Відмінності між версіями «Полива»
(→Медіа) |
(→Медіа) |
||
| (не показано 4 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 30: | Рядок 30: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:800px-Připravené_glazury.JPG|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:11длрпаа.png|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:12лравкенри.png|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:13апмприар.png|x140px]] |
|} | |} | ||
| + | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | http://www.youtube.com/watch?v=RH1v40qo7ZY&list=PLJgWDV9db9T6uQOw1mqz3urQOc-QGnnzb | + | [http://www.youtube.com/watch?v=RH1v40qo7ZY&list=PLJgWDV9db9T6uQOw1mqz3urQOc-QGnnzb] |
| − | == | + | ==Цікава інформація== |
| + | 'Глазу́р' або полива — скляниста маса, що складається з оксидів металів. | ||
| + | У виді порошку, змішаного з водою, наноситься на керамічний виріб і згодом обпалюється при значній температурі. Полива може бути прозорою (безбарвною і кольоровою) і непрозорою. Основою поливи є кварц, польовий шпат, каолін. До складу поливи вводять також оксиди металів. | ||
| + | Залежно від способу приготування, глазурі підрозділяються на сирі і фритовані. Сира полива найпростіша: всі компоненти подрібнюють і змішують з водою до певної концентрації глазурного шлікера. Для отримання фритованої глазурі компоненти глазурної змішують фритують, тобто сплавляють (зазвичай при температурі 1200—1300 °C), унаслідок чого утворюються нерозчинні силікати та інші з'єднання. Після плавлення фриту виливають в ємність з водою, де вона остигає, потім висушують і ретельно подрібнюють у ступі. Розрізняють глазур туго- і легкоплавку. Тугоплавку поливи застосовують для фарфору, шамоту, твердого фаянсу. Температура її плавлення 1125—1360 °C. Для майоліки беруть глазур, яка плавиться при температурі до 1000 °C. Для декорування виробів з майоліки застосовують також кольорову глазур. Колір досягається введенням у безбарвну глазур оксидів і солей металів. Так, окисел кобальту дає колір від світло- до темно-синього; окисел хрому — зелений, а за наявності оловарозовий, червоний; окисел міді використовують для отримання зеленої і червоної глазурі, а також глазурі відновного вогню; з'єднання з марганцем дають коричневі, рожеві кольори; окисел заліза — від жовтого і червоного до коричневого і чорного і т. д. | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| Рядок 48: | Рядок 52: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] |
[[Категорія:Слова 2014 року]] | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
[[Категорія:По]] | [[Категорія:По]] | ||
Поточна версія на 19:49, 7 грудня 2014
Полива, -ви, ж. 1) Глазурь, мурава. Шух. І. 262, 264. 2) Глазированная, муравленная посуда. Повіз поливу аж у Чорноморію на продаж.
Зміст
Сучасні словники
ПОЛИВА особливий склуватий стоп, яким покривають керамічні вироби, ґлазур; поливо, шкливо (олив'яна полива) [1]
ПОЛИ́ВА, -ы, жен. (спец.). Жидкий состав для обмазки гончарных изделий, глазурь. | прил. поливный, -ая, -ое и поливенный, -ая, -ое. [2]
ФОРМИ СЛІВ:
поли́ва,
поли́вы,
поли́вы,
поли́в,
поли́ве,
поли́вам,
поли́ву,
поли́вы,
поли́вой,
поли́вою,
поли́вами,
поли́ве,
поли́вах
[3]
ПОЛИВА Русское название состава для покрытия керамических изделий, образующего при обжиге стеклообразный сплав; то же, что глазурь. Появившись на Древнем Востоке, полива широко распространилась в средние века. В Древней Руси с 10 в. поливой покрывали разнообразную посуду, плитки, игрушки. Производство поливных изделий на Руси прекратилось после монголо-татарского нашествия (XIII в.), возобновилось в XIV в. и достигло высокого развития с середины XVII в. (зелёные и полихромные изразцы, посуда, игрушки, черепица и др.).[4]
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Цікава інформація
'Глазу́р' або полива — скляниста маса, що складається з оксидів металів. У виді порошку, змішаного з водою, наноситься на керамічний виріб і згодом обпалюється при значній температурі. Полива може бути прозорою (безбарвною і кольоровою) і непрозорою. Основою поливи є кварц, польовий шпат, каолін. До складу поливи вводять також оксиди металів. Залежно від способу приготування, глазурі підрозділяються на сирі і фритовані. Сира полива найпростіша: всі компоненти подрібнюють і змішують з водою до певної концентрації глазурного шлікера. Для отримання фритованої глазурі компоненти глазурної змішують фритують, тобто сплавляють (зазвичай при температурі 1200—1300 °C), унаслідок чого утворюються нерозчинні силікати та інші з'єднання. Після плавлення фриту виливають в ємність з водою, де вона остигає, потім висушують і ретельно подрібнюють у ступі. Розрізняють глазур туго- і легкоплавку. Тугоплавку поливи застосовують для фарфору, шамоту, твердого фаянсу. Температура її плавлення 1125—1360 °C. Для майоліки беруть глазур, яка плавиться при температурі до 1000 °C. Для декорування виробів з майоліки застосовують також кольорову глазур. Колір досягається введенням у безбарвну глазур оксидів і солей металів. Так, окисел кобальту дає колір від світло- до темно-синього; окисел хрому — зелений, а за наявності оловарозовий, червоний; окисел міді використовують для отримання зеленої і червоної глазурі, а також глазурі відновного вогню; з'єднання з марганцем дають коричневі, рожеві кольори; окисел заліза — від жовтого і червоного до коричневого і чорного і т. д.
Джерела та література
- http://synonyms_uk.enacademic.com/5892/полива
- Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949-1992.
- «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку», http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_forms/51911/полива
- БСЭ, 1978, http://temple_architecture.academic.ru/270/полива
