Відмінності між версіями «Ялівець»
(→Зовнішні посилання) |
|||
| Рядок 46: | Рядок 46: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
[http://ua-referat.com/%D0%AF%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9] | [http://ua-referat.com/%D0%AF%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9] | ||
| − | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | |
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Слова 2014 року]] |
| − | [[Категорія:Слова 2014 року | + | |
| − | + | ||
[[Категорія:Ял]] | [[Категорія:Ял]] | ||
Поточна версія на 17:42, 11 грудня 2014
Ялівець, яловець, -вцю, м. Можжевельникъ, Juniperus communis L. ЗЮЗО. І. 125. Треться мнеться та й птиця коло деревця ялівця. Гол. IV. 285. Куривсь для духу яловець. Котл. Ен. І. 19.
Зміст
Сучасні словники
ЯЛІВЕ́ЦЬ, ЯЛОВЕЦЬ, ялівцю, чол. (Juniperus, L.). Вічнозелений чагарник, рідше дерево родини кипарисових з лускоподібною або короткоголчастою хвоєю та ягодоподібними шишками, вживаними в медицині. По дорозі він старанно обминав кущі розлогого ялівцю (Іван Франко, III, 1950, 84); Чебрець, яловець і деревій, зварені на липовому меду, вчинили своє, вирвали з пазурів кирпатої думного дяка (Натан Рибак, Переясл. Рада, 1953, 170); Ось простяглася алея вічнозеленого ялівцю. Його називають олівцевим деревом: цінна деревина використовується для виготовлення олівців (Літературна газета, 13.V 1958, 1); Сухий яловець спалахував, як порох (Леонід Первомайський, Атака.. 1946, 122).
Види
Рід містить понад 50 видів:
Ялівець звичайний (Juniperus communis L.)
Ялівець віргінський (Juniperus virginiana L.)
Ялівець козачий (Juniperus sabina L.)
Ялівець високий (Juniperus excelsa)
Juniperus angosturana R.P.Adams
Juniperus arizonica (R.P.Adams) R.P.Adams
Juniperus ashei J.Buchholz
Juniperus barbadensis L.
Juniperus bermudiana L.
Juniperus blancoi Martínez
Застосування в медицині
Завдяки вмісту в ефірному маслі терпінеол настій з плодів ялівцю має сечогінну дію, а також підвищує жовчоутворення і жовчовиділення, підсилює секрецію шлункового соку і перистальтику кишечника. Не рекомендується застосовувати препарати ялівцю тривалий час при захворюваннях нирок.
Настої та сечогінні збори, в які входять шишкоягоди ялівцю, доцільно застосовувати в комплексній терапії, поєднуючи їх з іншими лікарськими рослинами, що володіють протизапальними, діуретичними і бактерицидними властивостями. Зазвичай їх призначають як сечогінний засіб, а також при хронічних захворюваннях дихальних шляхів, для розрідження мокроти і поліпшення її відхаркування.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
[1] Матеріал з Вікіпедії
