Відмінності між версіями «Рай»
(→Зовнішні посилання) |
|||
| (не показано 3 проміжні версії 3 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Рай, раю, | + | '''Рай''', раю, м. 1) Рай, жилище прародителей. Як Бог вигнав Адама і Єву з раю, то вони посідали в лісі. Чуб. І. 146. 2) Рай, жилище праведныхъ. У пеклі все тепло, а піди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. 3) Родъ игры; также рай з пеклом. Ив. 34, 36, 37. 4) На второй день крестинъ обычай омовенія рукъ роженицы и пр., послѣ чего участники (кромѣ роженицы) идутъ въ шинокъ угощаться на деньги бабки; все это называется ходити в рай. ХС. VIІ. 433. Ум. райо́к, райо́чок. Шевч. 630. Чуб. III. 322. |
| − | == | + | == Тлумачення == |
| − | [ | + | [[Файл:054 MS 65 F25 V.jpg|720 × 720px|обрамити|праворуч|Едем-рай в образі саду, картина братів Лімбург, між 1411 та 1416 р.]] |
| + | Рай — в авраамічних релігіях назва оселі для праведних і безгрішних людей, де вони ведуть безтурботне життя та здатні безпосередньо спілкуватися з Богом. Під раєм розуміється, по-перше, місце проживання перших людей до їхнього гріхопадіння (це місце також знане як Едем), а по-друге, небожителів і праведників, які отримають її після Страшного суду. За поширеними уявленнями, душі праведників потрапляють до раю невдовзі після смерті, хоча в Біблії наявні вірші, котрі як підтверджують, так і заперечують це. Рай має подвійну природу, це і матеріальне місце, і, що головніше — стан спілкування з Богом, якого неможливо досягнути за земного життя в усій повноті через гріховність людини. Подекуди рай ототожнюється з Царством Божим. Подібні уявлення наявні також у багатьох інших релігіях. | ||
| − | + | У переносному значенні рай — красива, благодатна місцевість; чудове, спокійне, щасливе життя; насолода, блаженство, щастя; лагідне звертання до людини. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | == Етимологія == | |
| − | + | Слов'янське слово «рай» споріднене з «рій», «роїтися», «ринути», а також назвою міфічної благодатної землі — Вирієм. Ці назви імовірно пов'язані зі словом «ирій», котрим первісно називали небо, пересування повітряних мас. Інша версія пов'язує походження слова з давньоіндійським [ray] — «скарб, багатство». | |
| − | + | ||
| − | + | У багатьох європейських мовах аналоги слова «рай» походять від перського «парідя» (𐎱𐎼𐎭𐎹𐎭𐎠𐎶) — буквально «місце, обнесене стіною», що позначало царський сад або мисливські угіддя. Від нього утворене слово івриту «пардес» (івр. פרדס), що увійшло до грецької як грец. παράδεισος, до латинської як лат. ''paradisus'', французької як фр. ''paradis'' і зрештою до англійської в формі англ. paradise — «Парадіз». | |
| − | + | == Рай у Старому Заповіті == | |
| + | Рай як синонім Едемського саду згадується в Книзі Буття та пов'язаний з історією Адама та Єви. Там його описано як місце, створене для проживання перших людей, де вони не мали нестачі в їжі, могли вільно спілкуватися з Богом, і повинні були започаткувати людство. Після гріхопадіння Адама з Євою було вигнано з раю, а на його вході поставлено херувима з полум'яним мечем. | ||
| − | + | == Рай у Новому Заповіті == | |
| + | У Новому Заповіті слово «рай» згадується лише тричі. В євангелії від Луки, Христос говорить розбійнику, котрий вказує, що Христа розіп'ято несправедливо: «Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю!» В другому послання коритянам від апостола Павла наводяться слова про чоловіка «що до раю був узятий, і чув він слова невимовні, що не можна людині їх висловити» (імовірно, мається на увазі сам апостол Павло). Остання згадка міститься в одкровенні Іоана Богослова: «Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам: переможцеві дам їсти від дерева життя, яке в раю Божім». | ||
| − | + | Загалом, з Біблії відомо про рай лише те, що люди перебували в ньому та можуть повернутись, і що тамтешні умови неможливо виразити людською мовою, а деталі не мають значення. Богословами описи Едему-раю як саду тлумачаться таким чином, що сад є метафорою гармонії між природою та культурою. Людина відчуває себе там у безпеці й достатку, водночас природа не зазнає руйнування. В раю міститься джерело вічного життя (його символом є Дерево життя). | |
