Відмінності між версіями «Голодувати»
(Створена сторінка: '''Голодувати, -дую, -єш, '''''гл. ''Голодать. ''Хто в літі гайнує, той в зімі голодує. ''Ном. № 558. ''...) |
(→Медіа) |
||
| (не показані 11 проміжних версій 3 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Голодувати, -дую, -єш, '''''гл. ''Голодать. ''Хто в літі гайнує, той в зімі голодує. ''Ном. № 558. ''Голодний голодуєш цілий день. ''Г. Барв. 451. | '''Голодувати, -дую, -єш, '''''гл. ''Голодать. ''Хто в літі гайнує, той в зімі голодує. ''Ном. № 558. ''Голодний голодуєш цілий день. ''Г. Барв. 451. | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | '''Словник української мови''' | ||
| + | |||
| + | ГОЛОДУВАТИ, ую, уєш, недок. | ||
| + | |||
| + | 1. Залишатися без їжі довгий час, постійно недоїдати. — Я тут є сотник, голодувати не буду: той прийде з хлібом, той з паляницею (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 190); — Бур'яни снігом замело. Голодують пташки (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 122). | ||
| + | |||
| + | 2. на що, перен. Гостро відчувати нестачу чого-небудь вкрай необхідного. — У нас води мало — це так, але ще більше на неї голодують оті чаплинські та калачанські голодранці... (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 190). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 114. | ||
| + | |||
| + | '''Словник України''' | ||
| + | |||
| + | |||
| + | голодува́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images-хзг9щнешкуіцфячснпемролбб.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цукаепролт.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вачспмроилдьбю.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Увакпролбьтимсавчі.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | {{#ev:youtube|XouxDusUblU}} | ||
| + | {{#ev:youtube|UWvRB7cfn0w}} | ||
| + | {{#ev:youtube|PmJ0fjOPgJs}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
| + | |||
[[Категорія:Го]] | [[Категорія:Го]] | ||
Поточна версія на 20:07, 13 січня 2014
Голодувати, -дую, -єш, гл. Голодать. Хто в літі гайнує, той в зімі голодує. Ном. № 558. Голодний голодуєш цілий день. Г. Барв. 451.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови
ГОЛОДУВАТИ, ую, уєш, недок.
1. Залишатися без їжі довгий час, постійно недоїдати. — Я тут є сотник, голодувати не буду: той прийде з хлібом, той з паляницею (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 190); — Бур'яни снігом замело. Голодують пташки (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 122).
2. на що, перен. Гостро відчувати нестачу чого-небудь вкрай необхідного. — У нас води мало — це так, але ще більше на неї голодують оті чаплинські та калачанські голодранці... (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 190).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 114.
Словник України
голодува́ти – дієслово недоконаного виду
Ілюстрації
|
|
|
|
