Відмінності між версіями «Дуда»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Медіа) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| Рядок 27: | Рядок 27: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | |
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Ду]] | [[Категорія:Ду]] | ||
Поточна версія на 20:10, 7 грудня 2014
Дуда, -ди, ж. Музыкальный инструментъ, родъ свирѣли. Біда як дуба: куди йде, то реве. Ном. № 2369. Ні швець, ні мнець, ні в дуду грець. Ном. № 2965. Заграй мені, дуднику, у дуду. Чуб. ІІІ. 176. Ум. Дудка, дудочка.
Дуда, -ди, ж. Пошлина за право окрестить дитя. Віднялися за оранди, за жидівські дуди, що терпіли не стерпіли убогії люди. К. Досв. 13.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДУДА́, и, жін. 1. Те саме, що дудка 1. Заграй мені, дуднику, На дуду, Нехай своє лишенько Забуду (Тарас Шевченко, II, 1953, 144); Виглянь, мила, у віконце, я заграю на дуду (Володимир Сосюра, Вибр., 1941, 245). 2. Те саме, що волинка.
Ілюстрації
|
|
|
