|
|
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | ==== психіка ====
| |
| − |
| |
| − | Психіка (від дав.-гр. ψυχή, «дихання, душа» та лат. префікс -ic) — система явищ суб'єктивного внутрішнього світу людини та тварин; букв., те що притаманне психеї, душевне, психічне. Штучне поняття застосоване в матеріалістичних вченнях на противагу ідеалістичному - душа; вживане лише в пострадянському просторі. Питання природи психіки є складовою основного питання філософії.
| |
| | | | |
| − | ==Сучасні словники==
| |
| − | ===Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)===
| |
| − |
| |
| − | ПСИ́ХІКА, и, жін. Функція головного мозку, його здатність відображати об'єктивну дійсність. Психіка є одна із властивостей матерії, що виникла в процесі її розвитку (Борис Теплов, Психологія. Підручник для середньої школи, 1956, 3);
| |
| − |
| |
| − | ==="Словопедія"===
| |
| − | пси́хіка
| |
| − | (від грец. ψυχή – душа)
| |
| − | функція мозку, що полягає у відображенні об’єктивної дійсності. Виникла й розвинулася у вищих тварин у процесі біологічної еволюції у зв’язку з розвитком нервової системи, що регулює відносини організму з середовищем.
| |
| − |
| |
| − | ===Словник іншомовних слів===
| |
| − |
| |
| − | Психіка (гр., душа) - функція мозку, що полягає у відображенні об'єктивної дійсності; душевна організація людини. Виникла й розвинулася у вищих тварин у процесі біологічної еволюції у зв'язку з розвитком нервової системи, що регулює відносини організму з середовищем.
| |
| − |
| |
| − | ===Словник психологічних термінів===
| |
| − | Психіка (гр. рsyche – орган думок і суджень) – здатність людини думати, міркувати і хвилюватися; розумове життя, включаючи свідомі та несвідомі процеси; розум у своїй цілісності, на відміну від тіла.
| |
| − |
| |
| − | ===Тлумачний словник психологічних термінів===
| |
| − | Психіка — властиве високоорганізованим хребетним тваринам, що мають кору головного мозку, психічне відображення об’єктивної дійсності і об’єктивування відображеного в поведінці, а людиною — і в діяльності; основна категорія і предмет психології. Психіка розвивалась в процесі еволюції живої матерії як вища якість на основі фізіологічної форми відображення, що властива і безхребетним тваринам, і рослинам. Різким переходом від фізіологічного до психічного відображення стало виникнення найпростішого с уб’єктив ного у вигляді найпростіших переживань. Психіка найбільш високо розвинена у людини як єдність тільки їй властивих свідомості, особистості і діяльності.
| |
| − |
| |
| − | ===Словник іншомовних слів===
| |
| − | психіка - функція мозку, що полягає у відображенні об'єктивної дійсності; душевна організація людини. Виникла й розвинулася у вищих тварин у процесі біологічної еволюції у зв'язку з розвитком нервової системи, що регулює відносини організму з середовищем
| |
| − |
| |
| − | ==Іноземні словники==
| |
| − | ===An encyclopedia Brittanica Company===
| |
| − | PSYCHOLOGY - the science of mind and behavior
| |
| − |
| |
| − | ==Ілюстрації==
| |
| − | [[Зображення:image001.jpg|x140px]]
| |
