Відмінності між версіями «Спати»
| (не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Сон — періодичний функціональний стан організму людини, який характеризується вимкненням свідомості й зниженням здатності нервової системи відповідати на зовнішні подразники. | Сон — періодичний функціональний стан організму людини, який характеризується вимкненням свідомості й зниженням здатності нервової системи відповідати на зовнішні подразники. | ||
| + | |||
| + | СПАТИ, сплю, спиш; мн. сплять; недок. | ||
| + | 1. Перебувати у стані сну. Троянці покотом лежали І на дозвіллі добре спали (Іван Котляревський, I, 1952, 156); Чую я — всі сплять, аж хропуть; а мене і сон не бере (Панас Мирний, I, 1954, 79); Сплю. Солодко, міцно і навіть сон бачу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 252); Шура, здригаючись, спала тривожним сном, спала й не спала, снила і марила наяву (Олесь Гончар, III, 1959, 191); На високому стовбурі старого в яза в лелечім гнізді сплять лелеки (Олександр Довженко, I, 1958, 85); * Образно. Ще сонце спить, пташки мовчать (Тарас Шевченко, I, 1963, 304);(Словник української мови | ||
| + | Академічний тлумачний словник (1970—1980) http://sum.in.ua/) | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | Відео | ||
| + | {{#ev:youtube|Eydx8-P_cyM}} | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| Рядок 13: | Рядок 22: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Image15607560.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Image15607560.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:E4c5d8950866.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:E4c5d8950866.jpg|x140px]] | ||
| − | | | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:CAM01927.jpg|x140px]] |
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Поточна версія на 16:47, 7 квітня 2015
Спати,сплю, спиш, гл. Спать. Карі очі не сплять ночі. Мет. 85. Спати, — аж пахне! Славян. у. или: спати, — аж гілля гне. Лебед. у. Сильно хочется спать.
Сучасні словники
Підручник «Нормальна фізіологія». За ред. В. І. Філімонова. Київ, 1994
Сон — періодичний функціональний стан організму людини, який характеризується вимкненням свідомості й зниженням здатності нервової системи відповідати на зовнішні подразники.
СПАТИ, сплю, спиш; мн. сплять; недок. 1. Перебувати у стані сну. Троянці покотом лежали І на дозвіллі добре спали (Іван Котляревський, I, 1952, 156); Чую я — всі сплять, аж хропуть; а мене і сон не бере (Панас Мирний, I, 1954, 79); Сплю. Солодко, міцно і навіть сон бачу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 252); Шура, здригаючись, спала тривожним сном, спала й не спала, снила і марила наяву (Олесь Гончар, III, 1959, 191); На високому стовбурі старого в яза в лелечім гнізді сплять лелеки (Олександр Довженко, I, 1958, 85); * Образно. Ще сонце спить, пташки мовчать (Тарас Шевченко, I, 1963, 304);(Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) http://sum.in.ua/)
Відео
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. такожДодаткові відомості |
