Відмінності між версіями «Жид»
| (не показано 24 проміжні версії 3 учасників) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| − | Жид-етнонім на позначення євреїв у лексиці багатьох народів, зокрема, і в українців. У деяких регіонах, які тривалий час перебували в складі Польщі, Австро-Угорської імперії, а також в літературних джерелах збереглося необразливе, традиційне використання цього етноніма для означення євреїв. Поняття та термін жид також обіймає в українській мові, українській культурі та українській історії не лише євреїв, але і кримчаків з караїмами. | + | |
| + | *Жид-етнонім на позначення євреїв у лексиці багатьох народів, зокрема, і в українців. У деяких регіонах, які тривалий час перебували в складі Польщі, Австро-Угорської імперії, а також в літературних джерелах збереглося необразливе, традиційне використання цього етноніма для означення євреїв. Поняття та термін жид також обіймає в українській мові, українській культурі та українській історії не лише євреїв, але і кримчаків з караїмами. | ||
| + | *ЖИДИ́, ів, мн. (одн. жид, а, чол.; жидівка, и, жін.). | ||
| + | 1. заст. Те саме, що євреї. А жид старий Ніби теє знає, Дочку свою одиноку В хаті замикає (Тарас Шевченко, II, 1953, 158). | ||
| + | 2. Образлива назва євреїв. | ||
| + | *Жид— традиційний слов'янський етнонім для позначення євреїв.Етнонім жид в українській мові, українській культурі та українській історії іноді також вживається, щодо кримчаків та караїмів. | ||
| + | *A member of the people and cultural community whose traditional religion is Judaism and who trace their origins to the ancient Hebrew people of Israel. | ||
| + | *a member of a people whose traditional religion is Judaism | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | |||
| + | [[Зображення:жид.jpg]] | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жид1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жид2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жид3.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
==Сучасне використання слова== | ==Сучасне використання слова== | ||
| Рядок 13: | Рядок 29: | ||
Доктор філологічних наук Олександр Пономарів вважає, що в українській мові слово «жид» завжди було нейтральним і не мало антисемітського характеру. Негативного забарвлення слово «жид» набуло через те, що воно має негативне значення у російській мові. Через заперечення євреїв, він радить не вживати це слово, хоча формальних підстав для цього немає[9]. | Доктор філологічних наук Олександр Пономарів вважає, що в українській мові слово «жид» завжди було нейтральним і не мало антисемітського характеру. Негативного забарвлення слово «жид» набуло через те, що воно має негативне значення у російській мові. Через заперечення євреїв, він радить не вживати це слово, хоча формальних підстав для цього немає[9]. | ||
| − | 1995 року Єврейська рада України виступила із заявою стосовно спроб відновити вживання етноніму «жид» в сучасному українському суспільстві | + | 1995 року Єврейська рада України виступила із заявою стосовно спроб відновити вживання етноніму «жид» в сучасному українському суспільстві. |
| − | == | + | ==Цікаві факти== |
| − | + | *В українській мові від етнічного «жид» утворено похідні назви рослин та комах: словом жидик, жидочок називається «чорний жук», тарган чорний (Blatta orientalis L.), а жидівник, жидовник чи жидовинник (ботанічне тамарикс) — назва трави, висохлий сік якої рабини продавали як біблійну манну | |
| − | + | *Статистика показує дивовижний «єврейський феномен»: євреїв мало, але більша їх частина відноситься до найбільш багатих верств населення. Так, в Росії євреїв дуже мало - всього 0,1 %, якщо вірити даним перепису населення. При цьому в США, де їх, здавалося б, більшість, їх теж небагато - всього 2 %. І, тим не менш, в списку мільярдерів Форбс торік найбільше саме євреїв - 183 особи (23 % від загального числа). А в списку 40 найбагатших людей США євреї займають 45 %. Серед лауреатів Нобелівської премії - близько 20 % євреїв. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | Відомі євреї(жиди)світу | ||
| + | https://www.youtube.com/watch?v=Pk4sEyAY6ic | ||
| + | {{#ev:youtube|8uUX7-kPknk }} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | Жиди чи євреї? | ||
| + | |||
| + | http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/11/28/101907/ | ||
| + | |||
| + | Жиди в Україні | ||
| − | + | http://histua.com/knigi/narisi-z-istorii-ukraini/zhidi-v-ukraini | |
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | http://tyzhden.ua/Politics/79216 |
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Слова 2014 року]] | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 528. | ||
| + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 483. | ||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 528. | ||
| + | https://en.oxforddictionaries.com/definition/jew | ||
| + | http://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/jew?q=Jew | ||
[[Категорія:Жи]] | [[Категорія:Жи]] | ||
Поточна версія на 15:43, 4 грудня 2016
Жид, -да, м. 1) Еврей, жидъ. 2) = насѣк. Гук. Вх. Пч. I. 7. Ум. Жидок, жидочок, жидунь, жидик. Ув. Жидюга. Шевч. 133. Жидяка. Мнж. 147.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
- Жид-етнонім на позначення євреїв у лексиці багатьох народів, зокрема, і в українців. У деяких регіонах, які тривалий час перебували в складі Польщі, Австро-Угорської імперії, а також в літературних джерелах збереглося необразливе, традиційне використання цього етноніма для означення євреїв. Поняття та термін жид також обіймає в українській мові, українській культурі та українській історії не лише євреїв, але і кримчаків з караїмами.
