Відмінності між версіями «Нюня»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано 4 проміжні версії 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
== Інформація ==
+
Безхарактерна людина; плаксій.
  
'''Нюня, -ні, '''''ж. ''Плакса. Ум. '''Нюнька. '''Гол. IV. 480.
+
Він говорив, і чорні брови мов налились йому від крові..: - Не козаки, а нюні ви!;
  
 +
- Сам жалій скільки хочеш і кого забагнеться, а себе - цур! Бо як почнеш себе жаліти, то не людина з тебе вийде, а казна-що - кваша, нюня, солопій..!
  
'''НЮНЯ''', і, чол. і жін., зневажл. Безхарактерна людина; плаксій. Він говорив, і чорні брови мов налились йому від крові..: — Не козаки, а нюні ви! (Володимир Сосюра, I, 1957, 443); — Сам жалій скільки хочеш і кого забагнеться, а себе — цур! Бо як почнеш себе жаліти, то не людина з тебе вийде, а казна-що — кваша, нюня, солопій..! (Григір Тютюнник, Деревій, 1969, 46).
+
==Тлумачний словник Ушакова==
 +
Плаксивий, безхарактерний чоловік. «Все тому, що я занадто їх розпестив, що я рюмса, ганчірка, баба.» Чехов.
  
 +
==Фразеологічний словник української мови==
 +
розпуска́ти / розпусти́ти сли́ни (ню́ні, патьо́ки, рю́ми, рю́мси)
  
'''Нюня''', нюні, муж. і дружин. (розм. фам. пренебре.). Плаксивий, безхарактерний чоловік. «Все тому, що я занадто їх розпестив, що я рюмса, ганчірка, баба.» Чехов.
+
1. Ти чого слини розпустив, як баба Горпина, що пасе панських гиндичат!;
  
 +
Він закрив долонями обличчя… — Знайшов де рюмсати. Ач, нюні розпустив! Виходь!;
  
'''НЮНЯ'''
+
І знову розпустила (баба) патьоки і заголосила на всю хату;
розпуска́ти / розпусти́ти сли́ни (ню́ні, патьо́ки, рю́ми, рю́мси), зневажл. 1. Плакати. (Варка:) Ти чого слини розпустив, як баба Горпина, що пасе панських гиндичат! (І. Карпенко-Карий); (Василь:) Верни її, братіку! Покаюся, перед усім миром покаюся!.. (Митрохван:) Ач, розпустив слини! (М. Кропивницький); Він закрив долонями обличчя… — Знайшов де рюмсати. Ач, нюні розпустив! Виходь! (М. Понеділок); І знову розпустила (баба) патьоки і заголосила на всю хату (О. Стороженко); (Омелько:) Ти ще тут рюми розпустила… Геть! (М. Кропивницький); (Пані (до Ярини):) А ти чого тут рюмси розпустила? (С. Васильченко). 2. Переставати стримувати себе у вияві почуттів, настрою і т. ін. — ..Ти говориш: “слини розпустив”. Підожди, дай мені сказати! ..Другі мають щось десь, що і прийме їх, куди вони можуть прихилитися при лихій годині, де вони будуть почувати себе дома (В. Винниченко); Як Богданові хотілося обняти цю.
+
  
 +
2. Переставати стримувати себе у вияві почуттів, настрою і т. ін.
  
== Ілюстрації ==
+
— Ти говориш: “слини розпустив”. Підожди, дай мені сказати!
  
[[Зображення:nyunya.jpg|x140px]]
+
Другі мають щось десь, що і прийме їх, куди вони можуть прихилитися при лихій годині, де вони будуть почувати себе дома.
  
==Зовнішні посилання==
+
== Ілюстрації ==
http://slovopedia.org.ua/49/53405/359209.html
+
  
http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/887954
+
[[Зображення:nyunya.jpg|x140px]]
  
http://sum.in.ua/s/njunja
 
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Ню]]
+
[[Категорія:Слова 2019 року]]

Поточна версія на 13:24, 1 грудня 2019

Безхарактерна людина; плаксій.

Він говорив, і чорні брови мов налились йому від крові..: - Не козаки, а нюні ви!;

- Сам жалій скільки хочеш і кого забагнеться, а себе - цур! Бо як почнеш себе жаліти, то не людина з тебе вийде, а казна-що - кваша, нюня, солопій..!

Тлумачний словник Ушакова

Плаксивий, безхарактерний чоловік. «Все тому, що я занадто їх розпестив, що я рюмса, ганчірка, баба.» Чехов.

Фразеологічний словник української мови

розпуска́ти / розпусти́ти сли́ни (ню́ні, патьо́ки, рю́ми, рю́мси)

1. Ти чого слини розпустив, як баба Горпина, що пасе панських гиндичат!;

Він закрив долонями обличчя… — Знайшов де рюмсати. Ач, нюні розпустив! Виходь!;

І знову розпустила (баба) патьоки і заголосила на всю хату;

2. Переставати стримувати себе у вияві почуттів, настрою і т. ін.

— Ти говориш: “слини розпустив”. Підожди, дай мені сказати!

Другі мають щось десь, що і прийме їх, куди вони можуть прихилитися при лихій годині, де вони будуть почувати себе дома.

Ілюстрації

Nyunya.jpg