Відмінності між версіями «Буддень»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Вірш)
 
(не показані 4 проміжні версії цього учасника)
Рядок 17: Рядок 17:
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|VsLZ67GuUQQ}}
  
==Див. також==
+
==Поезія==
 +
Став святом забіганий будень
 +
Крилата ::
 +
                                '''Став святом забіганий будень'''
  
==Джерела та література==
+
                            Із чорних дерев ще учора бруньки
 +
                            Свої кулачки витягали.
 +
                            А нині весна-чарівниця гілки
 +
                            В зелені оп́анчі убрала.
 +
 
 +
                            Наткала шовкових м’яких килимів,
 +
                            Узорів з квіток наробила
 +
                            І кинула людям під ноги дол́ів.
 +
                            Землі наготу призакрила.
 +
 
 +
                            Спекла в печі корж з золотого зерна
 +
                            Підняла високо в пол́удень.
 +
                            Зігрілося тіло усяке й душа.
 +
                            Став святом забіганий будень.
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==

Поточна версія на 15:01, 5 грудня 2014

Буддень, -дня, м. Будень, рабочій день. ....мені не вілен світ ні в буддень, ні в свято. Чуб. V. 628. Про буддень. Для будня, въ будень. Ця спідниця вже нехай про буддень буде. Харьк. г. Вона тії сережки про буддень зносила. Чуб. III. 131.

Сучасні словники

{{http://sum.in.ua/s/budenj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) }} 1. Не святковий, робочий, будній день. 2. перен. Трудове, повсякденне життя.

Ілюстрації

Буддень.jpg Буддень 1.jpg Буддень 3.jpg |}

Медіа

Поезія

Став святом забіганий будень Крилата ::

                               Став святом забіганий будень	
                            Із чорних дерев ще учора бруньки
                            Свої кулачки витягали.
                            А нині весна-чарівниця гілки
                            В зелені оп́анчі убрала. 
                            Наткала шовкових м’яких килимів, 
                            Узорів з квіток наробила 
                            І кинула людям під ноги дол́ів.
                            Землі наготу призакрила. 
                            Спекла в печі корж з золотого зерна
                            Підняла високо в пол́удень. 
                            Зігрілося тіло усяке й душа. 
                            Став святом забіганий будень.

Зовнішні посилання