Відмінності між версіями «Глиняний»
(Створена сторінка: '''Глиняний, -а, -е. '''Глиняный. Шевч. 437. Категорія:Гл) |
|||
| (не показано 17 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Глиняний, -а, -е. '''Глиняный. Шевч. 437. | '''Глиняний, -а, -е. '''Глиняный. Шевч. 437. | ||
[[Категорія:Гл]] | [[Категорія:Гл]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ''Тлумачення слова у сучасних словниках'' | ||
| + | |||
| + | '''Словник української мови Академічний тлумачний словник''' | ||
| + | |||
| + | 1. '''Зробл. з глини.''' Маріора варила обід у глиняній кабиці на подвір'ї (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 215); Глиняні посудини дунайської культури мають форму чашок, кубків і невеликих плоскодонних глечиків (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 51); * У порівняннях. Рука [Тугара] ослабла, впала, мов глиняна (Іван Франко, VI, 1951, 97). | ||
| + | |||
| + | 2. '''Який складається з глини.''' Де ж Дніпро? Ось і він — синій аж чорний.. піднімає свою гребенясту спину, роздимає покручені боки і з ревом та гуком стрибає на глиняний берег (Панас Мирний, I, 1954, 346); Земля тут глиняна. Суглинок, покраяний ярами, долинами (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 217); * У порівняннях. Ми йдемо сірою, мов глиняна брила, колоною (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 6). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 85. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Глиняний(4).jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Глиняний (3).jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Глиняний(2).jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Глиняний(1).jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Гончарство== | ||
| + | '''Гонча́рство''', заст. ганча́рство — виготовлення керамічних виробів з гончарної глини: посуду, кахель, іграшок, прикрас, сувенірів тощо. Давнє ремесло багатьох народів світу, належить до традиційних українських ремесел, видів господарської діяльності та мистецької культури українців. Основні типи — глиняний посуд, порцеляна і кам'янка. | ||
| + | Вже трипільські гончарі мали тонкий смак, знайдені під час розкопок відомого археолога Вікентія Хвойки вироби тієї пори свідчать про їхню високу майстерність в цій галузі. | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | '''[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4 Глиняний посуд]''' | ||
| + | |||
| + | '''[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Глина]''' | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/ghlynjanyj | ||
| + | |||
| + | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BD%D1%87%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Поточна версія на 00:32, 7 грудня 2022
Глиняний, -а, -е. Глиняный. Шевч. 437.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник
1. Зробл. з глини. Маріора варила обід у глиняній кабиці на подвір'ї (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 215); Глиняні посудини дунайської культури мають форму чашок, кубків і невеликих плоскодонних глечиків (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 51); * У порівняннях. Рука [Тугара] ослабла, впала, мов глиняна (Іван Франко, VI, 1951, 97).
2. Який складається з глини. Де ж Дніпро? Ось і він — синій аж чорний.. піднімає свою гребенясту спину, роздимає покручені боки і з ревом та гуком стрибає на глиняний берег (Панас Мирний, I, 1954, 346); Земля тут глиняна. Суглинок, покраяний ярами, долинами (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 217); * У порівняннях. Ми йдемо сірою, мов глиняна брила, колоною (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 6).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 85.
Ілюстрації
.jpg)
|
.jpg)
|
.jpg)
|
.jpg)
|
Гончарство
Гонча́рство, заст. ганча́рство — виготовлення керамічних виробів з гончарної глини: посуду, кахель, іграшок, прикрас, сувенірів тощо. Давнє ремесло багатьох народів світу, належить до традиційних українських ремесел, видів господарської діяльності та мистецької культури українців. Основні типи — глиняний посуд, порцеляна і кам'янка. Вже трипільські гончарі мали тонкий смак, знайдені під час розкопок відомого археолога Вікентія Хвойки вироби тієї пори свідчать про їхню високу майстерність в цій галузі.
Див. також
Джерела та література
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BD%D1%87%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE
