Відмінності між версіями «Полива»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
(Медіа)
 
(не показані 13 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 5: Рядок 5:
 
особливий склуватий стоп, яким покривають керамічні вироби, ґлазур; поливо, шкливо (олив'яна полива) [1]
 
особливий склуватий стоп, яким покривають керамічні вироби, ґлазур; поливо, шкливо (олив'яна полива) [1]
  
ПОЛИ́ВА, -ы, жен. (спец.). Жидкий состав для обмазки гончарных изделий, глазурь.
+
'''ПОЛИ́ВА,''' -ы, жен. (спец.). Жидкий состав для обмазки гончарных изделий, глазурь.
 
| прил. поливный, -ая, -ое и поливенный, -ая, -ое. [2]
 
| прил. поливный, -ая, -ое и поливенный, -ая, -ое. [2]
 +
 +
'''ФОРМИ СЛІВ:'''<br />
 +
поли́ва,
 +
поли́вы,
 +
поли́вы,
 +
поли́в,
 +
поли́ве,
 +
поли́вам,
 +
поли́ву,
 +
поли́вы,
 +
поли́вой,
 +
поли́вою,
 +
поли́вами,
 +
поли́ве,
 +
поли́вах
 +
[3]
 +
 +
'''ПОЛИВА'''
 +
Русское название состава для покрытия керамических изделий, образующего при обжиге стеклообразный сплав; то же, что глазурь. Появившись на Древнем Востоке, полива широко распространилась в средние века. В Древней Руси с 10 в. поливой покрывали разнообразную посуду, плитки, игрушки. Производство поливных изделий на Руси прекратилось после монголо-татарского нашествия (XIII в.), возобновилось в XIV в. и достигло высокого развития с середины XVII в. (зелёные и полихромные изразцы, посуда, игрушки, черепица и др.).[4]
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:800px-Připravené_glazury.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:11длрпаа.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:12лравкенри.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:13апмприар.png|x140px]]
 
|}
 
|}
 +
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 +
[http://www.youtube.com/watch?v=RH1v40qo7ZY&list=PLJgWDV9db9T6uQOw1mqz3urQOc-QGnnzb]
  
==Див. також==
+
==Цікава інформація==
 +
'Глазу́р' або полива — скляниста маса, що складається з оксидів металів.
 +
У виді порошку, змішаного з водою, наноситься на керамічний виріб і згодом обпалюється при значній температурі. Полива може бути прозорою (безбарвною і кольоровою) і непрозорою. Основою поливи є кварц, польовий шпат, каолін. До складу поливи вводять також оксиди металів.
 +
Залежно від способу приготування, глазурі підрозділяються на сирі і фритовані. Сира полива найпростіша: всі компоненти подрібнюють і змішують з водою до певної концентрації глазурного шлікера. Для отримання фритованої глазурі компоненти глазурної змішують фритують, тобто сплавляють (зазвичай при температурі 1200—1300 °C), унаслідок чого утворюються нерозчинні силікати та інші з'єднання. Після плавлення фриту виливають в ємність з водою, де вона остигає, потім висушують і ретельно подрібнюють у ступі. Розрізняють глазур туго- і легкоплавку. Тугоплавку поливи застосовують для фарфору, шамоту, твердого фаянсу. Температура її плавлення 1125—1360 °C. Для майоліки беруть глазур, яка плавиться при температурі до 1000 °C. Для декорування виробів з майоліки застосовують також кольорову глазур. Колір досягається введенням у безбарвну глазур оксидів і солей металів. Так, окисел кобальту дає колір від світло- до темно-синього; окисел хрому — зелений, а за наявності оловарозовий, червоний; окисел міді використовують для отримання зеленої і червоної глазурі, а також глазурі відновного вогню; з'єднання з марганцем дають коричневі, рожеві кольори; окисел заліза — від жовтого і червоного до коричневого і чорного і т. д.
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 
# http://synonyms_uk.enacademic.com/5892/полива
 