| − | + | Щодо посмертного перебування праведників, слова Христа надають метафору вже не саду, а бенкету, де люди відчувають радість від присутності одне одного. З наявних описів випливає, що рай — це передусім не місце, а стан, у якому можна перебувати й на землі, але цілком він розкривається в іншій, позаземній, реальності, опис якої неможливий. Приклади розбійника та воскресіння Лазаря не цілком зрозумілі: Христос обіцяє розбійникові рай «сьогодні», тоді як померлий Лазар повертається до життя через чотири дні з небуття (так званого Лона Авраамового). Богослів'я вирішує цю суперечність таким чином: найбільші праведники (передусім ті, що шануються як святі) входять до раю одразу після смерті. | |
| − | + | Майбутній стан світу, який часто ототожнюється з раєм, відрізняється від Едему. В одкровенні Іоана Богослова (глава 22) він називається Новим Єрусалимом і описаний вже не як сад, а як місто, в якому також буде джерело безсмертя (Дерево життя). | |
| − | + | == Рай у Корані == | |
| − | + | Джаннат, що перекладається як рай, описується в Корані місцем, де після смерті перебувають праведники. Він згадується і як аналог Едемського саду, проте в цій священній книзі його описи майже відсутні. На відміну від Старого Заповіту, рай тут мислиться цілком як окремий світ, за розмірами рівний «небу і землі». Натомість детально описано блага, що чекають там на людей: чудесні річки, сади з плодами, джерела напоїв, палаци з прислугою та дружинами. В ісламі, первісний Джаннат не було закрито для людей і всі праведники можуть потрапити в нього після смерті. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | == Галерея == | |
| − | + | <gallery> | |
| − | + | Файл:The_Book_of_Revelation;_a_study_of_the_last_prophetic_book_of_Holy_Scripture_(1919)_(14780763261).jpg|Новий Єрусалим, ілюстрація 1919 р. | |
| − | + | Файл:500px-Henri_Martin_-_Sérénité.jpg|«Безтурботність» Генрі Мартіна, 1899 р. Тіні праведних в Елісії | |
| − | + | Файл:Walhall_by_Emil_Doepler.jpg|«Вальгалла», картина Еміля Доплера, 1905 р. | |
| − | + | </gallery> | |
| − | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет музичного мистецтва і хореографії]] | |
| − | + | [[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет музичного мистецтва і хореографії]] | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | |
| − | [[Категорія:Слова | + | |
| − | + | ||
| − | + | ||
Поточна версія на 17:07, 26 жовтня 2025
Рай, раю, м. 1) Рай, жилище прародителей. Як Бог вигнав Адама і Єву з раю, то вони посідали в лісі. Чуб. І. 146. 2) Рай, жилище праведныхъ. У пеклі все тепло, а піди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. 3) Родъ игры; также рай з пеклом. Ив. 34, 36, 37. 4) На второй день крестинъ обычай омовенія рукъ роженицы и пр., послѣ чего участники (кромѣ роженицы) идутъ въ шинокъ угощаться на деньги бабки; все это называется ходити в рай. ХС. VIІ. 433. Ум. райо́к, райо́чок. Шевч. 630. Чуб. III. 322.
Зміст
Тлумачення
Рай — в авраамічних релігіях назва оселі для праведних і безгрішних людей, де вони ведуть безтурботне життя та здатні безпосередньо спілкуватися з Богом. Під раєм розуміється, по-перше, місце проживання перших людей до їхнього гріхопадіння (це місце також знане як Едем), а по-друге, небожителів і праведників, які отримають її після Страшного суду. За поширеними уявленнями, душі праведників потрапляють до раю невдовзі після смерті, хоча в Біблії наявні вірші, котрі як підтверджують, так і заперечують це. Рай має подвійну природу, це і матеріальне місце, і, що головніше — стан спілкування з Богом, якого неможливо досягнути за земного життя в усій повноті через гріховність людини. Подекуди рай ототожнюється з Царством Божим. Подібні уявлення наявні також у багатьох інших релігіях.
