Відмінності між версіями «ДанцівниК»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: == Данцува́ти == === Словник Грінченка === '''''Данцува́ти''''' (''-цу́ю, -єш'') - Танцювати.(Словни...)
 
 
(не показано 7 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
−
== Данцува́ти ==
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут‎ ]]
 +
 
 +
== Данцівник ==
  
  
 
=== Словник Грінченка ===
 
=== Словник Грінченка ===
−
'''''Данцува́ти''''' (''-цу́ю, -єш'') -  Танцювати.(Словник української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 357.)<br />
+
'''''Данцівник''''' (''-ка'') -  Танцоръ. (Словник української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 357.)<br />
  
 
= Сучасні словники =  
 
= Сучасні словники =  
−
 
  
 
==[http://sum.in.ua/s/tancjuvaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]==
 
==[http://sum.in.ua/s/tancjuvaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]==
−
1. перех. і неперех. Виконувати танець (у 2, 3, 6 знач.). Юля Жукова танцювала з Віктором вальс (Олесь Донченко, V, 1957, 460); І от музики загули!.. І хлопці жвавії танцюють (Степан Руданський, Вибр., 1949, 62); Як почали братчики танцювати під бандуру, він і собі пішов навприсядки (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 148); [Перелесник:] Линьмо, линьмо в гори! Там мої сестриці.. будуть танцювати коло по травиці (Леся Українка, III, 1952, 206);  * Образно. Було колись в Україні — Лихо танцювало, Журба в шинку мед, горілку Поставцем кружала (Тарас Шевченко, I, 1951, 60);  * У порівняннях. Вітер міцнішав і весь час змінював напрямок, наче танцював над сніговійним степом якийсь дикий танець (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 203);
 
−
//  неперех. Брати участь у танці, у танцях. — А що ж ви не танцюєте, вражі діти? — гукнув він на людей (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 201); Тільки розтяг Вихтір гармошку — пішло зовсім інше діло.. Хто зроду не танцював — і той пішов вихилясом (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 208);
 
−
//  Уміти виконувати танець, танці. Зоня знала стільки веселих, дотепних краков'яків, уміла так гарно танцювати (Леся Українка, III, 1952, 647).
 
−
 
−
Аж танцює хто — хтось дуже радіє з якогось приводу. А Тимоха ж то аж танцює, що звів Левка, господарює усім (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 265); Танцювати від печі — робити щось, починаючи зі звичного місця або із самого початку; Танцювати під чию-небудь дудку див. дудка; Танцює, як не перерветься див. перериватися1.
 
−
 
−
 
−
2. неперех. Виступати в балеті, бути артистом балету. Балерина танцює вже багато років;
 
−
//  перех. Виконувати певну роль у балеті. Танцювати Одетту в «Лебединому озері».
 
−
 
−
3. неперех., перен. Робити рухи, що нагадують танець; підстрибувати. Усі [діти] танцювали на морозі, поки зникли з очей і мати і брат (Марко Вовчок, I, 1955, 293); Юра танцював на одній нозі, диким вереском, оглашаючи подвір'я (Юрій Смолич, II, 1958, 20);  * Образно. Карасикам сердешним довелось На сковородці [сковорідні] танцювати (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 150);
 
−
//  Грайливо або неспокійно тупцювати, підстрибувати на місці; гарцювати (про коней). Притулилася [турчанка] до гриви, од острог танцює кінь... (Володимир Сосюра, I, 1957, 385); Кобила здригалась від вигуків, нашорошено поводила вухами, танцювала на сильних красивих ногах (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 137).
 
−
 
−
4. неперех., перен. Тремтіти, дрижати, хитатися. Повітря тремтить від спеки, і в срібнім мареві танцюють далекі тополі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 229); І суддя, який саме поправляв пенсне, що танцювало у його тремтячих пальцях,.. наказав Дусьці повторити останні слова Галі Очеретної (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 300); Міст танцює під ними (Юрій Яновський, IV, 1959, 75);
 
−
//  Швидко рухатися в різних напрямках; бурхати. Он там товариші багаття розпалили,.. вогонь танцює... (Леся Українка, I, 1951, 234); В руки візьмуть [дівчатка] вінички І ну мести по хаті! Танцюють у проміннячку Смітинки волохаті (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 218);
 
−
//  Мерехтіти, миготіти. Танцюють зорі — на мороз чималий Показують (Максим Рильський, III, 1961, 118).
 