# http://synonyms_uk.enacademic.com/5892/полива
 +
# Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949-1992.
 +
# «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку», http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_forms/51911/полива
 +
# БСЭ, 1978, http://temple_architecture.academic.ru/270/полива
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж/Сорока Юлія /21 ПО]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 
[[Категорія:Слова 2014 року]]
 
[[Категорія:Слова 2014 року]]
 
[[Категорія:По]]
 
[[Категорія:По]]

Поточна версія на 19:49, 7 грудня 2014

Полива, -ви, ж. 1) Глазурь, мурава. Шух. І. 262, 264. 2) Глазированная, муравленная посуда. Повіз поливу аж у Чорноморію на продаж.

Сучасні словники

ПОЛИВА особливий склуватий стоп, яким покривають керамічні вироби, ґлазур; поливо, шкливо (олив'яна полива) [1]

ПОЛИ́ВА, -ы, жен. (спец.). Жидкий состав для обмазки гончарных изделий, глазурь. | прил. поливный, -ая, -ое и поливенный, -ая, -ое. [2]

ФОРМИ СЛІВ:
поли́ва, поли́вы, поли́вы, поли́в, поли́ве, поли́вам, поли́ву, поли́вы, поли́вой, поли́вою, поли́вами, поли́ве, поли́вах [3]

ПОЛИВА Русское название состава для покрытия керамических изделий, образующего при обжиге стеклообразный сплав; то же, что глазурь. Появившись на Древнем Востоке, полива широко распространилась в средние века. В Древней Руси с 10 в. поливой покрывали разнообразную посуду, плитки, игрушки. Производство поливных изделий на Руси прекратилось после монголо-татарского нашествия (XIII в.), возобновилось в XIV в. и достигло высокого развития с середины XVII в. (зелёные и полихромные изразцы, посуда, игрушки, черепица и др.).[4]

Ілюстрації

800px-Připravené glazury.JPG 11длрпаа.png 12лравкенри.png 13апмприар.png

Медіа

[1]

Цікава інформація

'Глазу́р' або полива — скляниста маса, що складається з оксидів металів. У виді порошку, змішаного з водою, наноситься на керамічний виріб і згодом обпалюється при значній температурі. Полива може бути прозорою (безбарвною і кольоровою) і непрозорою. Основою поливи є кварц, польовий шпат, каолін. До складу поливи вводять також оксиди металів. Залежно від способу приготування, глазурі підрозділяються на сирі і фритовані. Сира полива найпростіша: всі компоненти подрібнюють і змішують з водою до певної концентрації глазурного шлікера. Для отримання фритованої глазурі компоненти глазурної змішують фритують, тобто сплавляють (зазвичай при температурі 1200—1300 °C), унаслідок чого утворюються нерозчинні силікати та інші з'єднання. Після плавлення фриту виливають в ємність з водою, де вона остигає, потім висушують і ретельно подрібнюють у ступі. Розрізняють глазур туго- і легкоплавку. Тугоплавку поливи застосовують для фарфору, шамоту, твердого фаянсу. Температура її плавлення 1125—1360 °C. Для майоліки беруть глазур, яка плавиться при температурі до 1000 °C. Для декорування виробів з майоліки застосовують також кольорову глазур. Колір досягається введенням у безбарвну глазур оксидів і солей металів. Так, окисел кобальту дає колір від світло- до темно-синього; окисел хрому — зелений, а за наявності оловарозовий, червоний; окисел міді використовують для отримання зеленої і червоної глазурі, а також глазурі відновного вогню; з'єднання з марганцем дають коричневі, рожеві кольори; окисел заліза — від жовтого і червоного до коричневого і чорного і т. д.

Джерела та література

  1. http://synonyms_uk.enacademic.com/5892/полива
  2. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949-1992.
  3. «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку», http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_forms/51911/полива
  4. БСЭ, 1978, http://temple_architecture.academic.ru/270/полива

Зовнішні посилання