Відмінності між версіями «Півень»
Аніта (обговорення • внесок) |
Аніта (обговорення • внесок) (→Зовнішні посилання) |
||
| (не показано 26 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Пі́вень | + | '''Пі́вень''' — самець курки, зовні від неї зазвичай відрізняється великим гребенем і сережками, а також пишним і часто різнокольоровим хвостовим оперенням. |
| − | + | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| Рядок 8: | Рядок 7: | ||
// Флюгер, прикраса і т. ін. у вигляді такого птаха. Зверху криші по ріжках шпилі, а наверху комина вертиться по вітру залізний півень (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 12); | // Флюгер, прикраса і т. ін. у вигляді такого птаха. Зверху криші по ріжках шпилі, а наверху комина вертиться по вітру залізний півень (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 12); | ||
// Самець деяких інших птахів ряду курячих. | // Самець деяких інших птахів ряду курячих. | ||
| − | + | '''Пі́вень''' — самець курки, зовні від неї зазвичай відрізняється великим гребенем і сережками, а також пишним і часто різнокольоровим хвостовим оперенням. | |
'''Півень в культурі''' | '''Півень в культурі''' | ||
| Рядок 17: | Рядок 16: | ||
В Англії до кінця XVIII століття практикувалася кривава забава, яка називалася «кидання в півня» (англ. cock throwing). Вона полягала в тому, що публіка кидала палиці в посадженого в горщик півня до тих пір, поки птиця не померала. Зазвичай це дійство відбувалося в Жирний вівторок (час карнавалу). В деяких випадках птицю прив'язували до колоди. Або тим, хто кидає в неї палиці, зав'язували очі. У Суссексі півня прив'язували до кілочка льоскою завдовжки в п'ять-шість футів, щоб він не міг клюнути тих, хто над ним знущається. | В Англії до кінця XVIII століття практикувалася кривава забава, яка називалася «кидання в півня» (англ. cock throwing). Вона полягала в тому, що публіка кидала палиці в посадженого в горщик півня до тих пір, поки птиця не померала. Зазвичай це дійство відбувалося в Жирний вівторок (час карнавалу). В деяких випадках птицю прив'язували до колоди. Або тим, хто кидає в неї палиці, зав'язували очі. У Суссексі півня прив'язували до кілочка льоскою завдовжки в п'ять-шість футів, щоб він не міг клюнути тих, хто над ним знущається. | ||
| + | |||
| + | <gallery> | ||
| + | |||
| + | </gallery> | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pituh.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:півень2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:півень3.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:півень4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| − | |||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | '''Цікаві факти про півнів''' | ||
| + | ''Чому півні кукурікають?'' | ||
| + | Відомо, що дикі півні були одомашнені як культові тварини ще в стародавньої Індії в III-II тисячоліттях до н. е. Саме завдяки своєму крику, який звіщує початок нового дня, ця птиця стала домашньою, і тільки в античній Європі куряче м’ясо, а потім і яйця стали вживати в їжу. | ||
| + | |||
| + | У природі кожна група птахів займає свою, абсолютно певну ділянку, де вони добувають корм, розмножуються і яку вони ревно захищають від інших своїх родичів. Проте запеклі бої, каліцтва і вже тим більше смерть в боротьбі за свої володіння шкідливі для популяції і для виду в цілому. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | Тому природа влаштувала так, щоб півні, відомі забіяки, домагалися захоплення, освоєння та захисту своєї території по можливості безкровним шляхом – залякуючи своїх одноплемінників гучним кукурікання. Півень кричить, щоб показати, «хто тут головний», щоб ні в кого з сусідів-суперників не залишилося сумнівів у тому, що саме він є господарем на своїй ділянці і паном у своєму «гаремі». | ||
| + | |||
| + | Крик півня відноситься до територіальних акустичних сигналів, які дуже важливі в спілкуванні птахів, особливо диких. Однак і домашні півні продовжують повідомляти всьому селу про свої права на двір з курником. Кукурікання – це свого роду виклик іншим півням, на який ті подають відповідний клич. Якщо ж на дворі закричить півень, що займає підлегле становище, то вожак просто атакує його, не відповідаючи йому криком. | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | ==http://interests.at.ua/news/chomu_pivni_kukurikajut/2011-07-12-38== | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| Рядок 33: | Рядок 50: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]] | ||
[[Категорія:Слова 2014 року]] | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
| − | + | ||
| + | |||
| + | |||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Поточна версія на 17:00, 30 листопада 2014
Пі́вень — самець курки, зовні від неї зазвичай відрізняється великим гребенем і сережками, а також пишним і часто різнокольоровим хвостовим оперенням.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) 1. Свійський птах з червоним гребенем на голові, пишним хвостом і шпорами на ногах; самець курки. Ходила квочка з курчатами, кури, і між ними, гордо задравши голову й виблискуючи на сонці своїм червоним гребенем, півень (Панас Мирний, I, 1954, 50); В той вечір Санька приймала гостя з особливою пошаною: заставила Сергія зарізати півня і цілий вечір пекла, варила і смажила (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 157); * У порівняннях. Вони [Раду і Маріуца] налітали одно на одного, билися грудьми, як роз'юшепі півні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 374); Юрко ходив гордо по хаті, мов півень по траві (Петро Козланюк, Пов. і опов., 1949, 32); // Флюгер, прикраса і т. ін. у вигляді такого птаха. Зверху криші по ріжках шпилі, а наверху комина вертиться по вітру залізний півень (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 12); // Самець деяких інших птахів ряду курячих.
