Відмінності між версіями «Ярмак»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Іноземні свлоники)
(Зовнішні посилання)
 
(не показані 7 проміжних версій ще одного учасника)
Рядок 29: Рядок 29:
 
Ярмарок.
 
Ярмарок.
  
== Ілюстрації ==  
+
== Ілюстрації ==
 +
 
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:97184361_large_image037.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:725560134.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Soroka2.JPG|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yarmarka.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 
 
== Медіа ==
 
== Медіа ==
 +
{{#ev:youtube|cqg8wZ6RdxA}}
 +
{{#ev:youtube|ILmqSUQMuKk}}
 +
{{#ev:youtube|EmZA4Smrcoo}}
 +
 +
== Цікаві факти ==
 +
 +
1. Національний Сорочинський ярмарок і далі розширює міжнародні зв'язки. Так, цьогоріч у гості до полавчан завітають офіційні делегації з селища Габура (Словаччина) та містечка Команча (Польща).
 +
 +
2. Батьківщиною різдвяних ярмарків вважають німецькомовні країни: Австрію,Німеччину і регіон Франції Ельзас. Сьогодні традиція організовувати новорічні ринки прижилась у всій Європі.
 +
 +
3. Щорічно у Відні організовують 11 різдвяних ярмарків. На головній площі міста Rathausplatz перед міською
 +
 +
4. У східно-українських губерніях (Харківська, Полтавська, Чернігівська) з усіх 2 600 ярмарків в кінці 19 ст. найбільші були в Харкові: Хрещенський, Троїцький, Успенський і Покровський (торгівля вовною й мануфактурою); у Полтаві: Іллінський (сільсько-господарські товари) і 4 в Ромнах. В південих губерніях (Катеринославська, Таврійська, Херсонська і Бесарабська) було яких 700 ярмарків; найбільш відомий у Кривому Розі (Троїцький), у Катеринославі (Петропавлівський), у Каховці (Микільський і Покровський).
 +
 +
5. Втратили характер попередніх ярмарків напівлеґальні базари з різним, головне вживаним і нелеґально імпортованим товаром уроздріб (т. зв. «товчки» і чорний ринок), та колгоспні ринки сільсько-господарських продуктів, вироблених переважно на підсобних ділянках.
 +
 +
6. Переважно торгівлю на Ярмарках в Середній Европі вели єврейські купці; у їх руках були також фінансові операції, пов'язані з торгівлею. На українських землях відбувалися вже з 16 ст. малі ярмарки, головним чином в містах з Маґдебурзьким правом, де так само розвивалося ремесло; німецькі і польські поселенці, вірмени, а головним чином євреї поряд із українськими міщанами були активними в ярмарковій діяльності.
 +
 +
7. За першої світової війни, а особливо за революції ярмарки підупали. Їх відновлено в УРСР і СРСР з початку 20-их років, зокрема дрібні, бо вони заступали недостатню мережу та організацію офіційної торгівлі.
 +
 +
 +
== Зовнішні посилання ==
 +
http://uk.wikipedia.org/wiki/Ярмарок
 +
 +
http://yarmarok.in.ua/ru/
 +
 
[[Категорія:Яр]]
 
[[Категорія:Яр]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Поточна версія на 22:49, 7 грудня 2014

