Відмінності між версіями «Око»
Михайло (обговорення • внесок) |
|||
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | Око - глаз, очі | |
| − | + | ||
| − | + | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
[http://www.uktdic.appspot.com/?q=%D0%BE%D0%BA%D0%BE '''Око'''] | [http://www.uktdic.appspot.com/?q=%D0%BE%D0%BA%D0%BE '''Око'''] | ||
| Рядок 66: | Рядок 64: | ||
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BF%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0 Оптика ] | *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BF%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0 Оптика ] | ||
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%BD%D0%B7%D0%B0 Лінза ] | *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%BD%D0%B7%D0%B0 Лінза ] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Ок]] | ||
Поточна версія на 10:15, 16 жовтня 2018
Око - глаз, очі
Сучасні словники
I -а, с. (мн. о́чі, рідко ві́чі, оче́й – перев. з прийм. у). 1) Орган зору у людини, всіх хребетних та деяких безхребетних тварин. || Те саме, що погляд. •• Редуко́ване о́ко — спрощена фізична модель ока, яка являє собою оптичну систему, що має тільки одну заломну поверхню. •• Схемати́чне о́ко — фізична модель ока, яка являє собою оптичну систему із середовищами, характеристики яких відповідають константам реального ока. •• Циклопі́чне о́ко — відсутність функціонального переважання одного із очей при бінокулярному зорі. •• Про лю́дське́ о́ко — а) для порядку, заради пристойності; для годиться; б) для створення певного враження, потрібної думки про кого-, що-небудь. •• Закрива́ти о́чі — а) (тільки док.) умерти; б) (тільки док., кому) стулити повіки померлому; в) (на що) удавано, навмисне не помічати чого-небудь, не звертати уваги на щось. •• З лихо́го о́ка етн. — в упереджених уявленнях – від погляду поганих очей, який може зурочити, принести нещастя. •• Ма́ти на о́ці — а) збиратися робити що-небудь; б) думати про кого-, що-небудь; брати до уваги; мати на увазі; в) мати інтерес до когось, чогось, цікавитися ким-, чим-небудь; тримати в полі зору когось, щось; г) спостерігати за ким-небудь, пильнувати когось; ґ) надіятися, сподіватися. •• На о́ко — приблизно, без точного визначення, підрахунку і т. ін. •• На оча́х чиїх, у кого — а) так, що видно, помітно і т. ін. кому-небудь; на виду у когось; б) у присутності кого-небудь; в) дуже швидко. •• О́ко за о́ко — не прощаючи, відплачувати кому-небудь за зло, кривду, образу і т. ін. 2) розм. Здатність бачити; зір. || тільки одн. Особлива здатність бачення, властива людині завдяки певній професії, досвіду і т. ін. 3) перен., розм. Піклування, догляд. II -а, с., заст. 1) Одиниця ваги, що приблизно дорівнює 1,2 кг. 2) Міра об'єму хмільних напоїв, що приблизно дорівнює 1-1,5 л. || Чотиригранна пляшка такої місткості з короткою шийкою. Око горілки.
око ОКО 1, а, сер. (мн. очі, рідко вічі, очей — перев. з прийм. у).
1. Орган зору у людини, всіх хребетних та деяких безхребетних тварин. Я не нездужаю, нівроку, А щось такеє, бачить око, І серце жде чогось (Тарас Шевченко, II, 1953, 288); Праве око лукаво дивилось з-під піднятого трохи повіка на купку мідяних грошей (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 352); Ще сонце спить, ще пролісок не квітне. Та березня проміння непомітне В дівочих одбивається очах (Максим Рильський, I, 1960, 283);
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
- Око (парний сенсорний орган).
- Зір — відчуття (сенсо́рне відчуття), що дозволяє сприймати світло; колір та зовнішню структуру навколишнього світу у вигляді зображення або картини.
У тварин і людини органами зору є очі; втім зорова картина є також продуктом обробки первинної зорової інформації мозком.
- Фізіологія зору
На сьогодні вважається визнаним фактом, що в оці людини містяться 2 категорії фоточутливих елементів - рецепторів: високочутливі палички (рецептори) - такі, що відповідають за сутінковий (нічний) зір, і менш чутливі колбочки (рецептори) - такі, що відповідають за кольоровий зір. У сітківці ока людини є 3 види колбочок, максимум чутливості яких припадає на червону, зелену і синю ділянки видимого спектру, тобто відповідає трьом "основним" кольорам. Криві їх спектральної чутливості частково перекриваються, що забезпечує розпізнавання тисяч кольорів і відтінків у спектральному діапазоні довжин світлових хвиль 400-700 нм. Дуже сильне світло подразнює всі 3 типи рецепторів і тому сприймається як випромінювання сліпучо-білого кольору. Рівномірне подразнення всіх трьох елементів, відповідне денному світлу, також викликає відчуття білого кольору (Див. Психологія сприйняття кольору). Трьохкомпонентну теорію кольорового зору вперше сформулював у 1756 році М. В. Ломоносов, коли писав «про три матерії дна ока». Сто років потому її розвинув німецький вчений Г. Гельмгольц, який не послався на відому роботу Ломоносова «Про походження світла», хоча вона була опублікована і стисло викладена німецькою мовою.
- Світлова чутливість
Світлова чутливість вимірюється величиною порогу сприйняття світлового подразника. Око має різну чутливість у різних умовах. При поганому освітленні, зір зумовлений чутливістю паличок. Такий зір називається скотопічним зором. Напротивагу, фотопічний зір - це зір при доброму освітленні, коли основну роль у світлосприйнятті відіграють колбочки.
