Відмінності між версіями «Жарко»
Лілія (обговорення • внесок) |
(→Медіа) |
||
| (не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ===[ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ЖА́РКО. | |
| + | 1. Присл. до жаркий 1, 2. Жарко палали дрова в невеличкій грубці (Олесь Донченко, V, 1957, 379); Схопивши його товсту червону руку, вона.. жарко почала цілувати (Панас Мирний, III, 1954, 280); Палали очі їхні жарко, немов гроза, звучав їх крок... (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 38); Потрудились хлопці жарко. І вантаженню кінець... (Степан Олійник, Наші знайомі, 1948, 52). | ||
| + | 2. у знач. присудк. сл. Про високу температуру повітря. Кажуть, що моряки, повернувшись з Африки і навіть з екватора, говорили, що там не так жарко, як тут в Одесі (Леся Українка, V, 1956, 15); Покривши плечі дорогою шаллю, вона металася з кутка в куток і, хоч у кімнаті було жарко, її трясла пропасниця (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 362). | ||
| + | 3. у знач. присудк. сл., кому. Про відчуття жари ким-небудь. Сонце так ясно світило і гріло, що панові аж стало жарко (Панас Мирний, IV, 1955, 178); Кров зашуміла йому в голові. Стало душно, жарко (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 370). | ||
| + | ♦ Ні холодно ні жарко кому від чого — не діє на кого-небудь щось, не дає нічого кому-небудь. [Журавель:] Але Івану від цього ні холодно ні жарко (Іван Микитенко, I, 1957, 454); Небу (небові, на небі) жарко буде (стане, стало і т. ін.) — про велику інтенсивність якоїсь дії. [Іван:] Пили — аж небові жарко! (Панас Мирний, V, 1955, 243); [Колос:] Ну, давайте зараз діяти, рубати фашистів так, щоб на небі стало жарко (Олександр Корнійчук, II, 1955, 47); Захар.. зрадів: оце школярка! Якщо і подруги такі, то буде й небу жарко (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 31).]=== | ||
| + | |||
| + | ===[ УКРЛІТ.ORG_CловникЖа́рко нар. | ||
| + | 1) Жарко, горячо. Жарко горить у печі. Харьк. у. А змій як огонь горить, — так йому жарко. ЗОЮР. II. 30. | ||
| + | 2) — хропти́. Сильно съ испугу и пр. храпѣть (о лошади). (Кінь) заглянувши в провалля, як там рине вода, аж затрусивсь да й посунув назад, жарко хропучи й водючи очима. К. ЧР. 162. | ||
| + | ]=== | ||
| + | |||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== | ||
| + | ===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]=== | ||
| + | ===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]=== | ||
| + | ===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]=== | ||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[ https://uk.glosbe.com/uk/en/%D0%B6%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE українська-англійська Словник]=== | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| − | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px # | + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" |
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 14369445708226|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Maimuta_la_apa|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 634143666824100000|x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|JO8XtMP9g6I}} | ||
| + | https://www.youtube.com/watch?v=JO8XtMP9g6I | ||
| − | == | + | ==Цікаві факти== |
| − | + | ===Заголовок Найжарчіший континент=== | |
| − | == | + | Текст У часи так званої «боротьби за Африку» майже всі країни були колонізовані іноземними державами. Незалежними залишилися лише Ефіопія і Ліберія. |
| − | + | На території Африки налічується 54 країни і одна спірна територія під назвою Західна Сахара. | |
| − | == | + | До початку колонізації на території Африки налічувалося до 10 000 різних держав та автономних племен зі своїми мовами, звичаями і культурою. |
| − | + | Офіційна статистика свідчить: найбільш популярною мовою на континенті є арабська. На ньому говорить більше 170 мільйонів чоловік. Другий за популярністю - англійська (130 млн. чоловік), далі йдуть суахілі (100 млн осіб), французька (115 млн чоловік), і хауса (50 млн осіб). | |
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | Більше читайте тут: [посилання http://travel.tochka.net/9344-afrika-interesnye-fakty-o-samom-zharkom-kontinente] |
| + | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
| + | ===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]=== | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
[[Категорія:Жа]] | [[Категорія:Жа]] | ||
Поточна версія на 18:16, 27 листопада 2015
Жарко, нар. 1) Жарко, горячо. Жарко горить у печі. Харьк. у. А змій як огонь горить, так йому жарко. ЗОЮР. II. 30. 2) — хропти. Сильно съ испугу и пр. храпѣть (о лошади). (Кінь) заглянувши в провалля, як там рине вода, аж затрусивсь да й посунув назад, жарко хропучи й водючи очима. К. ЧР. 162.
