Відмінності між версіями «Жид»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
 
(не показані 28 проміжних версій 3 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Жид, -да, '''''м. ''1) Еврей, жидъ. 2) = насѣк. '''Гук'''. Вх. Пч. I. 7. Ум. '''Жидок, жидочок, жидунь, жидик. '''Ув. '''Жидюга. '''Шевч. 133. '''Жидяка'''. Мнж. 147.  
 
'''Жид, -да, '''''м. ''1) Еврей, жидъ. 2) = насѣк. '''Гук'''. Вх. Пч. I. 7. Ум. '''Жидок, жидочок, жидунь, жидик. '''Ув. '''Жидюга. '''Шевч. 133. '''Жидяка'''. Мнж. 147.  
  
Ċ==Сучасні словники==
+
 
 +
==Сучасні словники==
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
Жид-етнонім на позначення євреїв у лексиці багатьох народів, зокрема, і в українців. У деяких регіонах, які тривалий час перебували в складі Польщі, Австро-Угорської імперії, а також в літературних джерелах збереглося необразливе, традиційне використання цього етноніма для означення євреїв. Поняття та термін жид також обіймає в українській мові, українській культурі та українській історії не лише євреїв, але і кримчаків з караїмами.
+
 
 +
*Жид-етнонім на позначення євреїв у лексиці багатьох народів, зокрема, і в українців. У деяких регіонах, які тривалий час перебували в складі Польщі, Австро-Угорської імперії, а також в літературних джерелах збереглося необразливе, традиційне використання цього етноніма для означення євреїв. Поняття та термін жид також обіймає в українській мові, українській культурі та українській історії не лише євреїв, але і кримчаків з караїмами.
 +
*ЖИДИ́, ів, мн. (одн. жид, а, чол.; жидівка, и, жін.).
 +
1. заст. Те саме, що євреї. А жид старий Ніби теє знає, Дочку свою одиноку В хаті замикає (Тарас Шевченко, II, 1953, 158).
 +
2. Образлива назва євреїв.
 +
*Жид— традиційний слов'янський етнонім для позначення євреїв.Етнонім жид в українській мові, українській культурі та українській історії іноді також вживається, щодо кримчаків та караїмів.
 +
*A member of the people and cultural community whose traditional religion is Judaism and who trace their origins to the ancient Hebrew people of Israel.
 +
*a member of a people whose traditional religion is Judaism
 +
==Ілюстрації==
 +
 
 +
[[Зображення:жид.jpg]]
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жид1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жид2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жид3.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 
 
==Сучасне використання слова==
 
==Сучасне використання слова==
 
В Україні слово «жид» залишається вживаним в україномовному середовищі[1], що пояснюється народними традиціями релігійного вживання (колядки, вертеп та ін.) та вживанням у літературі, однак в офіційній мові його уникають, оскільки воно вважається не нормативним і неприйнятним у наслідок російського впливу на менталітет українців. Представники єврейської національності та деяка частина громадян України вважають слово «жид» образливим з-за вживання цього слова чорними сотнями під-час «єврейських погромів» у Російській імперії, з-за чого відповідно уявлення юдейської кабалістики про зміну долі через зміну імені (назви) — часто обстоюється заміна вживання «жид» на «єврей» на теренах бувшої Російській імперії. Слід відмітити, що слово «жид» має виразно образливий відтінок у російськомовних громадян України. Тому вживання слова «жид» часто тягне за собою звинувачення оратора у антисемітизмі. Без негативного забарвлення слова, що мають аналогічне походження, зараз вживаються у польській мові — «Żydzi», словацькій — «Židia», чеській — «Židé», німецькій — «Jude», болгарській — «Жид», хорватській — «Židovi», словенській — «Žídi», «Žídje», «Júdje», боснійській — «Židovi» поряд з «Jevreji», литовській — «Žydas», угорській — «Zsidók», італійській — «giudeo», латині — «judaeus», з негативним у румунській — («Jidani»).
 
