Відмінності між версіями «Проучати»
(→Медіа) |
|||
(не показані 7 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | |||
+ | Проучати, -ча́ю, -єш, сов. в. проучи́ти, -чу́, -чиш, гл. = провчати, провчити. Та велів зготовляти прутів пуки — мене проучати. Чуб. V. 1014. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая. Ном. | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | ===[ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | + | ===[http://sum.in.ua/s/prouchuvaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== |
пРОУЧУВАТИ, ую, уєш і ПРОВЧАТИ і рідко ПРОУЧАТИ, аю, аєш, недок., ПРОВЧИТИ, чу, чиш і рідкоПРОУЧИТИ, учу, учиш, док., перех. | пРОУЧУВАТИ, ую, уєш і ПРОВЧАТИ і рідко ПРОУЧАТИ, аю, аєш, недок., ПРОВЧИТИ, чу, чиш і рідкоПРОУЧИТИ, учу, учиш, док., перех. | ||
1. розм. Карати когось, щоб не допустити повторення його проступків, небажаних учинків, дій. Не штука провчити, штука навчити (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 393); — Ну й уїдається в тебе цей Васюта! — казав один парубок. — І чом ти його не провчиш? — Рук поганить не хочу (Борис Грінченко, II, 1963, 343); Чоловік уже не тільки відкинув думку провчити сина арапником, а й сам почав никати подвір'ям, щоб скоріше дочекатися улюбленця (Михайло Стельмах, I, 1962, 545); [Олекса:] Знаєм, що ти за цяцька! Тобі давно місце на шибениці, давно пора б киями проучить!.. (Степан Васильченко, III, 1960, 17); * Образно. — За останні роки життя добре провчило і мене, і тебе. Наші ілюзії частково розвіялись (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 76). | 1. розм. Карати когось, щоб не допустити повторення його проступків, небажаних учинків, дій. Не штука провчити, штука навчити (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 393); — Ну й уїдається в тебе цей Васюта! — казав один парубок. — І чом ти його не провчиш? — Рук поганить не хочу (Борис Грінченко, II, 1963, 343); Чоловік уже не тільки відкинув думку провчити сина арапником, а й сам почав никати подвір'ям, щоб скоріше дочекатися улюбленця (Михайло Стельмах, I, 1962, 545); [Олекса:] Знаєм, що ти за цяцька! Тобі давно місце на шибениці, давно пора б киями проучить!.. (Степан Васильченко, III, 1960, 17); * Образно. — За останні роки життя добре провчило і мене, і тебе. Наші ілюзії частково розвіялись (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 76). | ||
Рядок 7: | Рядок 9: | ||
− | + | ===[http://slovopedia.org.ua/search.php Словопедія] === | |
ПРОУЧАТИ | ПРОУЧАТИ | ||
Рядок 15: | Рядок 17: | ||
− | ===[ УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk/проучувати УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== |
Проучати, ча́ю, єш, сов. в. проучи́ти, чу́, чиш, гл. = Провчати, провчити. Та велів зготовляти прутів пуки — мене проучати. Чуб. V. 1014. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая. Ном. | Проучати, ча́ю, єш, сов. в. проучи́ти, чу́, чиш, гл. = Провчати, провчити. Та велів зготовляти прутів пуки — мене проучати. Чуб. V. 1014. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая. Ном. | ||
Рядок 24: | Рядок 26: | ||
==Іноземні словники== | ==Іноземні словники== | ||
− | ===[ЯНДЕКС словари]=== | + | ===[http://slovari.yandex.ua/проучати/перевод/ ЯНДЕКС словари]=== |
проучати | проучати | ||
Глагол | Глагол | ||
Рядок 31: | Рядок 33: | ||
− | ===[Словари и энциклопедии на Академике]=== | + | ===[ Словари и энциклопедии на Академике]=== |
Перевод: с украинского на русский | Перевод: с украинского на русский | ||
проучати | проучати | ||
Рядок 41: | Рядок 43: | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_1.jpg|x140px]] | ||
− | |||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_3.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_3.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_4.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_4.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_5.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_5.jpg|x140px]] | ||
