Відмінності між версіями «Ярмак»
(→Сучасні словники) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| (не показані 11 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
[http://sum.in.ua/s/jarmarok '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''] | [http://sum.in.ua/s/jarmarok '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''] | ||
| + | |||
Я́РМАРОК, рку, чол. Торг, який влаштовується регулярно, в певну пору року і в певному місці для продажу й купівлі товарів. На заході понад лісом шумує ярмарок, осінній, роковий — з волами, з козаками, з краму усякого горами, з вина червоного водоспадами (Степан Васильченко, II, 1959, 218); В торгових рядах — гори товарів. Не було, здається, такої речі на світі, що її не можна було б купити на цьому багатющому ярмарку! (Олесь Гончар, I, 1959, 37); Лейпцігський ярмарок існує з другої половини XIII сторіччя і збирається двічі на рік — весною та восени (Наука і життя, 9, 1956, 36); * Образно. Корній Кирилович Недокус, як-то кажуть, уже не на ярмарок, а з ярмарку чимчикував (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 36); Виступав перед червоно армійця ми Леонід Бронников. Говорив він про минуле цього краю, про тисячі й тисячі заробітчан, які щовесни йшли сюди на каховські людські ярмарки продавати поміщикам свої мозолясті руки (Олесь Гончар, II, 1959, 342); * У порівняннях. Коло річки й на вулицях гармидер, крик, тіснота, як на ярмарку... (Панас Мирний, I, 1949, 220); На станції, мов на ярмарку, — всюди тачанки, тачанки, тачанки! (Олесь Гончар, II, 1959, 234); | Я́РМАРОК, рку, чол. Торг, який влаштовується регулярно, в певну пору року і в певному місці для продажу й купівлі товарів. На заході понад лісом шумує ярмарок, осінній, роковий — з волами, з козаками, з краму усякого горами, з вина червоного водоспадами (Степан Васильченко, II, 1959, 218); В торгових рядах — гори товарів. Не було, здається, такої речі на світі, що її не можна було б купити на цьому багатющому ярмарку! (Олесь Гончар, I, 1959, 37); Лейпцігський ярмарок існує з другої половини XIII сторіччя і збирається двічі на рік — весною та восени (Наука і життя, 9, 1956, 36); * Образно. Корній Кирилович Недокус, як-то кажуть, уже не на ярмарок, а з ярмарку чимчикував (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 36); Виступав перед червоно армійця ми Леонід Бронников. Говорив він про минуле цього краю, про тисячі й тисячі заробітчан, які щовесни йшли сюди на каховські людські ярмарки продавати поміщикам свої мозолясті руки (Олесь Гончар, II, 1959, 342); * У порівняннях. Коло річки й на вулицях гармидер, крик, тіснота, як на ярмарку... (Панас Мирний, I, 1949, 220); На станції, мов на ярмарку, — всюди тачанки, тачанки, тачанки! (Олесь Гончар, II, 1959, 234); | ||
// перен., розм. Місце скупчення кого-, чого-небудь, де багато шуму, галасу, велике пожвавлення і т. ін. [Когут:] А на мосту... Людей і підвід — цілий ярмарок! Кричать, товпляться, душать один одного (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 134); Раптово.. до приймальні зайшов Гаманюк. Як завжди, Христя підвелася йому назустріч з винуватою посмішкою: — Що це в тебе за ярмарок? — спитав невдоволено. — Такий сьогодні прийом, — пояснила півголосом (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 352). | // перен., розм. Місце скупчення кого-, чого-небудь, де багато шуму, галасу, велике пожвавлення і т. ін. [Когут:] А на мосту... Людей і підвід — цілий ярмарок! Кричать, товпляться, душать один одного (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 134); Раптово.. до приймальні зайшов Гаманюк. Як завжди, Христя підвелася йому назустріч з винуватою посмішкою: — Що це в тебе за ярмарок? — спитав невдоволено. — Такий сьогодні прийом, — пояснила півголосом (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 352). | ||
| Рядок 9: | Рядок 10: | ||
[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/67154-jarmarok.html#show_point '''СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO'''] | [http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/67154-jarmarok.html#show_point '''СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO'''] | ||
| + | |||
