Відмінності між версіями «Ґодло»
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ґодло, -ла, '''''с. '''''= Кодло. ''' | '''Ґодло, -ла, '''''с. '''''= Кодло. ''' | ||
| − | |||
| − | |||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| − | = | + | |
| − | + | ҐОДЛО=КО́ДЛО, а, сер. | |
| − | + | ||
| − | + | 1. зневажл. Рідня, нащадки. Досталося й Одарці, її батькові й матері, погоничам, наймичкам, з усім їх родом і кодлом (Нечуй-Левицький, II, 1956, 59); Бідняцькі нащадки чи то боялися приступитись до дівчини, чи гребували панським кодлом (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 417); | |
| − | + | // перен. Про злочинне оточення. — Не турбуйся, вони [німці] ще не раз проклинатимуть фюрера і його кодло (Натан Рибак, Час, 1960, 76). | |
| − | + | ||
| − | + | Відьомське (дідькове і т. ін.) кодло — грубий, лайливий вислів (звичайно про родину, якусь групу людей тощо). | |
| − | + | ||
| − | + | 2. фам. Рід, плем'я. [Бублейниця:] Що ж робити, коли ваш рід такий удався, бо то з вашого кодла (Нечуй-Левицький, II, 1956, 508); [Пріська:] Я таки зроду не з полохливого кодла (Марко Кропивницький, I, 1958, 512). | |
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 207. | ||
| − | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | 1.Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 207. | |
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | |
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
[[Категорія:Слова 2014 року]] | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Ґо]] | ||
Поточна версія на 20:17, 3 грудня 2014
Ґодло, -ла, с. = Кодло.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ҐОДЛО=КО́ДЛО, а, сер.
1. зневажл. Рідня, нащадки. Досталося й Одарці, її батькові й матері, погоничам, наймичкам, з усім їх родом і кодлом (Нечуй-Левицький, II, 1956, 59); Бідняцькі нащадки чи то боялися приступитись до дівчини, чи гребували панським кодлом (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 417); // перен. Про злочинне оточення. — Не турбуйся, вони [німці] ще не раз проклинатимуть фюрера і його кодло (Натан Рибак, Час, 1960, 76).
Відьомське (дідькове і т. ін.) кодло — грубий, лайливий вислів (звичайно про родину, якусь групу людей тощо).
2. фам. Рід, плем'я. [Бублейниця:] Що ж робити, коли ваш рід такий удався, бо то з вашого кодла (Нечуй-Левицький, II, 1956, 508); [Пріська:] Я таки зроду не з полохливого кодла (Марко Кропивницький, I, 1958, 512). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 207.
Джерела та література
1.Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 207.