− | + | ||
|} | |} | ||
− | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
{{#ev:youtube| oYVZn5SqZX0}} | {{#ev:youtube| oYVZn5SqZX0}} | ||
− | |||
{{#ev:youtube| qYjcaZoY78o}} | {{#ev:youtube| qYjcaZoY78o}} | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== | ||
Рядок 70: | Рядок 67: | ||
Більше читайте тут: [http://pan-ta-pani.com/124106-yak-provchiti-hlopcya.html] | Більше читайте тут: [http://pan-ta-pani.com/124106-yak-provchiti-hlopcya.html] | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Пр]] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2014 року]] |
Поточна версія на 22:06, 7 грудня 2014
Проучати, -ча́ю, -єш, сов. в. проучи́ти, -чу́, -чиш, гл. = провчати, провчити. Та велів зготовляти прутів пуки — мене проучати. Чуб. V. 1014. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая. Ном.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
пРОУЧУВАТИ, ую, уєш і ПРОВЧАТИ і рідко ПРОУЧАТИ, аю, аєш, недок., ПРОВЧИТИ, чу, чиш і рідкоПРОУЧИТИ, учу, учиш, док., перех. 1. розм. Карати когось, щоб не допустити повторення його проступків, небажаних учинків, дій. Не штука провчити, штука навчити (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 393); — Ну й уїдається в тебе цей Васюта! — казав один парубок. — І чом ти його не провчиш? — Рук поганить не хочу (Борис Грінченко, II, 1963, 343); Чоловік уже не тільки відкинув думку провчити сина арапником, а й сам почав никати подвір'ям, щоб скоріше дочекатися улюбленця (Михайло Стельмах, I, 1962, 545); [Олекса:] Знаєм, що ти за цяцька! Тобі давно місце на шибениці, давно пора б киями проучить!.. (Степан Васильченко, III, 1960, 17); * Образно. — За останні роки життя добре провчило і мене, і тебе. Наші ілюзії частково розвіялись (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 76). 2. тільки док. Учити якийсь час.
Словопедія
ПРОУЧАТИ
проуча́ти дієслово недоконаного виду
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Проучати, ча́ю, єш, сов. в. проучи́ти, чу́, чиш, гл. = Провчати, провчити. Та велів зготовляти прутів пуки — мене проучати. Чуб. V. 1014. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая. Ном. ПРОУ́ЧУВАТИ, ую, уєш і ПРОВЧА́ТИ і рідко ПРОУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОВЧИ́ТИ, чу́, чи́ш і рідкоПРОУЧИ́ТИ, учу́, у́чиш, док., перех. 1. розм. Карати когось, щоб не допустити повторення його проступків, небажаних учинків, дій. Не штука провчити, штука навчити (Укр.. присл.., 1955, 393); — Ну й уїдається в тебе цей Васюта! —казав один парубок. — І чом ти його не провчиш? — Рук поганить не хочу (Гр., II, 1963, 343); Чоловік уже не тільки відкинув думку провчити сина арапником, а й сам почав никати подвір’ям, щоб скоріше дочекатися улюбленця (Стельмах, І, 1962, 545); [Олекса:] Знаєм, що ти за цяцька! Тобі давно місце на шибениці, давно пора б киями проучить!.. (Вас., III, 1960, 17); * Образно. — За останні роки життя добре провчило і мене, і тебе. Наші ілюзії частково розвіялись (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 76). 2. тільки док. Учити якийсь час.
Іноземні словники
ЯНДЕКС словари
проучати Глагол 1. проучивать, проучить
[ Словари и энциклопедии на Академике]
Перевод: с украинского на русский проучати проучати = проу́чувати, проучи`ти проу́чивать, проучи́ть Українсько-російський словник
Ілюстрації
|
Медіа
Цікаві факти
Як можна провчити народного депутата (ФОТОФАКТ)
Активісти розмістили незвичайні передвиборчі плакати народних депутатів
Більше читайте тут: [1]
Як провчити хлопця?.
Жодні відносини не закінчуються мирним обопільним рішенням. Однак якщо ви не планували розставання з вашою другою половинкою, а ініціатива виходила саме від неї, то вам, безумовно, хочеться провчити свого молодого чоловіка. Давайте спробуємо розглянути, як провчити хлопця в даному випадку.
Більше читайте тут: [2]