Відмінності між версіями «Люстерко»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Пісні про люстерко)
 
(не показано 10 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Люстерко, лю́стеречко, -ка, '''''с. ''Ум. отъ '''люстро. '''
 
'''Люстерко, лю́стеречко, -ка, '''''с. ''Ум. отъ '''люстро. '''
 
[[Категорія:Лю]]
 
[[Категорія:Лю]]
 
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Рядок 30: Рядок 29:
 
==Див. також==
 
==Див. також==
  
=Пісні про люстерко=
+
[http://kazky.org.ua/zbirky/bohdanija/halynamyroslava-ljusterko Казка про люстерко]
  
Бабуся люстерко згубила
+
[http://www.pisni.org.ua/songs/6285195.html Пісня про люстерко: "Бабуся люстерко згубила"]
  
Слова: Ніна Третяк
+
==Джерела та література==
  
Музика: Катерина Ярош
+
[http://tsikave.ostriv.in.ua/publication/code-1EBC649B56258/list-15006C12727 Острів Знань. Історія виготовлення дзеркал]
  
Виконує: Катерина Ярош
+
==Цікаві факти==
  
 +
[[Файл:Lusterko4.jpg|міні|праворуч]]
  
+
Людям завжди хотілося бачити своє зображення. Задовго до появи дзеркал наші предки намагалися шліфувати і полірувати найрізноманітніші матеріали. У справу йшли камінь (пірит, гірський кришталь) і метал (золото, срібло, бронза, олово, мідь). Вік найстародавніших дзеркал - близько 7 тисяч років. Це, як правило, золоті або срібні диски, ретельно відполіровані з одного боку і з узорами на іншому. Для того, щоб було зручно виглядати, до дисків кріпилася ручка.
Бабуся люстерко згубила –
+
Онука люстерко знайшла,
+
Своє бабуся відлюбила –
+
До дівчини любов прийшла.
+
  
Приспів:
 
Плекай лозу собі на радість,
 
Кохай на повну і без меж,
 
Невідворотно прийде старість,
 
Якщо до неї доживеш.
 
  
А дівчина, ромашка ніжна,
+
Археологи вважають, що найраніші дзеркала - це знайдені в Туреччині поліровані шматки обсидіану, які налічують 7500 років. Проте ні в одне з античних дзеркал не можна було, наприклад, розглядати себе ззаду або розрізняти відтінки кольору.
Своїй всміхається красі.
+
Бабуся, як жоржина пізня,
+
Чи у росі, чи у сльозі.
+
 
+
Приспів.
+
 
+
Пора весняна пролетіла
+
І молодість, як мить пройшла.
+
Бабуся люстерко згубила –
+
Онука люстерко знайшла...
+
 
+
Приспів.
+
 
+
==Джерела та література==
+
  
==Зовнішні посилання==
+
У одному з грецьких міфів йдеться про Нарциса, який годинами лежав на березі озера, милуючись своїм віддзеркаленням у воді.
 +
Будь Нарцис людиною заможною, він, треба думати, придбав би собі дзеркало з полірованого металу. В ті часи довести до дзеркального блиску шматок сталі або бронзи величиною з долоню було не так-то просто. До того ж поверхня такого дзеркала окислювалася і її доводилося щодня чистити. Латинське spektrum в німецькій мові перетворилося у Spiegel ("Шпігель" - дзеркало). З чого можна укласти, що до Німеччини дзеркала принесли римляни. [http://tsikave.ostriv.in.ua/publication/code-1EBC649B56258/list-15006C12727 Читати далі...]
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]]

Поточна версія на 17:15, 24 листопада 2014

Люстерко, лю́стеречко, -ка, с. Ум. отъ люстро.

Сучасні словники

Словник української мови

ЛЮСТЕ́РКО, а, сер., діал. Дзеркальце (у 1 знач.). Ой венгерко, венгерко, венгерко! Позич мені люстерко, люстерко (Українські народні пісні, 2, 1965, 445); Настя в хаті миє посуд, раптом кидає. Хапає люстерко, визирається (Степан Васильченко, III, 1960, 321); Кожен користався Дніпром по-своєму.. Ганна Лавренко, ця мала його собі тепер дзеркалом замість люстерка, роздавленого в дорозі (Олесь Гончар, I, 1959, 41).


Орфографічний словник української мови

люсте́рко іменник середнього роду діал.

Ілюстрації

Lusterko.jpg Luserko1.jpg Lusterko2.jpg Lusterko3.jpg

Медіа

Див. також

Казка про люстерко

Пісня про люстерко: "Бабуся люстерко згубила"

Джерела та література

Острів Знань. Історія виготовлення дзеркал

Цікаві факти

Lusterko4.jpg

Людям завжди хотілося бачити своє зображення. Задовго до появи дзеркал наші предки намагалися шліфувати і полірувати найрізноманітніші матеріали. У справу йшли камінь (пірит, гірський кришталь) і метал (золото, срібло, бронза, олово, мідь). Вік найстародавніших дзеркал - близько 7 тисяч років. Це, як правило, золоті або срібні диски, ретельно відполіровані з одного боку і з узорами на іншому. Для того, щоб було зручно виглядати, до дисків кріпилася ручка.


Археологи вважають, що найраніші дзеркала - це знайдені в Туреччині поліровані шматки обсидіану, які налічують 7500 років. Проте ні в одне з античних дзеркал не можна було, наприклад, розглядати себе ззаду або розрізняти відтінки кольору.

У одному з грецьких міфів йдеться про Нарциса, який годинами лежав на березі озера, милуючись своїм віддзеркаленням у воді. Будь Нарцис людиною заможною, він, треба думати, придбав би собі дзеркало з полірованого металу. В ті часи довести до дзеркального блиску шматок сталі або бронзи величиною з долоню було не так-то просто. До того ж поверхня такого дзеркала окислювалася і її доводилося щодня чистити. Латинське spektrum в німецькій мові перетворилося у Spiegel ("Шпігель" - дзеркало). З чого можна укласти, що до Німеччини дзеркала принесли римляни. Читати далі...