Відмінності між версіями «Кешеня»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показана одна проміжна версія ще одного учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Кешеня, -ні, '''''ж. ''= '''Кишеня. '''
+
Те саме, що кишеня
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Рядок 20: Рядок 20:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 3473abf82bdd0b66870422397bcb3975.jpg|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 3473abf82bdd0b66870422397bcb3975.jpg|x140px]]  
  
 
+
|}
 
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
 
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
 
Кише́ня (ідіш keshene) — елемент одягу, призначений для перенесення різноманітних речей.
 
Кише́ня (ідіш keshene) — елемент одягу, призначений для перенесення різноманітних речей.

Поточна версія на 09:55, 16 жовтня 2018

Те саме, що кишеня

Сучасні словники

УКРЛІТ.ORG_Cловник

КИШЕ́НЯ, і, ж. 1. Частина одягу (штанів, пальта, піджака, плаття тощо) у формі мішечка для дрібних речей і грошей.У туркені у кишені Таляри, дукати (Шевч., І, 1951, 200); — Ось до тебе лист!.. — сказав Павло, добуваючи з бокової кишені листа (Л. Укр., III, 1952, 583); Блаженко та Козаков одразу взялися старанно перев’язувати Черниша, розриваючи свої засмальцьовані пакети, які тижнями носили в кишенях, зберігаючи для себе (Гончар, III, 1959, 141); * Образно. Сачко — одвертий шахрай, він свідомо грабує народ, запускаючи свою руку в державну кишеню (Рад. літ-во, 3, 1958, 34). ◊ Виверта́ти (ви́вернути) кише́ні див. виверта́ти; Витру́шувати (ви́трусити) кише́ні див. витру́шувати; Ві́тер сви́ще (свисті́в, гуде́) у кише́нях див. ві́тер; Зазира́ти в кише́ню (до кише́ні) див. зазира́ти; Кла́сти (покла́сти, прибира́ти, прибра́ти) до своє́ї кише́ні (собі́ в кише́ню) — привласнювати (про чужі гроші); Набива́ти (наби́ти, напиха́ти і т. ін.) кише́ні (кише́ню) — багатіти, наживатися. Занедбали сини Рідну мовоньку, Не туди бо вони гнуть головоньку, На пожитки густі Позіхаючи, Та кишені товсті Напихаючи (Граб., І, 1959, 112); Чужою працею.. не штука набивати собі кишені (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 236); Наставля́й кише́ню, ірон.— не чекай чогось, не розраховуй на щось. [Антон:]Поїде вона з тобою в глухі ліси, на річку.. слухати жаб’ячі концерти? Наставляй кишеню! (Дмит., Дівоча доля, 1960, 12); Не лі́зти (не ла́зити, не полі́зти) за сло́вом (по сло́во) до кише́ні (в кише́ню) — бути метким, дотепним у розмові, жвавим на язик. Вогонь — не дівка. За словом до кишені не полізе (Руд., Остання шабля, 1959, 46); Язик маєш гострий, по слово до кишені не лізеш (Мур., Свіже повітря.., 1962, 28); По́вна (наби́та і т. ін.) кише́ня в кого — багато грошей у кого-небудь; Порожня́ (бі́дна) кише́ня в кого — немає або дуже мало грошей у кого-небудь. В молодого господаря порожня кишеня й комора (Н.-Лев., III, 1956, 104); Труси́ти кише́ні див. труси́ти; У кише́ні гуде́ див.гуді́ти. 2. перен., розм. Матеріальний достаток, гроші. Єдине, що могло зарадити вступникові,— це запрошення Башкуєва в репетитори. Так декотрі батьки й робили, яким дозволяла кишеня (Добр., Ол. солдатики, 1961, 23). ◊ Би́ти по кише́ні див. би́ти; Жи́ти не по кише́ні див. жи́ти; [Не] ви́держить (ви́тримає) кише́ня — [не] вистачить коштів на що-небудь. Дуже б нам цікаво дістати од Вас оповідання про артистів, це якраз підходить до нашого збірника, та 12 аркушів трохи страшно, не видержить кишеня (Коцюб., III, 1956, 237); Не з чиєю кише́нею — дуже дорого. 3. Окреме відділення в портфелі, валізі тощо. Кишеня, ні, ж. Карманъ. Спасибі в кишеню не ховають. Ном. № 4137. Шага з кишені панської виймає. Дума. У латаній свитині і без чобіт, а грошей носив повні кишені. К. ЧР. 20. Чортова кише́ня. Родъ брани. Отто дочка, а то батько — чортова кишеня. Шевч. 134. В кишені гуде. Пусто въ карманѣ, нѣтъ денегъ. Ном. № 1485. Ум. Кишенька. Бере люльку у кишеньку, йде до корчми пити. Чуб.


Ілюстрації

3e4d14a913e615f645fc9654e55cefd6.jpg Yak-prishiti-nakladna-kishenya.jpg 3473abf82bdd0b66870422397bcb3975.jpg

Матеріал з Вікіпедії

Кише́ня (ідіш keshene) — елемент одягу, призначений для перенесення різноманітних речей. Походження, призначення і еволюція[ред. • ред. код] Щодо історичного виникнення кишені досі існує багато суперечок, хоч найчастіше цей факт приписують ізраїльському кравцеві Бені Карману. Основним завданням кишені від початку було знайти альтернативу поясові, в якому переносились гроші, внаслідок чого, вони були досить легкою здобиччю для грабіжників. Можна припустити, що виникнення кишені стало певною революцією в одязі. Досить швидко кишеня стала не тільки практичним атрибутом одягу[1], але й набула декоративних рис, ставши елементом моди. За всієї різноманітності кишень, які в наш час застосовуються практично в кожному елементі одягу - від спідньої білизни до пальто, можна розрізнити два види: кишеня внутрішня (напр. в брюках та зовнішня (напр. нагрудна кишеня сорочки). Що прийнято носити в кишенях[ред. • ред. код] Загальне правило для чоловіків - в кишенях не повинно бути нічого зайвого. В кишенях брюк може бути носовичок, ключі, запальничка, невелика сума грошей. У будь-якому випадку предмети у кишенях брюк не повині вип'ячуватись назовні. В брюках не прийнято носити ручки, окуляри, інші предмети, що можуть пошкодитись або забруднити одяг. Гаманець, що стирчить із задньої кишені брюк, не виглядає естетично та приваблює злодіїв. Годинник кладеться в спеціальну кишеню в брюках, якщо така відсутня, то підійде права кишеня. Нагрудна кишеня сорочки всупереч поширеній практиці не призначена для перенесення предметів, єдиний предмет, що виглядає органчно - це добре відпрасована та складена носова хустка. Особисті документи, гаманець, ручку, записник, гребінець, окуляри, футляр для візитівок або банківських карок, сигарет тощо, краще носити в кишенях піджака, або верхнього одягу. Окуляри та ручки не слід класти до зовнішньої кишені піджака - така нагрудна кишеня призначена для декоративної носової хустинки, або особистого документа. Всі решта речей слід носити в портмоне, чоловічій торбі або портфелі.