В Україні слово «жид» залишається вживаним в україномовному середовищі[1], що пояснюється народними традиціями релігійного вживання (колядки, вертеп та ін.) та вживанням у літературі, однак в офіційній мові його уникають, оскільки воно вважається не нормативним і неприйнятним у наслідок російського впливу на менталітет українців. Представники єврейської національності та деяка частина громадян України вважають слово «жид» образливим з-за вживання цього слова чорними сотнями під-час «єврейських погромів» у Російській імперії, з-за чого відповідно уявлення юдейської кабалістики про зміну долі через зміну імені (назви) — часто обстоюється заміна вживання «жид» на «єврей» на теренах бувшої Російській імперії. Слід відмітити, що слово «жид» має виразно образливий відтінок у російськомовних громадян України. Тому вживання слова «жид» часто тягне за собою звинувачення оратора у антисемітизмі. Без негативного забарвлення слова, що мають аналогічне походження, зараз вживаються у польській мові — «Żydzi», словацькій — «Židia», чеській — «Židé», німецькій — «Jude», болгарській — «Жид», хорватській — «Židovi», словенській — «Žídi», «Žídje», «Júdje», боснійській — «Židovi» поряд з «Jevreji», литовській — «Žydas», угорській — «Zsidók», італійській — «giudeo», латині — «judaeus», з негативним у румунській — («Jidani»).
Рядок 11: Рядок 29:
 
Доктор філологічних наук Олександр Пономарів вважає, що в українській мові слово «жид» завжди було нейтральним і не мало антисемітського характеру. Негативного забарвлення слово «жид» набуло через те, що воно має негативне значення у російській мові. Через заперечення євреїв, він радить не вживати це слово, хоча формальних підстав для цього немає[9].
 
Доктор філологічних наук Олександр Пономарів вважає, що в українській мові слово «жид» завжди було нейтральним і не мало антисемітського характеру. Негативного забарвлення слово «жид» набуло через те, що воно має негативне значення у російській мові. Через заперечення євреїв, він радить не вживати це слово, хоча формальних підстав для цього немає[9].
  
1995 року Єврейська рада України виступила із заявою стосовно спроб відновити вживання етноніму «жид» в сучасному українському суспільстві
+
1995 року Єврейська рада України виступила із заявою стосовно спроб відновити вживання етноніму «жид» в сучасному українському суспільстві.
  
==Ілюстрації==
+
==Цікаві факти==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
+
*В українській мові від етнічного «жид» утворено похідні назви рослин та комах: словом жидик, жидочок називається «чорний жук», тарган чорний (Blatta orientalis L.), а жидівник, жидовник чи жидовинник (ботанічне тамарикс) — назва трави, висохлий сік якої рабини продавали як біблійну манну
|- valign="top"
+
*Статистика показує дивовижний «єврейський феномен»: євреїв мало, але більша їх частина відноситься до найбільш багатих верств населення. Так, в Росії євреїв дуже мало - всього 0,1 %, якщо вірити даним перепису населення. При цьому в США, де їх, здавалося б, більшість, їх теж небагато - всього 2 %. І, тим не менш, в списку мільярдерів Форбс торік найбільше саме євреїв - 183 особи (23 % від загального числа). А в списку 40 найбагатших людей США євреї займають 45 %. Серед лауреатів Нобелівської премії - близько 20 % євреїв.  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|}
+
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 +
Відомі євреї(жиди)світу
  
 +
https://www.youtube.com/watch?v=Pk4sEyAY6ic
 +
{{#ev:youtube|8uUX7-kPknk }}
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 +
Жиди чи євреї?
 +
 +
http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/11/28/101907/
 +
 +
Жиди в Україні
  
==Джерела та література==
+
http://histua.com/knigi/narisi-z-istorii-ukraini/zhidi-v-ukraini
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Ж]]
+
http://tyzhden.ua/Politics/79216
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 
[[Категорія:Слова 2014 року]]  
 
[[Категорія:Слова 2014 року]]  
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 528.
 +
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 483.
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 528.
 +
https://en.oxforddictionaries.com/definition/jew
 +
http://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/jew?q=Jew
 
[[Категорія:Жи]]
 
[[Категорія:Жи]]

Поточна версія на 15:43, 4 грудня 2016

Жид, -да, м. 1) Еврей, жидъ. 2) = насѣк. Гук. Вх. Пч. I. 7. Ум. Жидок, жидочок, жидунь, жидик. Ув. Жидюга. Шевч. 133. Жидяка. Мнж. 147.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

  • Жид-етнонім на позначення євреїв у лексиці багатьох народів, зокрема, і в українців. У деяких регіонах, які тривалий час перебували в складі Польщі, Австро-Угорської імперії, а також в літературних джерелах збереглося необразливе, традиційне використання цього етноніма для означення євреїв. Поняття та термін жид також обіймає в українській мові, українській культурі та українській історії не лише євреїв, але і кримчаків з караїмами.
  • ЖИДИ́, ів, мн. (одн. жид, а, чол.; жидівка, и, жін.).

