Відмінності між версіями «Вулій»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вулій|x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вулій.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вулій2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вулій2.jpg|x140px]] | ||
Поточна версія на 17:41, 29 листопада 2014
Вулій, -лія, м. Улей.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВУ́ЛІЙ, я, чол., діал. Вулик. Маруся буде соромитись і сховається у траві або за вулій — бо Маруся маленька (Марко Вовчок, I, 1955, 380); * У порівняннях. Наче в тім вулію, що димом зайде, — такий рух по селах наставав (Лесь Мартович, Тв., 1954, 49).
Ілюстрації
|
|