Сучасні словники
===[ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ЖА́РКО. 1. Присл. до жаркий 1, 2. Жарко палали дрова в невеличкій грубці (Олесь Донченко, V, 1957, 379); Схопивши його товсту червону руку, вона.. жарко почала цілувати (Панас Мирний, III, 1954, 280); Палали очі їхні жарко, немов гроза, звучав їх крок... (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 38); Потрудились хлопці жарко. І вантаженню кінець... (Степан Олійник, Наші знайомі, 1948, 52). 2. у знач. присудк. сл. Про високу температуру повітря. Кажуть, що моряки, повернувшись з Африки і навіть з екватора, говорили, що там не так жарко, як тут в Одесі (Леся Українка, V, 1956, 15); Покривши плечі дорогою шаллю, вона металася з кутка в куток і, хоч у кімнаті було жарко, її трясла пропасниця (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 362). 3. у знач. присудк. сл., кому. Про відчуття жари ким-небудь. Сонце так ясно світило і гріло, що панові аж стало жарко (Панас Мирний, IV, 1955, 178); Кров зашуміла йому в голові. Стало душно, жарко (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 370). ♦ Ні холодно ні жарко кому від чого — не діє на кого-небудь щось, не дає нічого кому-небудь. [Журавель:] Але Івану від цього ні холодно ні жарко (Іван Микитенко, I, 1957, 454); Небу (небові, на небі) жарко буде (стане, стало і т. ін.) — про велику інтенсивність якоїсь дії. [Іван:] Пили — аж небові жарко! (Панас Мирний, V, 1955, 243); [Колос:] Ну, давайте зараз діяти, рубати фашистів так, щоб на небі стало жарко (Олександр Корнійчук, II, 1955, 47); Захар.. зрадів: оце школярка! Якщо і подруги такі, то буде й небу жарко (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 31).]===
===[ УКРЛІТ.ORG_CловникЖа́рко нар. 1) Жарко, горячо. Жарко горить у печі. Харьк. у. А змій як огонь горить, — так йому жарко. ЗОЮР. II. 30. 2) — хропти́. Сильно съ испугу и пр. храпѣть (о лошади). (Кінь) заглянувши в провалля, як там рине вода, аж затрусивсь да й посунув назад, жарко хропучи й водючи очима. К. ЧР. 162. ]===
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
«Словники України on-line»
РУпедия Этимологический русскоязычный словарь
Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ
Іноземні словники
[ https://uk.glosbe.com/uk/en/%D0%B6%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE українська-англійська Словник]
Ілюстрації
| x140px | x140px | x140px |
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=JO8XtMP9g6I
Цікаві факти
Заголовок Найжарчіший континент
Текст У часи так званої «боротьби за Африку» майже всі країни були колонізовані іноземними державами. Незалежними залишилися лише Ефіопія і Ліберія. На території Африки налічується 54 країни і одна спірна територія під назвою Західна Сахара. До початку колонізації на території Африки налічувалося до 10 000 різних держав та автономних племен зі своїми мовами, звичаями і культурою. Офіційна статистика свідчить: найбільш популярною мовою на континенті є арабська. На ньому говорить більше 170 мільйонів чоловік. Другий за популярністю - англійська (130 млн. чоловік), далі йдуть суахілі (100 млн осіб), французька (115 млн чоловік), і хауса (50 млн осіб). Більше читайте тут: [посилання http://travel.tochka.net/9344-afrika-interesnye-fakty-o-samom-zharkom-kontinente]