У переносному значенні рай — красива, благодатна місцевість; чудове, спокійне, щасливе життя; насолода, блаженство, щастя; лагідне звертання до людини.
Етимологія
Слов'янське слово «рай» споріднене з «рій», «роїтися», «ринути», а також назвою міфічної благодатної землі — Вирієм. Ці назви імовірно пов'язані зі словом «ирій», котрим первісно називали небо, пересування повітряних мас. Інша версія пов'язує походження слова з давньоіндійським [ray] — «скарб, багатство».
У багатьох європейських мовах аналоги слова «рай» походять від перського «парідя» (𐎱𐎼𐎭𐎹𐎭𐎠𐎶) — буквально «місце, обнесене стіною», що позначало царський сад або мисливські угіддя. Від нього утворене слово івриту «пардес» (івр. פרדס), що увійшло до грецької як грец. παράδεισος, до латинської як лат. paradisus, французької як фр. paradis і зрештою до англійської в формі англ. paradise — «Парадіз».
Рай у Старому Заповіті
Рай як синонім Едемського саду згадується в Книзі Буття та пов'язаний з історією Адама та Єви. Там його описано як місце, створене для проживання перших людей, де вони не мали нестачі в їжі, могли вільно спілкуватися з Богом, і повинні були започаткувати людство. Після гріхопадіння Адама з Євою було вигнано з раю, а на його вході поставлено херувима з полум'яним мечем.
Рай у Новому Заповіті
У Новому Заповіті слово «рай» згадується лише тричі. В євангелії від Луки, Христос говорить розбійнику, котрий вказує, що Христа розіп'ято несправедливо: «Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю!» В другому послання коритянам від апостола Павла наводяться слова про чоловіка «що до раю був узятий, і чув він слова невимовні, що не можна людині їх висловити» (імовірно, мається на увазі сам апостол Павло). Остання згадка міститься в одкровенні Іоана Богослова: «Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам: переможцеві дам їсти від дерева життя, яке в раю Божім».
Загалом, з Біблії відомо про рай лише те, що люди перебували в ньому та можуть повернутись, і що тамтешні умови неможливо виразити людською мовою, а деталі не мають значення. Богословами описи Едему-раю як саду тлумачаться таким чином, що сад є метафорою гармонії між природою та культурою. Людина відчуває себе там у безпеці й достатку, водночас природа не зазнає руйнування. В раю міститься джерело вічного життя (його символом є Дерево життя).
Щодо посмертного перебування праведників, слова Христа надають метафору вже не саду, а бенкету, де люди відчувають радість від присутності одне одного. З наявних описів випливає, що рай — це передусім не місце, а стан, у якому можна перебувати й на землі, але цілком він розкривається в іншій, позаземній, реальності, опис якої неможливий. Приклади розбійника та воскресіння Лазаря не цілком зрозумілі: Христос обіцяє розбійникові рай «сьогодні», тоді як померлий Лазар повертається до життя через чотири дні з небуття (так званого Лона Авраамового). Богослів'я вирішує цю суперечність таким чином: найбільші праведники (передусім ті, що шануються як святі) входять до раю одразу після смерті.
Майбутній стан світу, який часто ототожнюється з раєм, відрізняється від Едему. В одкровенні Іоана Богослова (глава 22) він називається Новим Єрусалимом і описаний вже не як сад, а як місто, в якому також буде джерело безсмертя (Дерево життя).
Рай у Корані
Джаннат, що перекладається як рай, описується в Корані місцем, де після смерті перебувають праведники. Він згадується і як аналог Едемського саду, проте в цій священній книзі його описи майже відсутні. На відміну від Старого Заповіту, рай тут мислиться цілком як окремий світ, за розмірами рівний «небу і землі». Натомість детально описано блага, що чекають там на людей: чудесні річки, сади з плодами, джерела напоїв, палаци з прислугою та дружинами. В ісламі, первісний Джаннат не було закрито для людей і всі праведники можуть потрапити в нього після смерті.
Галерея
Новий Єрусалим, ілюстрація 1919 р.
«Безтурботність» Генрі Мартіна, 1899 р. Тіні праведних в Елісії
«Вальгалла», картина Еміля Доплера, 1905 р.
_(14780763261).jpg)
