Відмінності між версіями «Пахмурний»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 4: Рядок 4:
 
==Інші словники==
 
==Інші словники==
 
===[http://sum.in.ua/s/pakhmurnyj ''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'']===
 
===[http://sum.in.ua/s/pakhmurnyj ''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'']===
<br />
 
 
'''ПАХМУРНИЙ''',  а, е, діал. <br />
 
'''ПАХМУРНИЙ''',  а, е, діал. <br />
 
:Хмарний. Як тілько темна та пахмурна Із неба зслизла чорна ніч, .. Троянці всі заворушились (Іван Котляревський, I, 1952, 124);   
 
:Хмарний. Як тілько темна та пахмурна Із неба зслизла чорна ніч, .. Троянці всі заворушились (Іван Котляревський, I, 1952, 124);   
Рядок 12: Рядок 11:
 
'''ПОХМУ́РИЙ''' (у поганому настрої; взагалі схильний до невеселого, сумного настрою; про обличчя, брови, лоб - який виражає такий настрій), '''ХМУ́РИЙ, ХМУРНИ́Й, ПОНУ́РИЙ, ПОНУ́РЕНИЙ, ХМА́РНИЙ, НАХМУ́РЕНИЙ, НАХМА́РЕНИЙ, ЗАХМА́РЕНИЙ, НАСУ́ПЛЕНИЙ, ПОСУ́ПЛЕНИЙ, НАХНЮ́ПЛЕНИЙ, ПОХМУ́РЕНИЙ, ВОВКУВА́ТИЙрозм.,НАДУ́ТИЙрозм.,НАСУ́РМЛЕНИЙ[НАСУ́МРЕНИЙ]розм., НАБУРМО́СЕНИЙрозм., ПОХИ́ЛИЙ''' розм., '''ПОНИ́КЛИЙ розм.,НАСТОВБУ́РЧЕНИЙ [НАСТОБУ́РЧЕНИЙ] розм.,ПРИ́ХМАРНИЙ розм.,ПОХМУ́РНИЙ заст.,ЗАХМУ́РЕНИЙдіал.,ПА́ХМУРНИЙдіал.,ОХМУ́РИЙдіал.'''<br />
 
'''ПОХМУ́РИЙ''' (у поганому настрої; взагалі схильний до невеселого, сумного настрою; про обличчя, брови, лоб - який виражає такий настрій), '''ХМУ́РИЙ, ХМУРНИ́Й, ПОНУ́РИЙ, ПОНУ́РЕНИЙ, ХМА́РНИЙ, НАХМУ́РЕНИЙ, НАХМА́РЕНИЙ, ЗАХМА́РЕНИЙ, НАСУ́ПЛЕНИЙ, ПОСУ́ПЛЕНИЙ, НАХНЮ́ПЛЕНИЙ, ПОХМУ́РЕНИЙ, ВОВКУВА́ТИЙрозм.,НАДУ́ТИЙрозм.,НАСУ́РМЛЕНИЙ[НАСУ́МРЕНИЙ]розм., НАБУРМО́СЕНИЙрозм., ПОХИ́ЛИЙ''' розм., '''ПОНИ́КЛИЙ розм.,НАСТОВБУ́РЧЕНИЙ [НАСТОБУ́РЧЕНИЙ] розм.,ПРИ́ХМАРНИЙ розм.,ПОХМУ́РНИЙ заст.,ЗАХМУ́РЕНИЙдіал.,ПА́ХМУРНИЙдіал.,ОХМУ́РИЙдіал.'''<br />
 
