Відмінності між версіями «Кладка»
(→Медіа) |
|||
(не показані 9 проміжних версій ще одного учасника) | |||
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
− | + | ||
− | + | [[Зображення:кладка.jpg]] [[Зображення:загруженное (1).jpg]] | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== | ||
кладка символізує спізнання, єднання, парування молодих, їхнє кохання, щастя, пop.: «Стою на кладці, а мила на гадці» (див. ще оповідання О. Кобилянської «Через кладку»); тут кладка викликає думку про милу й символізує шлях до неї; але кладка як шлях до кохання й шлюбу не витримає, якщо дівчина віддасться за нелюба: «Не піду я на кладочку, бо кладочка гнеться, Не піду я за багача, нехай западеться»; як відомо, верба символізує дівчину, верба над водою — дівчину на виданні, а дівчина на кладці — кохану: «Стоїть верба над водою, Маю ю на гадці, — Мишлять люди підрубати дівчину на кладці» (коханню між хлопцем і дівчиною люди хочуть перешкодити, тобто роз’єднати закоханих); кладка, до того ж вербова, також символізує шлюб, як у пісні: «Перекину кладку Через муравку вербову, вербову. Ой час вам, дівоньки, Ой час, голубоньки, Додому, додому. Дівчино Марійко, Ти, як тая зірко, зістанься, зістанься, Ти з своїм миленьким, Соколом ясненьким, звінчайся, звінчайся»; за віруванням, душа залишивши тіло, має йти перекиненою кладочкою через прірву між землею і небом: «Котра в Бога щаслива, та перейде, а котра грішна, та зараз із кладочки впаде просто в безодню»; ця кладочка асоціюється з сонячним шляхом, тобто шляхом до сонця—дерева (О. Потебня), яким воно постає у народних піснях; nop. народну загадку: «Сім миль мосту, а на край мосту дивіна, а на дивіні цвіт на весь світ» (сім тижнів Великого посту, що веде до Великодня); кладка служила також місцем для чаклування; кладка (як і міст) служила й місцем ритуальних боїв; на Буковині на кладці через потік велися ритуальні новорічні змагання (традиційна «борінка»); це відбувалося опівночі; суть змагання в тому, що одна команда хлопців витісняла («тручала») з кладки іншу, не вдаючись до рукопашного бою; переможцем вважалася «Маланка», якій удалося зіштовхнути суперників з кладки; ця команда завойовувала право колядування на чужій території; див. ще міст. Ой у степу річка, через річку кладка (М. Максимович); Край гребельки тиночок, край млиночка кладочка (П. Чубинський). | кладка символізує спізнання, єднання, парування молодих, їхнє кохання, щастя, пop.: «Стою на кладці, а мила на гадці» (див. ще оповідання О. Кобилянської «Через кладку»); тут кладка викликає думку про милу й символізує шлях до неї; але кладка як шлях до кохання й шлюбу не витримає, якщо дівчина віддасться за нелюба: «Не піду я на кладочку, бо кладочка гнеться, Не піду я за багача, нехай западеться»; як відомо, верба символізує дівчину, верба над водою — дівчину на виданні, а дівчина на кладці — кохану: «Стоїть верба над водою, Маю ю на гадці, — Мишлять люди підрубати дівчину на кладці» (коханню між хлопцем і дівчиною люди хочуть перешкодити, тобто роз’єднати закоханих); кладка, до того ж вербова, також символізує шлюб, як у пісні: «Перекину кладку Через муравку вербову, вербову. Ой час вам, дівоньки, Ой час, голубоньки, Додому, додому. Дівчино Марійко, Ти, як тая зірко, зістанься, зістанься, Ти з своїм миленьким, Соколом ясненьким, звінчайся, звінчайся»; за віруванням, душа залишивши тіло, має йти перекиненою кладочкою через прірву між землею і небом: «Котра в Бога щаслива, та перейде, а котра грішна, та зараз із кладочки впаде просто в безодню»; ця кладочка асоціюється з сонячним шляхом, тобто шляхом до сонця—дерева (О. Потебня), яким воно постає у народних піснях; nop. народну загадку: «Сім миль