Ярмарок, -рку, м. Ярмарка. У ярмарок поганого нічого нема — усе хороше. | Ярмарок, -рку, м. Ярмарка. У ярмарок поганого нічого нема — усе хороше. | ||
[http://rupedia.org/fasmer/search/?word=%FF%F0%EC%E0%F0%EA%E0&select=fasmer&sub.x=0&sub.y=0 '''РУпедия Этимологический русскоязычный словарь'''] | [http://rupedia.org/fasmer/search/?word=%FF%F0%EC%E0%F0%EA%E0&select=fasmer&sub.x=0&sub.y=0 '''РУпедия Этимологический русскоязычный словарь'''] | ||
| − | + | ЯРМАРКА народн. ярмонка (Мельников, часто, и др.), стар. ярмарка (1648 г.; см. Христиани 40), ярманка (1680 г.; см. Дювернуа, Др.-русск. слов. 234), укр. | |
| − | + | ЯРМАРКА народн. ярмонка (Мельников, часто, и др.), стар. ярмарка (1648 г.; см. Христиани 40), ярманка (1680 г.; см. Дювернуа, Др.-русск. слов. 234), укр. | |
| + | |||
| + | == Іноземні свлоники == | ||
| + | |||
| + | [https://uk.glosbe.com/uk/en/ярмарок '''українська-англійська Словник'''] | ||
| + | |||
| + | Ярмарок Переклад на англійська: fair (noun, adjv) | ||
| + | |||
| + | [http://ukrainian_explanatory.academic.ru/202047 '''Словари и энциклопедии на Академике'''] | ||
| + | |||
| + | ярмак | ||
| + | -а, ч., зах. | ||
| + | Ярмарок. | ||
| + | |||
| + | == Ілюстрації == | ||
| + | |||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:97184361_large_image037.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:725560134.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Soroka2.JPG|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yarmarka.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| − | |||
| − | |||
== Медіа == | == Медіа == | ||
| + | {{#ev:youtube|cqg8wZ6RdxA}} | ||
| + | {{#ev:youtube|ILmqSUQMuKk}} | ||
| + | {{#ev:youtube|EmZA4Smrcoo}} | ||
| + | |||
| + | == Цікаві факти == | ||
| + | |||
| + | 1. Національний Сорочинський ярмарок і далі розширює міжнародні зв'язки. Так, цьогоріч у гості до полавчан завітають офіційні делегації з селища Габура (Словаччина) та містечка Команча (Польща). | ||
| + | |||
| + | 2. Батьківщиною різдвяних ярмарків вважають німецькомовні країни: Австрію,Німеччину і регіон Франції Ельзас. Сьогодні традиція організовувати новорічні ринки прижилась у всій Європі. | ||
| + | |||
| + | 3. Щорічно у Відні організовують 11 різдвяних ярмарків. На головній площі міста Rathausplatz перед міською | ||
| + | |||
| + | 4. У східно-українських губерніях (Харківська, Полтавська, Чернігівська) з усіх 2 600 ярмарків в кінці 19 ст. найбільші були в Харкові: Хрещенський, Троїцький, Успенський і Покровський (торгівля вовною й мануфактурою); у Полтаві: Іллінський (сільсько-господарські товари) і 4 в Ромнах. В південих губерніях (Катеринославська, Таврійська, Херсонська і Бесарабська) було яких 700 ярмарків; найбільш відомий у Кривому Розі (Троїцький), у Катеринославі (Петропавлівський), у Каховці (Микільський і Покровський). | ||
| + | |||
| + | 5. Втратили характер попередніх ярмарків напівлеґальні базари з різним, головне вживаним і нелеґально імпортованим товаром уроздріб (т. зв. «товчки» і чорний ринок), та колгоспні ринки сільсько-господарських продуктів, вироблених переважно на підсобних ділянках. | ||
| + | |||
| + | 6. Переважно торгівлю на Ярмарках в Середній Европі вели єврейські купці; у їх руках були також фінансові операції, пов'язані з торгівлею. На українських землях відбувалися вже з 16 ст. малі ярмарки, головним чином в містах з Маґдебурзьким правом, де так само розвивалося ремесло; німецькі і польські поселенці, вірмени, а головним чином євреї поряд із українськими міщанами були активними в ярмарковій діяльності. | ||
| + | |||
| + | 7. За першої світової війни, а особливо за революції ярмарки підупали. Їх відновлено в УРСР і СРСР з початку 20-их років, зокрема дрібні, бо вони заступали недостатню мережу та організацію офіційної торгівлі. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | == Зовнішні посилання == | ||
| + | http://uk.wikipedia.org/wiki/Ярмарок | ||
| + | |||
| + | http://yarmarok.in.ua/ru/ | ||
| + | |||
[[Категорія:Яр]] | [[Категорія:Яр]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
Поточна версія на 22:49, 7 грудня 2014