:Люди, що жили по тих оселях, понурі та похмурі, німі та мовчазливі, слоняються, як тіні, по горах та байраках (Панас Мирний); Мати боязко на його споглядала - гніву не вбачала, тільки думу-думу на чолі високім похмурім (Марко Вовчок); Батько хмурий мовчки зняв пасок із себе і вперше відшмагав Артема (А. Головко); Хмурне лице дівчини якраз роз’яснилося, брови розтянулися, а очі весело забігали (Н. Кобринська); Вона в понурених очах не знайшла розради і з жахом відчула, як невидима страшна межа пролягла між нею і лісовиками (М. Стельмах); Хмарною прийшла Оленка додому, не сказала нікому нічого, затаїла тривогу в серці (К. Гордієнко); Накинувши пальто на плечі, Франко сидить у дворі на какамені. Нахмурений, зосереджений, задуманий (О. Левада); Рідко Порфир бачить матір усміхненою, все більше буває нахмарена, заклопотана, а то й розлючена, коли він її доведе (О. Гончар); Андрій мовчки, з захмареним обличчям, подав руку одному німцеві, другому (Ю. Бедзик); Олеся никала мовчки по залі й цілий день ходила надута й насуплена (І. Нечуй-Левицький); Грицько подивився довго їй услід і, посуплений, потягся через терни додому (М. Грушевський); Гладун іде поблизу Степури нахнюплений (О. Гончар); Нічого не сказала Горпина, замовк і Петро похмурений (Б. Грінченко); - Я тільки з виду вовкуватий, а душа в мене лагідна (І. Цюпа); Цілий тиждень Гриньо, насурмлений, як осінній день, ходив на працю (С. Чорнобривець); Ставав [Терень] хмурим, мовчазним, набурмосеним. Дивився спідлоба, понуро (В. Винниченко); Я стала дівка на порі, хоть боязка, похила й тиха (І. Франко); Весілля було не таке, до якого звикли. Кислі, пониклі, ..снували по хаті батьки молодої (Ю. Збанацький); Василь Масляк, рудуватий, настовбурчений, клятої вдачі і вже не молодих літ хазяїн, хитро примружив вузенькі, як у поросяти, очі (І. Микитенко); Насупивши брови, сидів старий за вечерею; а другі гості, бачивши, що він такий похмурний, і собі сиділи мовчки (П. Куліш); Надбіг кельнер, захмурений та недобрий (Лесь Мартович); Тут [на ярмарку] уявляються і молодиці повновиді і трохи охмурі, - усе вони цінують і на все кажуть, що дорого (Марко Вовчок).
 
:Люди, що жили по тих оселях, понурі та похмурі, німі та мовчазливі, слоняються, як тіні, по горах та байраках (Панас Мирний); Мати боязко на його споглядала - гніву не вбачала, тільки думу-думу на чолі високім похмурім (Марко Вовчок); Батько хмурий мовчки зняв пасок із себе і вперше відшмагав Артема (А. Головко); Хмурне лице дівчини якраз роз’яснилося, брови розтянулися, а очі весело забігали (Н. Кобринська); Вона в понурених очах не знайшла розради і з жахом відчула, як невидима страшна межа пролягла між нею і лісовиками (М. Стельмах); Хмарною прийшла Оленка додому, не сказала нікому нічого, затаїла тривогу в серці (К. Гордієнко); Накинувши пальто на плечі, Франко сидить у дворі на какамені. Нахмурений, зосереджений, задуманий (О. Левада); Рідко Порфир бачить матір усміхненою, все більше буває нахмарена, заклопотана, а то й розлючена, коли він її доведе (О. Гончар); Андрій мовчки, з захмареним обличчям, подав руку одному німцеві, другому (Ю. Бедзик); Олеся никала мовчки по залі й цілий день ходила надута й насуплена (І. Нечуй-Левицький); Грицько подивився довго їй услід і, посуплений, потягся через терни додому (М. Грушевський); Гладун іде поблизу Степури нахнюплений (О. Гончар); Нічого не сказала Горпина, замовк і Петро похмурений (Б. Грінченко); - Я тільки з виду вовкуватий, а душа в мене лагідна (І. Цюпа); Цілий тиждень Гриньо, насурмлений, як осінній день, ходив на працю (С. Чорнобривець); Ставав [Терень] хмурим, мовчазним, набурмосеним. Дивився спідлоба, понуро (В. Винниченко); Я стала дівка на порі, хоть боязка, похила й тиха (І. Франко); Весілля було не таке, до якого звикли. Кислі, пониклі, ..снували по хаті батьки молодої (Ю. Збанацький); Василь Масляк, рудуватий, настовбурчений, клятої вдачі і вже не молодих літ хазяїн, хитро примружив вузенькі, як у поросяти, очі (І. Микитенко); Насупивши брови, сидів старий за вечерею; а другі гості, бачивши, що він такий похмурний, і собі сиділи мовчки (П. Куліш); Надбіг кельнер, захмурений та недобрий (Лесь Мартович); Тут [на ярмарку] уявляються і молодиці повновиді і трохи охмурі, - усе вони цінують і на все кажуть, що дорого (Марко Вовчок).
 
+
<hr>
 
+
==Іноземні словники==
+
===[http://www.efremova.info/ ''Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. – М.: Русский язык, 2000'']===
+
<br />
+
'''Же́мчуг''' ''м.''<br />
+
*Драгоценные перламутровые образования круглой, овальной или неправильной формы белого, розового или черного цвета, возникающие в раковинах некоторых моллюсков. <br />
+
 
+
*Изделия, украшения из таких образований.
+
<br />
+
 
+
==Ілюстрації==
+
 
+
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
+
|- valign="top"
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Zhemchug.jpg|x200px]]
+
 
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Zhemchug2..gif|x200px]]
+
 
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Zhemchug3.jpg|x200px]]
+
 
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Zhemchug4.jpg|x200px]]
+
|}
+
<div align="right"></div>
+
 
+
==Медіа==
+
 
+
{{#ev:youtube|HeqtLl4313M}}
+
{{#ev:youtube|yFxdPfy5vRg}}
+
 
+
==Додаткові дані==
+
<br />
+
*[http://interestingeventsclub.uol.ua/text/5029780/ Як вирощують жемчуг]<br />
+
*[http://samogo.net/articles.php?id=1464 Найбільша жемчужна  в історії]<br />
+
 
+
==Цікаві факти==
+
*[http://interestingeventsclub.uol.ua/text/2805032/ Магічні властивості жемчуга]<br />
+
*[http://ec-dejavu.ru/z/Zhemchug.html Плиний Старший (Фрагмент из Naturalis historia: XXXVII, V-VI)]<br />
+
*[http://mindraw.web.ru/bibl21.2.perl.htm Новые данные в области биоминералогии — А. Г. Жабин]
+
 
+
 
+
==Джерела та література==
+
#Словник Бориса Грінченка
+
#Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 192.
+
#[http://www.efremova.info/ Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. – М.: Русский язык, 2000]
+
#[http://sum.in.ua/s/zhemchugh Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
+
#[http://vidahl.agava.ru/cgi-bin/dic.cgi?p=52&t=7878 Толковый словарь В. Даля]
+
</noinclude>
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
+
[[Категорія:Па]]
+
 
+
 
==Іноземні словники==
 
==Іноземні словники==
===[http://www.efremova.info/ ''Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. – М.: Русский язык, 2000'']===
 
<br />
 
'''Же́мчуг''' ''м.''<br />
 
*Драгоценные перламутровые образования круглой, овальной или неправильной формы белого, розового или черного цвета, возникающие в раковинах некоторых моллюсков. <br />
 
 
*Изделия, украшения из таких образований.
 
<br />
 
 
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 
|- valign="top"
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Zhemchug.jpg|x200px]]
 
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Zhemchug2..gif|x200px]]
 
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Zhemchug3.jpg|x200px]]
 
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Zhemchug4.jpg|x200px]]
 
|}
 
<div align="right"></div>
 
 
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 
{{#ev:youtube|HeqtLl4313M}}
 
{{#ev:youtube|yFxdPfy5vRg}}
 
 
==Додаткові дані==
 
<br />
 
*[http://interestingeventsclub.uol.ua/text/5029780/ Як вирощують жемчуг]<br />
 
*[http://samogo.net/articles.php?id=1464 Найбільша жемчужна  в історії]<br />
 
 
==Цікаві факти==
 
*[http://interestingeventsclub.uol.ua/text/2805032/ Магічні властивості жемчуга]<br />
 
*[http://ec-dejavu.ru/z/Zhemchug.html Плиний Старший (Фрагмент из Naturalis historia: XXXVII, V-VI)]<br />
 
*[http://mindraw.web.ru/bibl21.2.perl.htm Новые данные в области биоминералогии — А. Г. Жабин]
 
 
 
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
#Словник Бориса Грінченка
+
#[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/36921-pakhmurnyj.html#show_point Словник Бориса Грінченка]
#Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 192.
+
#[http://sum.in.ua/s/pakhmurnyj ''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'']
#[http://www.efremova.info/ Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. – М.: Русский язык, 2000]
+
#[http://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BF%D0%B0%D1%85%D0%BC%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9 ''Словник синонімів'']
#[http://sum.in.ua/s/zhemchugh Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
+
#[http://vidahl.agava.ru/cgi-bin/dic.cgi?p=52&t=7878 Толковый словарь В. Даля]
+
 
</noinclude>
 
</noinclude>
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 
[[Категорія:Па]]
 
[[Категорія:Па]]

Поточна версія на 15:27, 27 листопада 2014

Словник Бориса Грінченка

Пахмурний, -а, -е. Пасмурный. Темна та пахмурна із неба зслизла чорна ніч. Котл. Ен. III. 22.

Інші словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПАХМУРНИЙ, а, е, діал.

Хмарний. Як тілько темна та пахмурна Із неба зслизла чорна ніч, .. Троянці всі заворушились (Іван Котляревський, I, 1952, 124);

:* Образно. Пообертались пахмурні дерева Туди, де літо за горбами зникло (Іван Вирган, В розп. літа, 1959, 117).


Словник синонімів

ПОХМУ́РИЙ (у поганому настрої; взагалі схильний до невеселого, сумного настрою; про обличчя, брови, лоб - який виражає такий настрій), ХМУ́РИЙ, ХМУРНИ́Й, ПОНУ́РИЙ, ПОНУ́РЕНИЙ, ХМА́РНИЙ, НАХМУ́РЕНИЙ, НАХМА́РЕНИЙ, ЗАХМА́РЕНИЙ, НАСУ́ПЛЕНИЙ, ПОСУ́ПЛЕНИЙ, НАХНЮ́ПЛЕНИЙ, ПОХМУ́РЕНИЙ, ВОВКУВА́ТИЙрозм.,НАДУ́ТИЙрозм.,НАСУ́РМЛЕНИЙ[НАСУ́МРЕНИЙ]розм., НАБУРМО́СЕНИЙрозм., ПОХИ́ЛИЙ розм., ПОНИ́КЛИЙ розм.,НАСТОВБУ́РЧЕНИЙ [НАСТОБУ́РЧЕНИЙ] розм.,ПРИ́ХМАРНИЙ розм.,ПОХМУ́РНИЙ заст.,ЗАХМУ́РЕНИЙдіал.,ПА́ХМУРНИЙдіал.,ОХМУ́РИЙдіал.

Люди, що жили по тих оселях, понурі та похмурі, німі та мовчазливі, слоняються, як тіні, по горах та байраках (Панас Мирний); Мати боязко на його споглядала - гніву не вбачала, тільки думу-думу на чолі високім похмурім (Марко Вовчок); Батько хмурий мовчки зняв пасок із себе і вперше відшмагав Артема (А. Головко); Хмурне лице дівчини якраз роз’яснилося, брови розтянулися, а очі весело забігали (Н. Кобринська); Вона в понурених очах не знайшла розради і з жахом відчула, як невидима страшна межа пролягла між нею і лісовиками (М. Стельмах); Хмарною прийшла Оленка додому, не сказала нікому нічого, затаїла тривогу в серці (К. Гордієнко); Накинувши пальто на плечі, Франко сидить у дворі на какамені. Нахмурений, зосереджений, задуманий (О. Левада); Рідко Порфир бачить матір усміхненою, все більше буває нахмарена, заклопотана, а то й розлючена, коли він її доведе (О. Гончар); Андрій мовчки, з захмареним обличчям, подав руку одному німцеві, другому (Ю. Бедзик); Олеся никала мовчки по залі й цілий день ходила надута й насуплена (І. Нечуй-Левицький); Грицько подивився довго їй услід і, посуплений, потягся через терни додому (М. Грушевський); Гладун іде поблизу Степури нахнюплений (О. Гончар); Нічого не сказала Горпина, замовк і Петро похмурений (Б. Грінченко); - Я тільки з виду вовкуватий, а душа в мене лагідна (І. Цюпа); Цілий тиждень Гриньо, насурмлений, як осінній день, ходив на працю (С. Чорнобривець); Ставав [Терень] хмурим, мовчазним, набурмосеним. Дивився спідлоба, понуро (В. Винниченко); Я стала дівка на порі, хоть боязка, похила й тиха (І. Франко); Весілля було не таке, до якого звикли. Кислі, пониклі, ..снували по хаті батьки молодої (Ю. Збанацький); Василь Масляк, рудуватий, настовбурчений, клятої вдачі і вже не молодих літ хазяїн, хитро примружив вузенькі, як у поросяти, очі (І. Микитенко); Насупивши брови, сидів старий за вечерею; а другі гості, бачивши, що він такий похмурний, і собі сиділи мовчки (П. Куліш); Надбіг кельнер, захмурений та недобрий (Лесь Мартович); Тут [на ярмарку] уявляються і молодиці повновиді і трохи охмурі, - усе вони цінують і на все кажуть, що дорого (Марко Вовчок).

Іноземні словники

Ілюстрації

Медіа

Джерела та література

  1. Словник Бориса Грінченка
  2. Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
  3. Словник синонімів