Відмінності між версіями «Ліса»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | |||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| Рядок 6: | Рядок 5: | ||
// Плетена загорода. Ось стара громадська ліса, яку відчиняє перед нами старий дід Панько (Іван Франко, IV, 1950, 326); | // Плетена загорода. Ось стара громадська ліса, яку відчиняє перед нами старий дід Панько (Іван Франко, IV, 1950, 326); | ||
// Плетена хвіртка або ворота. Данило припав до ліси у повітці й крізь щілини дивився (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 170). | // Плетена хвіртка або ворота. Данило припав до ліси у повітці й крізь щілини дивився (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 170). | ||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua/49/53403/358560.html "Словопедія"]=== | ||
| + | Фразеологізми | ||
| + | |||
| + | * диви́тися в ліс. Бути невдячним, виявляти незадоволення своїм становищем, намагаючись змінити його. — Ах ви ж, казанські сироти! Земство вас виховує, зодягає, а ви все в ліс дивитесь (О. Гончар). | ||
| + | * не ба́чити за дере́вами лі́су. Не помічати за дрібним, частковим важливого, основного. Критика на адресу деяких письменників, які надмірно згустили в своїх творах темні фарби в зображенні нашого життя.., справедливо відзначає перш за все те, що ці письменники за деревами не бачать лісу (М. Рильський). | ||
| + | * те́мний ліс. 1. Щось незрозуміле, невідоме, заплутане і т. ін. Справді, надруковані в різні часи і різними мовами — німецькою, угорською, румунською,— ті карти являли собою темний ліс (О. Гончар); Далі й темний ліс для Богдана, бо, мабуть, тільки вузький спеціаліст розжує, розшолопає .. оте “виготовлення набивної монолітної футеровки” (В. Большак). 2. зі сл. душа́, люди́на і т. ін. Такий, якого не можна або дуже важко зрозуміти; скритний, потайний, незрозумілий. Чужі люди — темний ліс (Укр.. присл..); Чужа душа — темний ліс, каже прислів’я. Але ні, є душі прозорі, як кришталь (Л. Первомайський). | ||
| + | * у лі́сі щось (вели́ке) здо́хло. Сталося щось незвичайне. Мабуть, у лісі щось велике здохло, що ви до нас прийшли! (Укр.. присл..); Треба, щоб у лісі щось дуже велике здохло, щоб ми помирились! (І. Нечуй-Левицький); — Знаєш, у мене ідея, Павло… “Павло?” Я вирячився на нього. Ніколи він не називає мене Павлом. Щось у лісі здохло,— дуже, вже, мабуть, серйозна ідея, раз він так офіційно мене називає (В. Нестайко). | ||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/26597-lisa.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== | ||
| + | Лі́са си, ж. 1) Плетень изъ лозы. Чуб. VII. 392. Звір лісу пролами та в хлів убереться. ЧГВ. 1853. 61. 2) Камышевая изгородь между двумя котцями. Cм. котець. Браун. 15. 3) Рѣшетка изъ деревянныхъ палочекъ, находящаяся въ сушильнѣ для овощей, — на нее насыпаются фрукты. Cм. озниця. Шух. І. 110. Ум. ліска, лісочка. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Поточна версія на 21:38, 29 листопада 2014
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛІ́СА, и, жін. Огорожа, сплетена з хворосту. Полагодив [Чіпка] хату, давай погріб обчищати та оброблювати; новою лісою усадьбу обплітати (Панас Мирний, І, 1949, 324); Як гордо щепами хвалився він мені В саду малесенькім, обведенім убого Низькою лісою! (Максим Рильський, Поеми, 1957, 230); // Плетена загорода. Ось стара громадська ліса, яку відчиняє перед нами старий дід Панько (Іван Франко, IV, 1950, 326); // Плетена хвіртка або ворота. Данило припав до ліси у повітці й крізь щілини дивився (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 170).
"Словопедія"
Фразеологізми
- диви́тися в ліс. Бути невдячним, виявляти незадоволення своїм становищем, намагаючись змінити його. — Ах ви ж, казанські сироти! Земство вас виховує, зодягає, а ви все в ліс дивитесь (О. Гончар).
- не ба́чити за дере́вами лі́су. Не помічати за дрібним, частковим важливого, основного. Критика на адресу деяких письменників, які надмірно згустили в своїх творах темні фарби в зображенні нашого життя.., справедливо відзначає перш за все те, що ці письменники за деревами не бачать лісу (М. Рильський).
- те́мний ліс. 1. Щось незрозуміле, невідоме, заплутане і т. ін. Справді, надруковані в різні часи і різними мовами — німецькою, угорською, румунською,— ті карти являли собою темний ліс (О. Гончар); Далі й темний ліс для Богдана, бо, мабуть, тільки вузький спеціаліст розжує, розшолопає .. оте “виготовлення набивної монолітної футеровки” (В. Большак). 2. зі сл. душа́, люди́на і т. ін. Такий, якого не можна або дуже важко зрозуміти; скритний, потайний, незрозумілий. Чужі люди — темний ліс (Укр.. присл..); Чужа душа — темний ліс, каже прислів’я. Але ні, є душі прозорі, як кришталь (Л. Первомайський).
- у лі́сі щось (вели́ке) здо́хло. Сталося щось незвичайне. Мабуть, у лісі щось велике здохло, що ви до нас прийшли! (Укр.. присл..); Треба, щоб у лісі щось дуже велике здохло, щоб ми помирились! (І. Нечуй-Левицький); — Знаєш, у мене ідея, Павло… “Павло?” Я вирячився на нього. Ніколи він не називає мене Павлом. Щось у лісі здохло,— дуже, вже, мабуть, серйозна ідея, раз він так офіційно мене називає (В. Нестайко).
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Лі́са си, ж. 1) Плетень изъ лозы. Чуб. VII. 392. Звір лісу пролами та в хлів убереться. ЧГВ. 1853. 61. 2) Камышевая изгородь между двумя котцями. Cм. котець. Браун. 15. 3) Рѣшетка изъ деревянныхъ палочекъ, находящаяся въ сушильнѣ для овощей, — на нее насыпаются фрукты. Cм. озниця. Шух. І. 110. Ум. ліска, лісочка.
Ілюстрації
|
|
|
|