Ярмак, -ка, м. = Ярмарок. Гол. II. 713.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Я́РМАРОК, рку, чол. Торг, який влаштовується регулярно, в певну пору року і в певному місці для продажу й купівлі товарів. На заході понад лісом шумує ярмарок, осінній, роковий — з волами, з козаками, з краму усякого горами, з вина червоного водоспадами (Степан Васильченко, II, 1959, 218); В торгових рядах — гори товарів. Не було, здається, такої речі на світі, що її не можна було б купити на цьому багатющому ярмарку! (Олесь Гончар, I, 1959, 37); Лейпцігський ярмарок існує з другої половини XIII сторіччя і збирається двічі на рік — весною та восени (Наука і життя, 9, 1956, 36); * Образно. Корній Кирилович Недокус, як-то кажуть, уже не на ярмарок, а з ярмарку чимчикував (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 36); Виступав перед червоно армійця ми Леонід Бронников. Говорив він про минуле цього краю, про тисячі й тисячі заробітчан, які щовесни йшли сюди на каховські людські ярмарки продавати поміщикам свої мозолясті руки (Олесь Гончар, II, 1959, 342); * У порівняннях. Коло річки й на вулицях гармидер, крик, тіснота, як на ярмарку... (Панас Мирний, I, 1949, 220); На станції, мов на ярмарку, — всюди тачанки, тачанки, тачанки! (Олесь Гончар, II, 1959, 234); // перен., розм. Місце скупчення кого-, чого-небудь, де багато шуму, галасу, велике пожвавлення і т. ін. [Когут:] А на мосту... Людей і підвід — цілий ярмарок! Кричать, товпляться, душать один одного (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 134); Раптово.. до приймальні зайшов Гаманюк. Як завжди, Христя підвелася йому назустріч з винуватою посмішкою: — Що це в тебе за ярмарок? — спитав невдоволено. — Такий сьогодні прийом, — пояснила півголосом (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 352).
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Ярмарок, -рку, м. Ярмарка. У ярмарок поганого нічого нема — усе хороше.
РУпедия Этимологический русскоязычный словарь ЯРМАРКА народн. ярмонка (Мельников, часто, и др.), стар. ярмарка (1648 г.; см. Христиани 40), ярманка (1680 г.; см. Дювернуа, Др.-русск. слов. 234), укр. ЯРМАРКА народн. ярмонка (Мельников, часто, и др.), стар. ярмарка (1648 г.; см. Христиани 40), ярманка (1680 г.; см. Дювернуа, Др.-русск. слов. 234), укр.
Іноземні свлоники
Ярмарок Переклад на англійська: fair (noun, adjv)
Словари и энциклопедии на Академике
ярмак -а, ч., зах. Ярмарок.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
1. Національний Сорочинський ярмарок і далі розширює міжнародні зв'язки. Так, цьогоріч у гості до полавчан завітають офіційні делегації з селища Габура (Словаччина) та містечка Команча (Польща).
2. Батьківщиною різдвяних ярмарків вважають німецькомовні країни: Австрію,Німеччину і регіон Франції Ельзас. Сьогодні традиція організовувати новорічні ринки прижилась у всій Європі.
3. Щорічно у Відні організовують 11 різдвяних ярмарків. На головній площі міста Rathausplatz перед міською
4. У східно-українських губерніях (Харківська, Полтавська, Чернігівська) з усіх 2 600 ярмарків в кінці 19 ст. найбільші були в Харкові: Хрещенський, Троїцький, Успенський і Покровський (торгівля вовною й мануфактурою); у Полтаві: Іллінський (сільсько-господарські товари) і 4 в Ромнах. В південих губерніях (Катеринославська, Таврійська, Херсонська і Бесарабська) було яких 700 ярмарків; найбільш відомий у Кривому Розі (Троїцький), у Катеринославі (Петропавлівський), у Каховці (Микільський і Покровський).
5. Втратили характер попередніх ярмарків напівлеґальні базари з різним, головне вживаним і нелеґально імпортованим товаром уроздріб (т. зв. «товчки» і чорний ринок), та колгоспні ринки сільсько-господарських продуктів, вироблених переважно на підсобних ділянках.
6. Переважно торгівлю на Ярмарках в Середній Европі вели єврейські купці; у їх руках були також фінансові операції, пов'язані з торгівлею. На українських землях відбувалися вже з 16 ст. малі ярмарки, головним чином в містах з Маґдебурзьким правом, де так само розвивалося ремесло; німецькі і польські поселенці, вірмени, а головним чином євреї поряд із українськими міщанами були активними в ярмарковій діяльності.
7. За першої світової війни, а особливо за революції ярмарки підупали. Їх відновлено в УРСР і СРСР з початку 20-их років, зокрема дрібні, бо вони заступали недостатню мережу та організацію офіційної торгівлі.
