Відмінності між версіями «Шуя»
| (не показані 11 проміжних версій 3 учасників) | |||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
ШУ́Я, шуї, жін., збірн., діал. Шушваль. Сама шуя в корчмі (Словник Грінченка). | ШУ́Я, шуї, жін., збірн., діал. Шушваль. Сама шуя в корчмі (Словник Грінченка). | ||
Місто в Росії | Місто в Росії | ||
| − | ===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" | + | ===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія"]=== |
ШУЯ — симб., пенз. пыжь, пелева, полова конопляного семени, которое под лузгой или под шелухой. | вят. шуга, мелкий лед. Шуяк муж. (от города Шуи?) барка, длиннее и уже обычной; у ней 4 озды (у барок 8), подушки длиннее, поносные лежат на них вне стен… … | ШУЯ — симб., пенз. пыжь, пелева, полова конопляного семени, которое под лузгой или под шелухой. | вят. шуга, мелкий лед. Шуяк муж. (от города Шуи?) барка, длиннее и уже обычной; у ней 4 озды (у барок 8), подушки длиннее, поносные лежат на них вне стен… … | ||
Толковый словарь Даля | Толковый словарь Даля | ||
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
іменник жіночого роду | іменник жіночого роду | ||
місто в Росії | місто в Росії | ||
| − | + | ШУЯ | |
шу́я | шу́я | ||
| Рядок 27: | Рядок 27: | ||
збірн., діал. | збірн., діал. | ||
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| − | + | ШУЯ — город в Российской Федерации, Ивановская обл., на р. Теза. Железнодорожная станция. 70,2 тыс. жителей (1993). Текстильная промышленность. Заводы: машиностроительный, химического волокна, металлозавод и др. Педагогический институт. Краеведческий… … | |
місто я Росії,річка | місто я Росії,річка | ||
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]=== | ===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]=== | ||
| Рядок 64: | Рядок 64: | ||
шуя | шуя | ||
Німецькою | Німецькою | ||
| − | Shuj ( | + | Shuj (місто в Росії) |
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]=== | ===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]=== | ||
Shuya | Shuya | ||
| Рядок 85: | Рядок 85: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шуя.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Река.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рогод.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | ||
{{#ev:youtube| 4rhg8QTpCjw}} | {{#ev:youtube| 4rhg8QTpCjw}} | ||
{{#ev:youtube| KDj46NPqOgw}} | {{#ev:youtube| KDj46NPqOgw}} | ||
| Рядок 104: | Рядок 104: | ||
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D1%8F_%28%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%B0,_%D0%B2%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%B5%D1%82_%D0%B2_%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BC%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BE%29 Матеріал з Вікіпедії]=== | ===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D1%8F_%28%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%B0,_%D0%B2%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%B5%D1%82_%D0%B2_%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BC%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BE%29 Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D1%8F Материал из Википедии]=== | ===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D1%8F Материал из Википедии]=== | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Шу]] | [[Категорія:Шу]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
Поточна версія на 22:33, 25 листопада 2015
Шуя, шуї, ж. соб. Сволочь, шваль. Сама шуя в корчмі. НВолын. у.