Ярмак, -ка, м. = Ярмарок. Гол. II. 713.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Я́РМАРОК, рку, чол. Торг, який влаштовується регулярно, в певну пору року і в певному місці для продажу й купівлі товарів. На заході понад лісом шумує ярмарок, осінній, роковий — з волами, з козаками, з краму усякого горами, з вина червоного водоспадами (Степан Васильченко, II, 1959, 218); В торгових рядах — гори товарів. Не було, здається, такої речі на світі, що її не можна було б купити на цьому багатющому ярмарку! (Олесь Гончар, I, 1959, 37); Лейпцігський ярмарок існує з другої половини XIII сторіччя і збирається двічі на рік — весною та восени (Наука і життя, 9, 1956, 36); * Образно. Корній Кирилович Недокус, як-то кажуть, уже не на ярмарок, а з ярмарку чимчикував (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 36); Виступав перед червоно армійця ми Леонід Бронников. Говорив він про минуле цього краю, про тисячі й тисячі заробітчан, які щовесни йшли сюди на каховські людські ярмарки продавати поміщикам свої мозолясті руки (Олесь Гончар, II, 1959, 342); * У порівняннях. Коло річки й на вулицях гармидер, крик, тіснота, як на ярмарку... (Панас Мирний, I, 1949, 220); На станції, мов на ярмарку, — всюди тачанки, тачанки, тачанки! (Олесь Гончар, II, 1959, 234); // перен., розм. Місце скупчення кого-, чого-небудь, де багато шуму, галасу, велике пожвавлення і т. ін. [Когут:] А на мосту... Людей і підвід — цілий ярмарок! Кричать, товпляться, душать один одного (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 134); Раптово.. до приймальні зайшов Гаманюк. Як завжди, Христя підвелася йому назустріч з винуватою посмішкою: — Що це в тебе за ярмарок? — спитав невдоволено. — Такий сьогодні прийом, — пояснила півголосом (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 352).


СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Ярмарок, -рку, м. Ярмарка. У ярмарок поганого нічого нема — усе хороше.

РУпедия Этимологический русскоязычный словарь ЯРМАРКА народн. ярмонка (Мельников, часто, и др.), стар. ярмарка (1648 г.; см. Христиани 40), ярманка (1680 г.; см. Дювернуа, Др.-русск. слов. 234), укр. ЯРМАРКА народн. ярмонка (Мельников, часто, и др.), стар. ярмарка (1648 г.; см. Христиани 40), ярманка (1680 г.; см. Дювернуа, Др.-русск. слов. 234), укр.

Іноземні свлоники

українська-англійська Словник

Ярмарок Переклад на англійська: fair (noun, adjv)

Словари и энциклопедии на Академике

ярмак -а, ч., зах. Ярмарок.

Ілюстрації

97184361 large image037.jpg 725560134.jpg Soroka2.JPG Yarmarka.jpg

Медіа

Цікаві факти

1. Національний Сорочинський ярмарок і далі розширює міжнародні зв'язки. Так, цьогоріч у гості до полавчан завітають офіційні делегації з селища Габура (Словаччина) та містечка Команча (Польща).

2. Батьківщиною різдвяних ярмарків вважають німецькомовні країни: Австрію,Німеччину і регіон Франції Ельзас. Сьогодні традиція організовувати новорічні ринки прижилась у всій Європі.

3. Щорічно у Відні організовують 11 різдвяних ярмарків. На головній площі міста Rathausplatz перед міською

4. У східно-українських губерніях (Харківська, Полтавська, Чернігівська) з усіх 2 600 ярмарків в кінці 19 ст. найбільші були в Харкові: Хрещенський, Троїцький, Успенський і Покровський (торгівля вовною й мануфактурою); у Полтаві: Іллінський (сільсько-господарські товари) і 4 в Ромнах. В південих губерніях (Катеринославська, Таврійська, Херсонська і Бесарабська) було яких 700 ярмарків; найбільш відомий у Кривому Розі (Троїцький), у Катеринославі (Петропавлівський), у Каховці (Микільський і Покровський).

5. Втратили характер попередніх ярмарків напівлеґальні базари з різним, головне вживаним і нелеґально імпортованим товаром уроздріб (т. зв. «товчки» і чорний ринок), та колгоспні ринки сільсько-господарських продуктів, вироблених переважно на підсобних ділянках.

6. Переважно торгівлю на Ярмарках в Середній Европі вели єврейські купці; у їх руках були також фінансові операції, пов'язані з торгівлею. На українських землях відбувалися вже з 16 ст. малі ярмарки, головним чином в містах з Маґдебурзьким правом, де так само розвивалося ремесло; німецькі і польські поселенці, вірмени, а головним чином євреї поряд із українськими міщанами були активними в ярмарковій діяльності.

7. За першої світової війни, а особливо за революції ярмарки підупали. Їх відновлено в УРСР і СРСР з початку 20-их років, зокрема дрібні, бо вони заступали недостатню мережу та організацію офіційної торгівлі.


Зовнішні посилання

http://uk.wikipedia.org/wiki/Ярмарок

http://yarmarok.in.ua/ru/