1. заст. Те саме, що євреї. А жид старий Ніби теє знає, Дочку свою одиноку В хаті замикає (Тарас Шевченко, II, 1953, 158). 2. Образлива назва євреїв.

  • Жид— традиційний слов'янський етнонім для позначення євреїв.Етнонім жид в українській мові, українській культурі та українській історії іноді також вживається, щодо кримчаків та караїмів.
  • A member of the people and cultural community whose traditional religion is Judaism and who trace their origins to the ancient Hebrew people of Israel.
  • a member of a people whose traditional religion is Judaism

Ілюстрації

Жид.jpg
Жид1.jpg Жид2.jpg Жид3.jpg

Сучасне використання слова

В Україні слово «жид» залишається вживаним в україномовному середовищі[1], що пояснюється народними традиціями релігійного вживання (колядки, вертеп та ін.) та вживанням у літературі, однак в офіційній мові його уникають, оскільки воно вважається не нормативним і неприйнятним у наслідок російського впливу на менталітет українців. Представники єврейської національності та деяка частина громадян України вважають слово «жид» образливим з-за вживання цього слова чорними сотнями під-час «єврейських погромів» у Російській імперії, з-за чого відповідно уявлення юдейської кабалістики про зміну долі через зміну імені (назви) — часто обстоюється заміна вживання «жид» на «єврей» на теренах бувшої Російській імперії. Слід відмітити, що слово «жид» має виразно образливий відтінок у російськомовних громадян України. Тому вживання слова «жид» часто тягне за собою звинувачення оратора у антисемітизмі. Без негативного забарвлення слова, що мають аналогічне походження, зараз вживаються у польській мові — «Żydzi», словацькій — «Židia», чеській — «Židé», німецькій — «Jude», болгарській — «Жид», хорватській — «Židovi», словенській — «Žídi», «Žídje», «Júdje», боснійській — «Židovi» поряд з «Jevreji», литовській — «Žydas», угорській — «Zsidók», італійській — «giudeo», латині — «judaeus», з негативним у румунській — («Jidani»).

З настанням незалежності неодноразово відбувалися спроби (особливо в західній Україні) відновити офіційне вживання слова «жид» як рівнозначного синоніму «єврей».

Доктор філологічних наук Олександр Пономарів вважає, що в українській мові слово «жид» завжди було нейтральним і не мало антисемітського характеру. Негативного забарвлення слово «жид» набуло через те, що воно має негативне значення у російській мові. Через заперечення євреїв, він радить не вживати це слово, хоча формальних підстав для цього немає[9].

1995 року Єврейська рада України виступила із заявою стосовно спроб відновити вживання етноніму «жид» в сучасному українському суспільстві.

Цікаві факти

  • В українській мові від етнічного «жид» утворено похідні назви рослин та комах: словом жидик, жидочок називається «чорний жук», тарган чорний (Blatta orientalis L.), а жидівник, жидовник чи жидовинник (ботанічне тамарикс) — назва трави, висохлий сік якої рабини продавали як біблійну манну
  • Статистика показує дивовижний «єврейський феномен»: євреїв мало, але більша їх частина відноситься до найбільш багатих верств населення. Так, в Росії євреїв дуже мало - всього 0,1 %, якщо вірити даним перепису населення. При цьому в США, де їх, здавалося б, більшість, їх теж небагато - всього 2 %. І, тим не менш, в списку мільярдерів Форбс торік найбільше саме євреїв - 183 особи (23 % від загального числа). А в списку 40 найбагатших людей США євреї займають 45 %. Серед лауреатів Нобелівської премії - близько 20 % євреїв.

Медіа

Відомі євреї(жиди)світу

https://www.youtube.com/watch?v=Pk4sEyAY6ic

Див. також

Жиди чи євреї?

http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/11/28/101907/

Жиди в Україні

http://histua.com/knigi/narisi-z-istorii-ukraini/zhidi-v-ukraini

Зовнішні посилання

http://tyzhden.ua/Politics/79216 Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 528. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 483. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 528. https://en.oxforddictionaries.com/definition/jew http://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/jew?q=Jew