Зміст
- 1 Сучасні словники
- 1.1 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
- 1.2 "Словопедія"
- 1.3 УКРЛІТ.ORG_Cловник
- 1.4 Культурологічний словник
- 1.5 СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
- 1.6 «Словники України on-line»
- 1.7 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь
- 1.8 Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ
- 2 Іноземні словники
- 3 Ілюстрації
- 4 Медіа
- 5 Цікаві факти
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
шуя — сущ., кол во синонимов: 9 • город (2765) • житняк (7) • козляк (6) • … Словарь синонимов Шуя — У этого термина существуют и другие значения, см. Шуя (значения). Город Шуя … Википедия ШУ́Я, шуї, жін., збірн., діал. Шушваль. Сама шуя в корчмі (Словник Грінченка). Місто в Росії
"Словопедія"
ШУЯ — симб., пенз. пыжь, пелева, полова конопляного семени, которое под лузгой или под шелухой. | вят. шуга, мелкий лед. Шуяк муж. (от города Шуи?) барка, длиннее и уже обычной; у ней 4 озды (у барок 8), подушки длиннее, поносные лежат на них вне стен… … Толковый словарь Даля ШУЯ — (арх.) носящийся густыми массами в море и громоздящийся торосами лед, не проходимый для судов без опасности быть затертым. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 … ШУЯ — ШУЯ, город в Ивановской обл., на р. Теза. Ж. д. станция. 68,1 тыс. жителей (1998). Текстильная промышленность. Производство ткацких станков; предприятия деревообрабатывающей, лёгкой, пищевой промышленности. Педагогический институт. Краеведческий… … ШУЯ
Шу́я іменник жіночого роду місто в Росії ШУЯ
шу́я іменник жіночого роду шушваль збірн., діал.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ШУЯ — город в Российской Федерации, Ивановская обл., на р. Теза. Железнодорожная станция. 70,2 тыс. жителей (1993). Текстильная промышленность. Заводы: машиностроительный, химического волокна, металлозавод и др. Педагогический институт. Краеведческий… … місто я Росії,річка
Культурологічний словник
Шу́я (карел. Šuojogi, фин. Suojoki) — река бассейна Онежского озера на юге Карелии. Протекает по территории Суоярвского, Пряжинского и Прионежского районов Карелии.
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Шуя, шуї, ж. соб. ругливе слово,шваль. Сама шуя в корчмі. Н. Вол. у.
«Словники України on-line»
Шу́я – іменник жіночого роду
(місто в Росії) відмінок однина множина
називний Шу́я
родовий Шу́ї
давальний Шу́ї
знахідний Шу́ю
орудний Шу́єю
місцевий на/у Шу́ї
кличний Шу́є*
РУпедия Этимологический русскоязычный словарь
«шуя» в словаре: 4 статьи ШУЯ I шуя I "лед в море, громоздящийся торосами", арханг. (Подв.), вятск. (Васн.), см. шуга. II шуя II "конопляная мякина, бесплодное семя", симб., ... ШУЯК "небольшое весельное судно", арханг. (Подв.). Вероятно, производное от распространенного речного названия Шуя, напр. в бывш. Кемск. у. Арханг. губ.; ... ШУЯ I шуя I "лед в море, громоздящийся торосами", арханг. (Подв.), вятск. (Васн.), см. шуга. II шуя II "конопляная мякина, бесплодное семя", симб., ... ШУЯК "небольшое весельное судно", арханг. (Подв.). Вероятно, производное от распространенного речного названия Шуя, напр. в бывш. Кемск. у. Арханг. губ.; ...
Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ
ШУЯК "небольшое весельное судно", арханг. (Подв.). Вероятно, производное от распространенного речного названия Шуя, напр. в бывш. Кемск. у. Арханг. губ.; ...
Іноземні словники
українська-англійська Словник
шуя Німецькою Shuj (місто в Росії)
ЯНДЕКС словари
Shuya
Словари и энциклопедии на Академике
1Шуя — город, р.ц., Ивановская обл. Основание селения на месте города относят к концу XIV в.: упоминается в летописи под 1393 г., а с 1403 г. известна фамилия князей Шуйских, образованная от названия селения. Название по расположению селения при…
Orange-books
shui
Google Перекладач
shui Shuya(в значенні Місто)
Перекладач з української на французьку
shui
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Воскресе́нский собо́р — православный храм в Шуе. Комплекс Воскресенского собора начала XIX века известен своей 106-метровой колокольней — первой в Европе среди звонниц, стоящих отдельно от храмов. В 1891 году на третий ярус колокольни был поднят седьмой по величине колокол в России (весом 1270 пудов). Он был отлит в Москве на средства крупного фабриканта М. А. Павлова. С 1991 года Воскресенский собор является подворьем Свято-Николо-Шартомского мужского монастыря — шуйской православной обители, известной с 1425 года.
Більше читайте тут:
