Відмінності між версіями «Китайка»
Darina (обговорення • внесок) |
Kimmn (обговорення • внесок) |
||
| (не показані 7 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Китайка, -ки, '''''ж. ''Матерія китайка. ''Із кишені китайку виймає, поцілував мертвих в очі, хрестить, накриває червоною китайкою голови козачі. ''Шевч. 214. Ум. '''Китаєчка. '''''Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, що ти мене додержала до білого світа. ''Мет. 45. | '''Китайка, -ки, '''''ж. ''Матерія китайка. ''Із кишені китайку виймає, поцілував мертвих в очі, хрестить, накриває червоною китайкою голови козачі. ''Шевч. 214. Ум. '''Китаєчка. '''''Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, що ти мене додержала до білого світа. ''Мет. 45. | ||
| − | |||
| − | + | Йому Дидона підослала.. Штани і пару чобіток, Сорочку і каптан з китайки (Котл., І, 1952, 74); Високії ті могили, Де лягло спочити Козацькеє біле тіло, В китайку повите (Шевч., І, 1963, 65); До столу, вкритого китайкою, вийшов оторопілий староста (Кач., II, 1958, 221). | |
| − | КИТАЙКА 2, и, жін. | + | |
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ''' Китайка''' , ки, ж. Матерія китайка. Із кишені китайку виймає, поцілував мертвих в очі, хрестить, накриває червоною китайкою голови козачі. Шевч. 214. Ум. Китаєчка. Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, що ти мене додержала до білого світа. Мет. 45. | ||
| + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 240. | ||
| + | |||
| + | ''' КИТАЙКА''' 1, и, жін. Первісно — густа, переважно синя шовкова тканина, яку завозили з Китаю, потім — бавовняна тканина, яку виробляли в Росії. Йому Дидона підослала.. Штани і пару чобіток, Сорочку і каптан з китайки (Іван Котляревський, I, 1952, 74); Високії ті могили, Де лягло спочити Козацькеє біле тіло, В китайку повите (Тарас Шевченко, I, 1963, 65); До столу, вкритого китайкою, вийшов оторопілий староста (Яків Качура, II, 1958, 221). | ||
| + | |||
| + | ''' КИТАЙКА''' 2, и, жін. | ||
1. Морозостійкий сорт яблуні з невеликими плодами. | 1. Морозостійкий сорт яблуні з невеликими плодами. | ||
2. збірн. Дрібні плоди цієї яблуні. Варення з китайки. | 2. збірн. Дрібні плоди цієї яблуні. Варення з китайки. | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 155. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 155. | ||
| + | |||
| + | '' кита́йка''' (зменшене — кита́єчка) — первісно — щільна, перев. синя або червона шовкова тканина, яку завозили з Китаю, потім — бавовняна тканина; народний символ жалоби, пop. слова П. Куліша над могилою Т. Шевченка: «З’явися, Батьку, серед рідного краю під своєю червоною китайкою та й згромадь навколо себе сліпих, глухих і без’язиких, нехай вони із мертвих уст твоїх почують твоє безсмертне слово, та нехай, хоч помиляючись, почнуть говорити не позиченою мовою»; у піснях та думах овіяна козацькою символікою; як кожна шовкова тканина, приємна на дотик, служила також символом привабливості: «Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, Що ти мене додержала До білого світа». Високії ті могили, Де лягло спочити Козацькеє біле тіло, В китайку повите (Т. Шевченко); Ой там козак убит лежить На купині головою, Накрив очі китайкою, Заслугою козацькою (пісня).(Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 285-286.) | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%B0 Китайка] Матеріал з Вікіпедії | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
| + | [[Категорія:Ки]] | ||
Поточна версія на 22:45, 30 листопада 2014
Китайка, -ки, ж. Матерія китайка. Із кишені китайку виймає, поцілував мертвих в очі, хрестить, накриває червоною китайкою голови козачі. Шевч. 214. Ум. Китаєчка. Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, що ти мене додержала до білого світа. Мет. 45.
Йому Дидона підослала.. Штани і пару чобіток, Сорочку і каптан з китайки (Котл., І, 1952, 74); Високії ті могили, Де лягло спочити Козацькеє біле тіло, В китайку повите (Шевч., І, 1963, 65); До столу, вкритого китайкою, вийшов оторопілий староста (Кач., II, 1958, 221).
Зміст
Сучасні словники
Китайка , ки, ж. Матерія китайка. Із кишені китайку виймає, поцілував мертвих в очі, хрестить, накриває червоною китайкою голови козачі. Шевч. 214. Ум. Китаєчка. Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, що ти мене додержала до білого світа. Мет. 45. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 240.
КИТАЙКА 1, и, жін. Первісно — густа, переважно синя шовкова тканина, яку завозили з Китаю, потім — бавовняна тканина, яку виробляли в Росії. Йому Дидона підослала.. Штани і пару чобіток, Сорочку і каптан з китайки (Іван Котляревський, I, 1952, 74); Високії ті могили, Де лягло спочити Козацькеє біле тіло, В китайку повите (Тарас Шевченко, I, 1963, 65); До столу, вкритого китайкою, вийшов оторопілий староста (Яків Качура, II, 1958, 221).
КИТАЙКА 2, и, жін. 1. Морозостійкий сорт яблуні з невеликими плодами. 2. збірн. Дрібні плоди цієї яблуні. Варення з китайки. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 155.
кита́йка' (зменшене — кита́єчка) — первісно — щільна, перев. синя або червона шовкова тканина, яку завозили з Китаю, потім — бавовняна тканина; народний символ жалоби, пop. слова П. Куліша над могилою Т. Шевченка: «З’явися, Батьку, серед рідного краю під своєю червоною китайкою та й згромадь навколо себе сліпих, глухих і без’язиких, нехай вони із мертвих уст твоїх почують твоє безсмертне слово, та нехай, хоч помиляючись, почнуть говорити не позиченою мовою»; у піснях та думах овіяна козацькою символікою; як кожна шовкова тканина, приємна на дотик, служила також символом привабливості: «Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, Що ти мене додержала До білого світа». Високії ті могили, Де лягло спочити Козацькеє біле тіло, В китайку повите (Т. Шевченко); Ой там козак убит лежить На купині головою, Накрив очі китайкою, Заслугою козацькою (пісня).(Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 285-286.)
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Китайка Матеріал з Вікіпедії
