Відмінності між версіями «Спати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано 5 проміжних версій цього учасника)
Рядок 5: Рядок 5:
  
 
Сон — періодичний функціональний стан організму людини, який характеризується вимкненням свідомості й зниженням здатності нервової системи відповідати на зовнішні подразники.
 
Сон — періодичний функціональний стан організму людини, який характеризується вимкненням свідомості й зниженням здатності нервової системи відповідати на зовнішні подразники.
 +
 +
СПАТИ, сплю, спиш; мн. сплять; недок.
 +
1. Перебувати у стані сну. Троянці покотом лежали І на дозвіллі добре спали (Іван Котляревський, I, 1952, 156); Чую я — всі сплять, аж хропуть; а мене і сон не бере (Панас Мирний, I, 1954, 79); Сплю. Солодко, міцно і навіть сон бачу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 252); Шура, здригаючись, спала тривожним сном, спала й не спала, снила і марила наяву (Олесь Гончар, III, 1959, 191); На високому стовбурі старого в яза в лелечім гнізді сплять лелеки (Олександр Довженко, I, 1958, 85);  * Образно. Ще сонце спить, пташки мовчать (Тарас Шевченко, I, 1963, 304);(Словник української мови
 +
Академічний тлумачний словник (1970—1980) http://sum.in.ua/)
 +
 +
 +
 +
Відео
 +
{{#ev:youtube|Eydx8-P_cyM}}
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
Рядок 13: Рядок 22:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Image15607560.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Image15607560.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:E4c5d8950866.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:E4c5d8950866.jpg|x140px]]
|}
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:CAM01927.jpg|x140px]]
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==

Поточна версія на 16:47, 7 квітня 2015

Спати,сплю, спиш, гл. Спать. Карі очі не сплять ночі. Мет. 85. Спати, — аж пахне! Славян. у. или: спати, — аж гілля гне. Лебед. у. Сильно хочется спать.

Сучасні словники

Підручник «Нормальна фізіологія». За ред. В. І. Філімонова. Київ, 1994

Сон — періодичний функціональний стан організму людини, який характеризується вимкненням свідомості й зниженням здатності нервової системи відповідати на зовнішні подразники.

СПАТИ, сплю, спиш; мн. сплять; недок. 1. Перебувати у стані сну. Троянці покотом лежали І на дозвіллі добре спали (Іван Котляревський, I, 1952, 156); Чую я — всі сплять, аж хропуть; а мене і сон не бере (Панас Мирний, I, 1954, 79); Сплю. Солодко, міцно і навіть сон бачу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 252); Шура, здригаючись, спала тривожним сном, спала й не спала, снила і марила наяву (Олесь Гончар, III, 1959, 191); На високому стовбурі старого в яза в лелечім гнізді сплять лелеки (Олександр Довженко, I, 1958, 85); * Образно. Ще сонце спить, пташки мовчать (Тарас Шевченко, I, 1963, 304);(Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) http://sum.in.ua/)


Відео

Ілюстрації

94123017 large 20120410140746.jpg Copy x 95deaae9.jpg Image15607560.jpg E4c5d8950866.jpg CAM01927.jpg

Див. також

Додаткові відомості