Відмінності між версіями «Джгут»
| Рядок 40: | Рядок 40: | ||
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B3%D1%83%D1%82 Джгут], матеріал з Вікіпедії | *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B3%D1%83%D1%82 Джгут], матеріал з Вікіпедії | ||
*[http://tex-bezbeka.in.ua/rizne/N_nev.php?nev=8 Правила накладання джгута]. | *[http://tex-bezbeka.in.ua/rizne/N_nev.php?nev=8 Правила накладання джгута]. | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]] | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Фаховий коледж «Універсум»]] |
| − | [[Категорія:Слова | + | |
| + | [[Категорія:Слова 2024 року]] | ||
[[Категорія:Дж]] | [[Категорія:Дж]] | ||
Поточна версія на 11:57, 19 квітня 2024
Джгут, -та, м. 1) Платокъ или что нибудь другое свернутое на подобіе веревки, жгутъ. Макс. (1849. 60. 2) Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 471. Гуляти у джгута. Ум. Джгуток.
Зміст
Сучасні словники
Джгут, рідко ЖГУТ, а, чол. 1. Туго скручений у вигляді канату шматок тканини, пучок соломи і т. ін.; скрутень. Я йшов поруч з хурою, тримаючись за перев'язану жгутом, тріснуту голоблю (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 58); * Образно. Густо, немов гадюки, обвили його [будинок] чорні джгути дикого винограду (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 23); // у знач. присл. джгутом. У вигляді канату. Грушевський закручував бороду джгутом і щосили сіпав цей скрутень, наче замірявся геть вискубти волосся з підборіддя (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 98); Скрутивши рушник джгутом і обплутавши ним руки, Геннадій відтворив статую Лаокоона з удавом (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 7). 2. Еластична гумова трубка, бинт або інші подібні предмети, якими перев'язують кінцівки для припинення кровотечі. — Я саме накладала джгут головстаршині, щоб кров'ю не зійшов, і в цей час мене сіконув з автомата фашист (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 259). 3. заст. Картярська гра. Тут інші журавля скакали, А хто од дудочки потів, І в хрещика і в горюдуба, Не раз доходило до чуба, Як загулялися в джгута (Іван Котляревський, I, 1952, 77); Під каретами, позасвічувавши ліхтарі, грають кучери.. у трилисника, або в джгута (Панас Мирний, II, 1954, 99). 4. тільки мн., заст. Сплетені мішурні шнури на форменому одягу. Поміж людьми заблищали цинові ґудзики, зарябіли джгути, .. до халабуди мерщій побрався часний пристав [пристав часті] (Панас Мирний, III, 1954, 264). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 261.
- (витушка) джгут (жгут); ум. джгуток (р. -тка);
- (игра) джгут. [Гра в джгута. Гуляти в джгута - играть в жгут]. Жгут соломы, травы, сена - скрутень (р. -тня) (скрутіль, р. -іля) соломи, трави, сіна, віхоть (р. -хтя) соломи, трави, сіна, жмут;
- (мишурные шнурки у мундира вместо погон) фитіль, мн. фитілі. [Тужурка з форменними фитілями на плечах].
Іноземні словники
українська-англійська Словник
Яндекс словари
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
- Майстер-клас: бісерний джгут.
- Джгут, матеріал з Вікіпедії
- Правила накладання джгута.
