Відмінності між версіями «Окріп»
(Сторінка очищена) |
|||
| (не показано 34 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | '''Окріп, -ро́пу, '''''м. ''1) Кипятокъ. ''Вареники, мученики, в окропі кипіли, велику муку терпіли. ''Ном. № 12350. 2) Раст. Укропъ. | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | === Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) === | ||
| + | ОКРІП 1, ропу, чол. Кипляча або дуже гаряча вода; кип'яток. Хто опарився на окропі, той і на холодну воду студить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 267); Скорою ходою почимчикував [Яць Зелонуга] до хати другого швагра, того самого, котрому ген-то жінка окропом ноги обварила (Іван Франко, II, 1950, 212); | ||
| + | ОКРІП 2, ропу, чол., розм. Те саме, що кріп. | ||
| + | === УКРЛІТ.ORG_Cловник=== | ||
| + | ОКРІП1, ро́пу, ч. Кипляча або дуже гаряча вода; кип’яток. Хто опарився на окропі, той і на холодну воду студить (Укр.. присл.., 1955, 267); Скорою ходою почимчикував [Яць Зелепуга] до хати другого швагра, того самого, котрому ген-то жінка окропом ноги обварила (Фр., II, 1950, 212); * У порівн. Ще тільки об’явили волю, піщани зашуміли, як окріп у горшку (Мирний, І, 1949, 298); Мати обняла мене і гірко заплакала. Так і вмила мою голову сльозами, як окропом (Стор., І, 1957, 92); Саїдові знов наче окропом ошпарив хто лице. Червоні барви навіть це загоріле обличчя заливають (Ле, Міжгір’я, 1953, 96). | ||
| + | |||
| + | ОКРІ́П2, ро́пу, ч., розм. Те саме, що кріп. | ||
| + | |||
| + | === СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO=== | ||
| + | Окріп, -ро́пу, м. 1) Кипятокъ. Вареники, мученики, в окропі кипіли, велику муку терпіли. Ном. № 12350. 2) Раст. Укропъ. | ||
| + | |||
| + | === РУпедия Этимологический русскоязычный словарь=== | ||
| + | ОКРОП "кипяток", диал., укр. окрiп, окропу, вкрiп – то же, ст.-слав. оукропъ, болг. окроп "подогретое вино (на свадьбе)", сербохорв. кроп, род. п. кроопа "кипяток", словен. krop, род. п. kropa, чеш. ukrop "жидкий суп с чесноком", польск. ukrop "кипяток", диал. оkrорiес – то же, в.-луж. krор, н.-луж. huksop – то же. Вероятно, связано с кропить; см. Бернекер (1, 622 и сл.), который едва ли верно предполагает звукоподражательное происхождение; против см. Агрель (ВSS 5 и сл.) и Махек ("Slavia", 16, 187; ZfslPh 17, 260), которые принимают родство с др.-инд. crарaуаti "варит, жарит". Абсолютно недостоверно дальнейшее сравнение Агреля с англос. hrer "немного прокипяченный" и греч. , "смешиваю". | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | |||
| + | === Словари и энциклопедии на Академике=== | ||
| + | окріп | ||
| + | I -ро́пу, ч. | ||
| + | Кипляча або дуже гаряча вода; кип'яток. | ||
| + | |||
| + | II -ро́пу, ч., розм. | ||
| + | Те саме, що кріп. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Окріп2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Окріп.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Укропь.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Окріп вода.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | Текст Чи може окріп бути холодним | ||
| + | Більше читайте тут: [http://books.google.com.ua/books? ] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
| + | [[Категорія:Ок]] | ||
Поточна версія на 22:39, 29 листопада 2014
Окріп, -ро́пу, м. 1) Кипятокъ. Вареники, мученики, в окропі кипіли, велику муку терпіли. Ном. № 12350. 2) Раст. Укропъ.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОКРІП 1, ропу, чол. Кипляча або дуже гаряча вода; кип'яток. Хто опарився на окропі, той і на холодну воду студить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 267); Скорою ходою почимчикував [Яць Зелонуга] до хати другого швагра, того самого, котрому ген-то жінка окропом ноги обварила (Іван Франко, II, 1950, 212); ОКРІП 2, ропу, чол., розм. Те саме, що кріп.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ОКРІП1, ро́пу, ч. Кипляча або дуже гаряча вода; кип’яток. Хто опарився на окропі, той і на холодну воду студить (Укр.. присл.., 1955, 267); Скорою ходою почимчикував [Яць Зелепуга] до хати другого швагра, того самого, котрому ген-то жінка окропом ноги обварила (Фр., II, 1950, 212); * У порівн. Ще тільки об’явили волю, піщани зашуміли, як окріп у горшку (Мирний, І, 1949, 298); Мати обняла мене і гірко заплакала. Так і вмила мою голову сльозами, як окропом (Стор., І, 1957, 92); Саїдові знов наче окропом ошпарив хто лице. Червоні барви навіть це загоріле обличчя заливають (Ле, Міжгір’я, 1953, 96).
ОКРІ́П2, ро́пу, ч., розм. Те саме, що кріп.
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Окріп, -ро́пу, м. 1) Кипятокъ. Вареники, мученики, в окропі кипіли, велику муку терпіли. Ном. № 12350. 2) Раст. Укропъ.
РУпедия Этимологический русскоязычный словарь
ОКРОП "кипяток", диал., укр. окрiп, окропу, вкрiп – то же, ст.-слав. оукропъ, болг. окроп "подогретое вино (на свадьбе)", сербохорв. кроп, род. п. кроопа "кипяток", словен. krop, род. п. kropa, чеш. ukrop "жидкий суп с чесноком", польск. ukrop "кипяток", диал. оkrорiес – то же, в.-луж. krор, н.-луж. huksop – то же. Вероятно, связано с кропить; см. Бернекер (1, 622 и сл.), который едва ли верно предполагает звукоподражательное происхождение; против см. Агрель (ВSS 5 и сл.) и Махек ("Slavia", 16, 187; ZfslPh 17, 260), которые принимают родство с др.-инд. crарaуаti "варит, жарит". Абсолютно недостоверно дальнейшее сравнение Агреля с англос. hrer "немного прокипяченный" и греч. , "смешиваю".
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
окріп I -ро́пу, ч. Кипляча або дуже гаряча вода; кип'яток.
II -ро́пу, ч., розм. Те саме, що кріп.
Ілюстрації
|
|
|
|
Цікаві факти
Текст Чи може окріп бути холодним Більше читайте тут: [1]
