м. Легіонъ, отрядъ войска. В британських гальських легіонах не муштрувались. Шевч. 606.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛЕГІО́Н, у, чол.
1. У стародавньому Римі — вища бойова одиниця. Римське військо складалося з легіонів. У кожному легіоні було 4500 воїнів. Головну масу його становила важкоозброєна піхота (Історія стародавнього світу, 1957, 150); В о время Ірода царя, Кругом Сіона й на Сіоні Романські п'яні легіони Паскудились (Тарас Шевченко, II, 1953, 301).
2. У деяких країнах — назва особливих військових частин. Немає брата, ні сестри, Щоб незаплакані ходили, Не катувалися в тюрмі, Або в далекій стороні, В британських, гальських легіонах Не муштрувались! (Тарас Шевченко, II, 1953, 270); Ще хлопчиком був він свідком приходу наполеонівських військ разом з польськими легіонами (Максим Рильський, III, 1956, 299).
3. Перен. Надзвичайно велика кількість; багато. Який легіон демонів упертості сидить в сій дівчині! (Леся Українка, V, 1956, 18); Про них [комсомольців] моє слово. В Донбасі таких — легіон: Ті зводять дахи на будови, Ті місять, ті возять бетон (Степан Олійник, Вибр., 1959, 224).
4. Їм [же] ім'я — легіон — когось надзвичайно, дуже багато. Ярослав Галан став героєм нашого народу, а його послідовників нині не один і не два, їм ім'я — легіон (Юрій Мельничук, Поріддя.., 1959, 76). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 461.
Словник іншомовних слів Мельничука
ЛЕГІОН легіо́н [лат. legio (legionis), від lego – збираю, набираю] 1. Вища бойова одиниця в армії Стародавнього Риму.
2. В 17 – 20 ст. в багатьох державах назва різних військових формувань, які комплектувалися з добровольців. Іноземний Л. – у Франції, Іспанії та деяких іноземних країнах – з’єднання з найманців-іноземців, декласованих елементів; використовувалися переважно для служби в колоніях.
3. Назва деяких цивільних організацій фашистського типу (напр., Американський Л. у США).
4. Орден почесного Л. – вищий французький орден.
5. Переносно – величезна, кількість, безліч.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Для загального пізнання
До складу легіону входили такі підрозділи:
Кавалерія: Важка кавалерія (Еквіті) спочатку являла собою найпрестижніший рід військ, де забезпечена римська молодь могла продемонструвати свою доблесть і вміння, закладаючи тим самим основи своєї майбутньої політичної кар'єри. Кавалерист сам купував озброєння та спорядження - круглий щит, шолом, обладунки, меч і списи. Легіон налічував приблизно 300 кавалеристів, розбитих на підрозділи (турм) по 30 чоловік під командою декуріона. Крім важкої кавалерії, була також легка кавалерія, яка набиралася з менш заможних громадян і молодих багатих громадян, що не підходили за віком у гастати або вершники.
Легка піхота (велить). Велить, озброєні дротиками й мечами, не мали строго певного місця і призначення в бойовому порядку. Їх використовували там, де в цьому існувала необхідність.
Важка піхота. Основна бойова одиниця легіону. Вона складалася з громадян-легіонерів, які могли дозволити собі придбати спорядження, куди входили бронзовий шолом, щит, обладунки та коротке спис - дротик Пілум (pilum). Улюблена зброя - гладиус (короткий меч). Важка піхота поділялась відповідно до бойовим досвідом легіонерів (до реформ Гая Марія, який скасував поділ піхоти на класи і перетворив легіони в професійну армію) на три лінії бойового порядку:
Гастати (hastatus) - найбільш молоді - 1 ряд Принципи (princeps) - воїни в розквіті сил (25-35 років) - 2 ряд Тріарії (triarius) - ветерани - в останньому ряду; в бою їх задіяли лише в найвідчайдушніших і складних ситуаціях. Кожна з трьох ліній ділилася на тактичні підрозділи-маніпули по 60-120 воїнів, що становили 2 центурії під командою старшого з двох сотників (центуріона II рангу). Номінально центурія складалася з 100 воїнів, але насправді вона могла налічувати до 60 осіб, особливо в маніпула тріаріев.
У бою маніпули зазвичай розташовувалися в шаховому порядку, який іменувався quincunx. Маніпули принципів прикривали проміжок між гастатов, а тих прикривали маніпули тріаріев. Шаховий порядок - рання структура побудови легіону. Після II століття до нашої ери переважає суцільне побудова, без розривів.
Джерела та література
Книги про організацію війська в Стародавньому Римі
Словник української літератури в 11 томах
Словник іншомовних слів Мельничука
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