мосту, а на край мосту дивіна, а на дивіні цвіт на весь світ» (сім тижнів Великого посту, що веде до Великодня); кладка служила також місцем для чаклування; кладка (як і міст) служила й місцем ритуальних боїв; на Буковині на кладці через потік велися ритуальні новорічні змагання (традиційна «борінка»); це відбувалося опівночі; суть змагання в тому, що одна команда хлопців витісняла («тручала») з кладки іншу, не вдаючись до рукопашного бою; переможцем вважалася «Маланка», якій удалося зіштовхнути суперників з кладки; ця команда завойовувала право колядування на чужій території; див. ще міст. Ой у степу річка, через річку кладка (М. Максимович); Край гребельки тиночок, край млиночка кладочка (П. Чубинський). | ||
+ | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | Пісня "Кладка" | ||
− | + | [http://iplayer.fm/q/бункер+йо/] | |
− | |||
− | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | |
− | + | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | |
[[Категорія:Слова 2014 року]] | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
+ | |||
[[Категорія:Кл]] | [[Категорія:Кл]] |
Поточна версія на 21:18, 12 грудня 2014
Кла́дка, -ки, ж. Мостокъ, мостки. Ой у степу річка, через річку кладка. Макс. То було люблять прати на самій бистрині, положивши кладку з каміня на камінь. Куліш. Ум. Кладочка. Край гребельки млиночок, край млиночка кладочки. Чуб.
Сучасні словники
кла́дка (зменшене — кла́дочка) — дошка або колода, покладена через річку,струмок, болото для переходу;невеликий дерев'яний поміст на річці, ставку для прання білизни, полотна тощо.
Ілюстрації
Цікаві факти
кладка символізує спізнання, єднання, парування молодих, їхнє кохання, щастя, пop.: «Стою на кладці, а мила на гадці» (див. ще оповідання О. Кобилянської «Через кладку»); тут кладка викликає думку про милу й символізує шлях до неї; але кладка як шлях до кохання й шлюбу не витримає, якщо дівчина віддасться за нелюба: «Не піду я на кладочку, бо кладочка гнеться, Не піду я за багача, нехай западеться»; як відомо, верба символізує дівчину, верба над водою — дівчину на виданні, а дівчина на кладці — кохану: «Стоїть верба над водою, Маю ю на гадці, — Мишлять люди підрубати дівчину на кладці» (коханню між хлопцем і дівчиною люди хочуть перешкодити, тобто роз’єднати закоханих); кладка, до того ж вербова, також символізує шлюб, як у пісні: «Перекину кладку Через муравку вербову, вербову. Ой час вам, дівоньки, Ой час, голубоньки, Додому, додому. Дівчино Марійко, Ти, як тая зірко, зістанься, зістанься, Ти з своїм миленьким, Соколом ясненьким, звінчайся, звінчайся»; за віруванням, душа залишивши тіло, має йти перекиненою кладочкою через прірву між землею і небом: «Котра в Бога щаслива, та перейде, а котра грішна, та зараз із кладочки впаде просто в безодню»; ця кладочка асоціюється з сонячним шляхом, тобто шляхом до сонця—дерева (О. Потебня), яким воно постає у народних піснях; nop. народну загадку: «Сім миль мосту, а на край мосту дивіна, а на дивіні цвіт на весь світ» (сім тижнів Великого посту, що веде до Великодня); кладка служила також місцем для чаклування; кладка (як і міст) служила й місцем ритуальних боїв; на Буковині на кладці через потік велися ритуальні новорічні змагання (традиційна «борінка»); це відбувалося опівночі; суть змагання в тому, що одна команда хлопців витісняла («тручала») з кладки іншу, не вдаючись до рукопашного бою; переможцем вважалася «Маланка», якій удалося зіштовхнути суперників з кладки; ця команда завойовувала право колядування на чужій території; див. ще міст. Ой у степу річка, через річку кладка (М. Максимович); Край гребельки тиночок, край млиночка кладочка (П. Чубинський).
Медіа
Пісня "Кладка"