Відмінності між версіями «Кинджал»

Поточна версія на 20:05, 29 листопада 2014

Кинджал, -лу, м. Кинжалъ. А є у нас, коли хочеш, турецькі запоясники, кинджали, однакі завдовжки і одного майстера. К. ЧР. 168.

Сучасні словники

КИНДЖАЛ -а; м. [від араб. hangar] Холодна зброя у вигляді двосічного короткого клинка. Вийняти к. з піхов. Встромити, всадити к. в груди.

(від араб. ханджар), колюча зброя з двосічним коротким клинком; носиться в піхвах на поясі. У давнину й у деяких сучасних народів (наприклад, на Кавказі) кинджал - традиційна приналежність чоловічого костюма.

КИНДЖАЛ (від араб. hangar), холодну зброю (див. ХОЛОДНА ЗБРОЯ) з двосічним, коротким, прямим (інколи зігнутим) клинком (див. КЛИНОК). Кинджал носиться в піхвах (див. ПІХВИ) у деяких народів (особливо на Кавказі) являлется приналежністю національного костюма. Кинджал протягом багатьох століть відігравав роль допоміжного зброї в бою, а також аксесуара військової або цивільної одягу. З-за зручності носіння, нескладності у зверненні кинджал до першої половини 17 століття залишався в Європі широко поширеним холодною зброєю. Але в регулярних арміях кинджал не отримав широкого розповсюдження. В Росії в 18 - першої третини 19 століття кинджали складалися на озброєнні різних козачих частин. Твердо встановлених зразків російських армійських кинджалів не було, вони в основному повторювали традиційні форми і відрізнялися великою різноманітністю в обробці. В сучасних арміях кинджал конструктивно оформлений у вигляді знімного клинкової багнети (див. ШТИК).

(Енциклопедичний словник 2009)

Кинджал (ньому. Dolch, від лат. dolequinus, фр. poignard, dague, англ. dagger, um. pugnale від лат. pugione) - це холодна зброя з коротким клинком, розраховане лише на колючий удар. Судячи за наявними знахідками, час його появи можна віднести до кам'яного віку. У різних народів він мав різні назви, до того ж нерідко змінювались. Німці до XVI століття називали його Degen (ймовірно, від франкського daga), з XIV століття Gnadgott (переклад um. misericordia - милосердя, тобто нагадування про стародавньому Божому суді) Тільки в XVI столітті цю зброю в Німеччині стали називати Dolch. Під впливом пізніх італійців назви кинджала, що існували в Німеччині та Франції, частково перекладали, частково вони увійшли в обіг на чужій мові.

(Енциклопедія зброї (Керівництво по оружиеведению. Збройова справа в його історичному розвитку від початку середніх століть до кінця XVIII ст.) Leipzig, 1890. - С.-Пб.: АТ "Санкт-Петербург оркестр". Вендален Бехайма, відповідальний редактор С. В. Єременко. 1995. )

«КИНДЖАЛ», вірш. Л. (1838). Спочатку було названо «Подарунок», оскільки йдеться про дарованого поетові кинджалі (серед речей Л. зберігся кинджал, привезений з першої посилання). Висловлювалося припущення, що кинджал міг бути подарований йому Н.А. Грибоедовой. Образна система і интонац. лад вірш. побудовано на контрастному і разом з тим поетично органічному поєднанні батально-героич. почала з проникливим ліризмом («грізний бій» і «любов», «помста» і «таємнича печаль», холодна «сталь» і тепла «сльоза, перлина страждання»). Поэтич. конкретність, яскравість худож. деталей поєднуються в описі кинджала з романтич. піднесеністю і символікою: пам'ять любові і битви, булатний кинджал постає у вірш. як символ душевної стійкості і твердості. Центр. образ «Кинджала» зближує його з написаним в цей же час вірш. «Поет». «Кинджал» - одне з мн. вир. Л., що виражають його любов до Кавказу, симпатію до його народам. Рядок «На грізний бій точив черкес вільний» викликала сумніви цензора А. В. Нікітенко, але цензурний комітет знайшов можливим надрукувати вірш. без купюр. Мотиви лермонт. вірш. близькі одноїм. вірш. А. Церетелі (1903). (В. С. Шадури Лермонтовська енциклопедія / АН СРСР. Ін-т укр. літ. (Пушкін. Будинок); Наук.-ред. рада вид-ва "Сов. Енцикл."; Гл. ред. Мануйлов Ст. А., Редкол.: Андроніков В. Л., Базанов В. Р., Бушмин А. С., Вацуро Ст. Е., Жданов Ст. Ст., Храпченко М. Б. - М: Сов. Енцикл., 1981 )

КИНДЖАЛ (перс. khanajer). Холодна зброя, що складається з короткого клинка і рукоятки без ефеса. (Словник іноземних слів, що увійшли до складу російської мови.- Чудінов А. Н., 1910. )

КИНДЖАЛ короткий холодну зброю, переносна за поясом або при поясі. (Словник іноземних слів, що увійшли до складу російської мови.- Павленків Ф., 1907. )

КИНДЖАЛ перс. khandjer. Холодна зброя, що складається з короткого клинка з руків'ям без ефеса. (Пояснення 25000 іноземних слів, що ввійшли у вживання в російську мову, з означением їх коренів.- Михельсон А. Д., 1865. )

КИНДЖАЛ кинджала, м. [від араб.]. Холодна зброя у вигляді двосічного ножа. Кавказькі горці озброєні кинджалами. Встромити кинджал. Кинджалом я володію, я поблизу Кавказу народжена. Пушкін. (Великий словник іноземних слів.- Видавництво «ИДДК», 2007. )

КИНЖАЛ (от араб. ханджар) - колющее оружие с обоюдоострым коротким клинком; носится в ножнах. У некоторых народов (напр., на Кавказе) кинжал - принадлежность национального костюма. (Большой Энциклопедический словарь. 2000. )

КИНДЖАЛ, кинджала, чоловік. (від араб.). Холодна зброя у вигляді двосічного ножа. Кавказькі горці озброєні кинджалами. Встромити кинджал. «Кинджалом я володію, я поблизу Кавказу народжена.» Пушкін. (Тлумачний словник Ушакова. Д. Н. Ушаков. 1935-1940. )

КИНДЖАЛ-а чоловік. Двосічна колюча зброя з коротким клинком. | дод. кинджальний, -а, -е. (Тлумачний словник Ожегова. С. В. Ожегов, М.Ю. Шведова. 1949-1992.)

КИНДЖАЛ - холодна зброя з двосічним, коротким, прямим (інколи зігнутим) клинком. Кинджал носиться в піхвах, у деяких народів (особливо на Кавказі) належність національного костюма.

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Кинджал Матеріал з Вікіпедії

Джерела та література

Енциклопедія зброї (Керівництво по оружиеведению. Збройова справа в його історичному розвитку від початку середніх століть до кінця XVIII ст.) Leipzig, 1890. - С.-Пб.: АТ "Санкт-Петербург оркестр". Вендален Бехайма, відповідальний редактор С. В. Єременко. 1995.

Зовнішні посилання