−
 
−
5. неперех. Виконувати танець (у 7 знач.). Мічені бджоли, що прилітали на годівницю, брали сироп, поверталися у вулик і тут бурхливо танцювали на стільниках, висилаючи в політ нових збирачок (Бджоли, 1955, 163).
 
−
 
−
== [http://slovopedia.org.ua/49/53410/361735.html Фразеологічний словник української мови] ==
 
−
 
−
* танцюва́ти від пе́чі. Бачити в чому-небудь першопричину, початок чогось. Звичайно, неприємно, що в театрі збитки. Але вважати це головним ми, даруйте, не можемо, і танцювати від цієї печі не слід (О. Левада); Оце, якщо навіть улітку дітлахи граються на печі, то взимку, певне, і не злазять з неї. А зими, кажуть люди, на Алтаї суворі… Видно, й справді, тут танцюють від печі, вона — всьому голова (Ю. Хорунжий).
 
−
 
−
* танцюва́ти / затанцюва́ти (потанцюва́ти) під ду́дку чию, кого. Беззаперечно виконувати чиї-небудь бажання, підкорятися комусь у всьому. А незабаром почав (Юрко) верховодити всіма парубками в селі; всі вони танцювали під його дудку (П. Куліш); — Ніхто мене не переконає танцювати під дудку Миті Снігура, поки я старший майстер (П. Автомонов); Я бачив таких героїв. Я тебе провчу, ти ще потанцюєш під мою дудку (М. Томчаній). скака́ти під ду́дочку. Чий хліб їси, під того й дудочку скачи! (Укр.. присл..).
 
  
−
== Медія ==
+
1. Те саме, що танцюрист. Вилетів один танцівник, пішов навприсядки, замітаючи землю матнею (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 47); Під час 20-денних гастролей українські танцівники виступили у 18 концертах (Вітчизна, 9, 1970, 222).
−
{{#ev:youtube|_GafcuBQEMY}}
+
2. Той, хто бере участь у танці, у танцях. Кармелюк, захоплений, слідкує за танком, піддає танцюристам та музикам охоти (Степан Васильченко, III, 1960, 190); Вихором мчали по колу танцюристи, пускаючи по вітру чуприни і віддираючи веселого буйного гопака (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1956, 458).
 +
3. Той, хто вміє та любить танцювати; аматор танців. Він мав славу видатного танцюриста (Микола Трублаїні, Мандр., 1938, 6); 26 областей України послали на республіканський фестиваль більше п'яти тисяч кращих своїх співаків, танцюристів, музикантів (Радянська Україна, 25.V 1957, 1).
 +
4. Той, хто постійно або професійно займається танцями. Скоморохи, музиканти, танцюристи, акробати й фокусники були дуже характерним явищем давньоруського життя (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 524); Мене [А. Бучму] було прийнято до львівського театру.. як хориста і танцюриста (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 7);
 +
//  Артист балету. За останні роки на українській сцені з'явилося чимало талановитих балерин і танцюристів (Мистецтво, 4, 1965, 4).

Поточна версія на 12:23, 29 листопада 2014


Данцівник

Словник Грінченка

Данцівник (-ка) - Танцоръ. (Словник української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 357.)

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Те саме, що танцюрист. Вилетів один танцівник, пішов навприсядки, замітаючи землю матнею (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 47); Під час 20-денних гастролей українські танцівники виступили у 18 концертах (Вітчизна, 9, 1970, 222). 2. Той, хто бере участь у танці, у танцях. Кармелюк, захоплений, слідкує за танком, піддає танцюристам та музикам охоти (Степан Васильченко, III, 1960, 190); Вихором мчали по колу танцюристи, пускаючи по вітру чуприни і віддираючи веселого буйного гопака (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1956, 458). 3. Той, хто вміє та любить танцювати; аматор танців. Він мав славу видатного танцюриста (Микола Трублаїні, Мандр., 1938, 6); 26 областей України послали на республіканський фестиваль більше п'яти тисяч кращих своїх співаків, танцюристів, музикантів (Радянська Україна, 25.V 1957, 1). 4. Той, хто постійно або професійно займається танцями. Скоморохи, музиканти, танцюристи, акробати й фокусники були дуже характерним явищем давньоруського життя (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 524); Мене [А. Бучму] було прийнято до львівського театру.. як хориста і танцюриста (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 7); // Артист балету. За останні роки на українській сцені з'явилося чимало талановитих балерин і танцюристів (Мистецтво, 4, 1965, 4).

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=ДанцівниК&oldid=116980