- ЖИДИ́, ів, мн. (одн. жид, а, чол.; жидівка, и, жін.).
1. заст. Те саме, що євреї. А жид старий Ніби теє знає, Дочку свою одиноку В хаті замикає (Тарас Шевченко, II, 1953, 158). 2. Образлива назва євреїв.
- Жид— традиційний слов'янський етнонім для позначення євреїв.Етнонім жид в українській мові, українській культурі та українській історії іноді також вживається, щодо кримчаків та караїмів.
- A member of the people and cultural community whose traditional religion is Judaism and who trace their origins to the ancient Hebrew people of Israel.
- a member of a people whose traditional religion is Judaism
Ілюстрації
|
|
|
Сучасне використання слова
В Україні слово «жид» залишається вживаним в україномовному середовищі[1], що пояснюється народними традиціями релігійного вживання (колядки, вертеп та ін.) та вживанням у літературі, однак в офіційній мові його уникають, оскільки воно вважається не нормативним і неприйнятним у наслідок російського впливу на менталітет українців. Представники єврейської національності та деяка частина громадян України вважають слово «жид» образливим з-за вживання цього слова чорними сотнями під-час «єврейських погромів» у Російській імперії, з-за чого відповідно уявлення юдейської кабалістики про зміну долі через зміну імені (назви) — часто обстоюється заміна вживання «жид» на «єврей» на теренах бувшої Російській імперії. Слід відмітити, що слово «жид» має виразно образливий відтінок у російськомовних громадян України. Тому вживання слова «жид» часто тягне за собою звинувачення оратора у антисемітизмі. Без негативного забарвлення слова, що мають аналогічне походження, зараз вживаються у польській мові — «Żydzi», словацькій — «Židia», чеській — «Židé», німецькій — «Jude», болгарській — «Жид», хорватській — «Židovi», словенській — «Žídi», «Žídje», «Júdje», боснійській — «Židovi» поряд з «Jevreji», литовській — «Žydas», угорській — «Zsidók», італійській — «giudeo», латині — «judaeus», з негативним у румунській — («Jidani»).
З настанням незалежності неодноразово відбувалися спроби (особливо в західній Україні) відновити офіційне вживання слова «жид» як рівнозначного синоніму «єврей».
Доктор філологічних наук Олександр Пономарів вважає, що в українській мові слово «жид» завжди було нейтральним і не мало антисемітського характеру. Негативного забарвлення слово «жид» набуло через те, що воно має негативне значення у російській мові. Через заперечення євреїв, він радить не вживати це слово, хоча формальних підстав для цього немає[9].
1995 року Єврейська рада України виступила із заявою стосовно спроб відновити вживання етноніму «жид» в сучасному українському суспільстві.
Цікаві факти
- В українській мові від етнічного «жид» утворено похідні назви рослин та комах: словом жидик, жидочок називається «чорний жук», тарган чорний (Blatta orientalis L.), а жидівник, жидовник чи жидовинник (ботанічне тамарикс) — назва трави, висохлий сік якої рабини продавали як біблійну манну
- Статистика показує дивовижний «єврейський феномен»: євреїв мало, але більша їх частина відноситься до найбільш багатих верств населення. Так, в Росії євреїв дуже мало - всього 0,1 %, якщо вірити даним перепису населення. При цьому в США, де їх, здавалося б, більшість, їх теж небагато - всього 2 %. І, тим не менш, в списку мільярдерів Форбс торік найбільше саме євреїв - 183 особи (23 % від загального числа). А в списку 40 найбагатших людей США євреї займають 45 %. Серед лауреатів Нобелівської премії - близько 20 % євреїв.
Медіа
Відомі євреї(жиди)світу
https://www.youtube.com/watch?v=Pk4sEyAY6ic
Див. також
Жиди чи євреї?
http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/11/28/101907/
Жиди в Україні
http://histua.com/knigi/narisi-z-istorii-ukraini/zhidi-v-ukraini
Зовнішні посилання
http://tyzhden.ua/Politics/79216 Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 528. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 483. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 528. https://en.oxforddictionaries.com/definition/jew http://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/jew?q=Jew
