Відмінності між версіями «Колядувати»
| (не показано 3 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Колядува́ти, -ду́ю, -єш, '''''гл. ''Ходить по хатамъ и пѣть колядки. ''Збіраюсъ колядувати, як вже й щедрувати пора. ''Ном. № 512. | '''Колядува́ти, -ду́ю, -єш, '''''гл. ''Ходить по хатамъ и пѣть колядки. ''Збіраюсъ колядувати, як вже й щедрувати пора. ''Ном. № 512. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | КОЛЯДУВАТИ, ую, уєш, недок. | ||
| + | 1. Співати колядки, брати участь в обряді, пов'язаному з виконанням цих пісень. — Благословіть колядувати! — крикнула Горпина, зазираючи у вікно (Панас Мирний, III, 1954, 41); Заховавшись у природній фортеці міста, козаки дозволили собі домашню розкіш — пішли колядувати (Іван Ле, Наливайко, 1957, 77); Наближаються свята, і закортіло мені розказати нашій молоді, як то колись гуляли, колядували (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 56). | ||
| + | 2. перен. Ходити з якою-небудь справою від одного до другого. Побоюється [пан], що його строкарі можуть закомизитись і підуть в економії Рокотова, Маркозова чи Кочубея, тому й раніше звичайного послав своїх прикажчиків колядувати по селу (Михайло Стельмах, I, 1962, 186). | ||
| + | |||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua Орфографічний словник української мови ]=== | ||
| + | колядува́ти | ||
| + | дієслово недоконаного виду | ||
| + | |||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua Українсько-російський словник ]=== | ||
| + | КОЛЯДУВАТИ | ||
| + | колядовать | ||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua Словар українського сленгу ]=== | ||
| + | КОЛЯДУВАТИ | ||
| + | (-ую, -уєш) | ||
| + | ♦ Іди колядуй, мол. Увічлива відмова зробити щось. ПСУМС, 35. | ||
| + | |||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/52209/заколядувати Український тлумачний словник]=== | ||
| + | заколядувати | ||
| + | -у́ю, -у́єш, док., етн. | ||
| + | 1) Почати колядувати, співати колядку. | ||
| + | 2) Проспівати колядку | ||
| + | відколядувати | ||
| + | -у́ю, -у́єш, док. | ||
| + | Закінчити колядувати. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:147009 640.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kolad 0.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
Поточна версія на 21:40, 5 грудня 2014
Колядува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Ходить по хатамъ и пѣть колядки. Збіраюсъ колядувати, як вже й щедрувати пора. Ном. № 512.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КОЛЯДУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. Співати колядки, брати участь в обряді, пов'язаному з виконанням цих пісень. — Благословіть колядувати! — крикнула Горпина, зазираючи у вікно (Панас Мирний, III, 1954, 41); Заховавшись у природній фортеці міста, козаки дозволили собі домашню розкіш — пішли колядувати (Іван Ле, Наливайко, 1957, 77); Наближаються свята, і закортіло мені розказати нашій молоді, як то колись гуляли, колядували (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 56). 2. перен. Ходити з якою-небудь справою від одного до другого. Побоюється [пан], що його строкарі можуть закомизитись і підуть в економії Рокотова, Маркозова чи Кочубея, тому й раніше звичайного послав своїх прикажчиків колядувати по селу (Михайло Стельмах, I, 1962, 186).
Орфографічний словник української мови
колядува́ти дієслово недоконаного виду
Українсько-російський словник
КОЛЯДУВАТИ колядовать
Словар українського сленгу
КОЛЯДУВАТИ (-ую, -уєш) ♦ Іди колядуй, мол. Увічлива відмова зробити щось. ПСУМС, 35.
Український тлумачний словник
заколядувати -у́ю, -у́єш, док., етн. 1) Почати колядувати, співати колядку. 2) Проспівати колядку відколядувати -у́ю, -у́єш, док. Закінчити колядувати.
Ілюстрації
|
|
