Відмінності між версіями «Говіти»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Гові́ти, -ві́ю, -єш, '''''гл. ''Говѣть. ''Говів, Богу невимовно. ''Ном. № 132. ''Коли ви будете гові...)
 
 
(не показані 4 проміжні версії цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Гові́ти, -ві́ю, -єш, '''''гл. ''Говѣть. ''Говів, Богу невимовно. ''Ном. № 132. ''Коли ви будете говіть? Тоді, як хліба не стане. ''Ном. № 131.  
+
[http://Говіти  sum.in.ua/s/ghovity]'''Гові́ти, -ві́ю, -єш, '''''гл. ''Говѣть. ''Говів, Богу невимовно. ''Ном. № 132. ''Коли ви будете говіть? Тоді, як хліба не стане. ''Ном. № 131. т {{subst:Шаблон:Словник Грінченка
 +
і сучасність|підрозділ=Інститут суспільства}}
 
[[Категорія:Го]]
 
[[Категорія:Го]]
 +
ГОВІТИ, ію, ієш, недок., церк. Постити і відвідувати церковні служби, готуючись до сповіді та причастя. — Спасенники й без того помагали мені в роботі, як говіли (Нечуй-Левицький, III, 1956, 175); Цілий піст вона і говіла, все у куточку стояла, поклони била... (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 59);
 +
//  Сповідатися і причащатися. — А як будеш говіть, то задерж в роті причастя (Нечуй-Левицький, I, 1956, 67).
 +
говѣти — ГОВѢ|ТИ (8*), Ю, ѤТЪ гл. 1. Почитать кого л., что л., поклоняться кому л., чему л.: ѥвлогии же говѣ˫аше ѥмѹ акы ѡц҃ю. ПрЛ XIII, 13в; мендошане же говѣ˫аху козлу ˫ако б҃у. ГБ XIV, 16г; сего ради поговѣи кр҃щнью. ˫ако достоино чти. неже всѩко говѣи …  Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
 +
говіти — і/ю, і/єш, недок., церк. Постити і відвідувати церковні служби, готуючись до сповіді та причастя. || Сповідатися і причащатися …  Український тлумачний словник
 +
говіння — я, с., церк. Дія за знач. говіти …  Український тлумачний словник [[Говіти|church_rite_ukrainian.academic.ru/474/говіти]]

Поточна версія на 16:55, 14 червня 2014

sum.in.ua/s/ghovityГові́ти, -ві́ю, -єш, гл. Говѣть. Говів, Богу невимовно. Ном. № 132. Коли ви будете говіть? Тоді, як хліба не стане. Ном. № 131. т {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут суспільства}} ГОВІТИ, ію, ієш, недок., церк. Постити і відвідувати церковні служби, готуючись до сповіді та причастя. — Спасенники й без того помагали мені в роботі, як говіли (Нечуй-Левицький, III, 1956, 175); Цілий піст вона і говіла, все у куточку стояла, поклони била... (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 59); // Сповідатися і причащатися. — А як будеш говіть, то задерж в роті причастя (Нечуй-Левицький, I, 1956, 67). говѣти — ГОВѢ|ТИ (8*), Ю, ѤТЪ гл. 1. Почитать кого л., что л., поклоняться кому л., чему л.: ѥвлогии же говѣ˫аше ѥмѹ акы ѡц҃ю. ПрЛ XIII, 13в; мендошане же говѣ˫аху козлу ˫ако б҃у. ГБ XIV, 16г; сего ради поговѣи кр҃щнью. ˫ако достоино чти. неже всѩко говѣи … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) говіти — і/ю, і/єш, недок., церк. Постити і відвідувати церковні служби, готуючись до сповіді та причастя. || Сповідатися і причащатися … Український тлумачний словник говіння — я, с., церк. Дія за знач. говіти … Український тлумачний словник church_rite_ukrainian.academic.ru/474/говіти