Відмінності між версіями «Віник»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Цікаві факти)
 
(не показані 5 проміжних версій ще одного учасника)
Рядок 28: Рядок 28:
 
|}
 
|}
 
==Медіа==
 
==Медіа==
{{#ev:youtube| oVwDjj1DTwM}}
+
{{#ev:youtube| vnT5sNLP1Hg}}
 
[https://www.youtube.com/watch?v=vnT5sNLP1Hg]
 
[https://www.youtube.com/watch?v=vnT5sNLP1Hg]
{{#ev:youtube| oVwDjj1DTwM}}
+
{{#ev:youtube| GSa5pV1OluI}}
 
[https://www.youtube.com/watch?v=GSa5pV1OluI]
 
[https://www.youtube.com/watch?v=GSa5pV1OluI]
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Віник]]
+
==Цікаві факти==
 +
===Віник — знаряддя чаклунства і оберіг від злих сил===
 +
Текст Віник (мітла) — «небезпечний» і «нечистий» предмет, знаряддя псування і чаклунства і в той же час оберіг від злих сил.
 +
Більше читайте тут: [посилання http://supermif.com/slovjane/vinik.html]
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 
[[Категорія:Слова 2014 року]]  
 
[[Категорія:Слова 2014 року]]  
  
 
[[Категорія:Ві]]
 
[[Категорія:Ві]]

Поточна версія на 21:35, 30 листопада 2014

Віник, -ка, м. 1) Вѣникъ. Не шелести, як віник по хаті. Ном. № 3164. Пам’ятатиме до нових віників. Ном. № 3646. 2) Названіе вола, часто махающаго хвостомъ. КС. 1898. VII. 46. Ум. Віничок.

Сучасні словники

Вікіпедія

Ві́ник — господарський інструмент, використовуваний для підмітання приміщень і вуличних територій, з метою очищення їх від сміття. Також віники застосовують для обприскування білизни, кольорів. Для виготовлення віника можуть бути використані як природні, так і синтетичні матеріали.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВІ́НИК, а, чол. Зв'язаний жмуток віниччя, лозин, гілок для підмітання долівки, підлоги, обмітання чого-небудь тощо. Ухопила [Оксана] віник та давай хату мести... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 431); Ряженко обмів у сінях віником чоботи, збив шапкою сніг з чумарки (Іван Микитенко, II, 1957, 284); В лазні ми з шофером парились самі.. Ми нахльоскались віником, надихались парою, скільки нам хотілось (Юрій Яновський, I, 1958, 383); * Образно. Між гребенкуватими стріхами.. розчепірюються віники мідяних антен (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 85). ♦ До нових віників пам'ятати — дуже довго пам'ятати. — Даймо йому доброї прочуханки, щоб пам'ятав до нових віників, — загукали бурлаки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 203); Хоч віником мети — нікого, нічого немає; пусто. Пусто було і на Ринковій площі, хоч мети віником (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 228).

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Віник, -ка, м. 1) Вѣникъ. Не шелести, як віник по хаті. Ном. № 3164. Пам'ятатиме до нових віників. Ном. № 3646. 2) Названіе вола, часто махающаго хвостомъ. КС. 1898. VII. 46. Ум. віничок.

Іноземні словники

ЯНДЕКС словари

Существительное м.р. broom, besom

Ілюстрації

GB0534 b.jpg Віник.jpg СЛОВО2.jpg СЛОВО3.jpg

Медіа

[1]

[2]

Цікаві факти

Віник — знаряддя чаклунства і оберіг від злих сил

Текст Віник (мітла) — «небезпечний» і «нечистий» предмет, знаряддя псування і чаклунства і в той же час оберіг від злих сил. Більше читайте тут: [посилання http://supermif.com/slovjane/vinik.html]