Пі́вень — самець курки, зовні від неї зазвичай відрізняється великим гребенем і сережками, а також пишним і часто різнокольоровим хвостовим оперенням.
Півень в культурі Півень — символ забіякуватості та крові. У деяких народів досі існують півнячі бої. У східнослов'янській та християнській міфології одна з найважливіших функцій півня як провісника — часова. Його спів визначає межі нічного часу доби, коли діють темні бісівські сили. Своїм співом опівночі півень розганяє нечисть до наступної ночі. Спів третіх півнів — знак рівної відстані від півночі до вранішньої зорі — свідчить про закінчення дії нечистих сил. Слов'яни при будівництві будинку приносили в жертву чорного півня. У китайській традиції півень із золотим пір'ям, що співає тричі на день (на сході сонця, опівдні і на заході), має епітет «небесний» і є носієм чоловічого начала, знаком чоловічої сили «Ян». В Англії до кінця XVIII століття практикувалася кривава забава, яка називалася «кидання в півня» (англ. cock throwing). Вона полягала в тому, що публіка кидала палиці в посадженого в горщик півня до тих пір, поки птиця не померала. Зазвичай це дійство відбувалося в Жирний вівторок (час карнавалу). В деяких випадках птицю прив'язували до колоди. Або тим, хто кидає в неї палиці, зав'язували очі. У Суссексі півня прив'язували до кілочка льоскою завдовжки в п'ять-шість футів, щоб він не міг клюнути тих, хто над ним знущається.
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
Цікаві факти про півнів Чому півні кукурікають? Відомо, що дикі півні були одомашнені як культові тварини ще в стародавньої Індії в III-II тисячоліттях до н. е. Саме завдяки своєму крику, який звіщує початок нового дня, ця птиця стала домашньою, і тільки в античній Європі куряче м’ясо, а потім і яйця стали вживати в їжу.
У природі кожна група птахів займає свою, абсолютно певну ділянку, де вони добувають корм, розмножуються і яку вони ревно захищають від інших своїх родичів. Проте запеклі бої, каліцтва і вже тим більше смерть в боротьбі за свої володіння шкідливі для популяції і для виду в цілому.
Тому природа влаштувала так, щоб півні, відомі забіяки, домагалися захоплення, освоєння та захисту своєї території по можливості безкровним шляхом – залякуючи своїх одноплемінників гучним кукурікання. Півень кричить, щоб показати, «хто тут головний», щоб ні в кого з сусідів-суперників не залишилося сумнівів у тому, що саме він є господарем на своїй ділянці і паном у своєму «гаремі».
Крик півня відноситься до територіальних акустичних сигналів, які дуже важливі в спілкуванні птахів, особливо диких. Однак і домашні півні продовжують повідомляти всьому селу про свої права на двір з курником. Кукурікання – це свого роду виклик іншим півням, на який ті подають відповідний клич. Якщо ж на дворі закричить півень, що займає підлегле становище, то вожак просто атакує його, не відповідаючи йому криком.
Джерела та література
http://interests.at.ua/news/chomu_pivni_kukurikajut/2011-07-12-38
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
