Відмінності між версіями «Гадати»
(Створена сторінка: '''Гадати, -даю, -єш, '''''гл. ''1) Думать, размышлять, помышлять, предполагать, воображать. ''Я ко...) |
|||
| (не показані 8 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
'''Гадати, -даю, -єш, '''''гл. ''1) Думать, размышлять, помышлять, предполагать, воображать. ''Я козак молод, гадаю, що я собі пароньки не маю. ''Мет. 17. ''Ой ти, козаче, що ти думаєшгадаєш? ''Мет. 81. ''Коника сідлає, а на Бога не гадає. ''Гол. І. 11. 2) '''= Згадувати. '''''Та будем ми помірать і свого батенька гадать. ''Мил. 211. | '''Гадати, -даю, -єш, '''''гл. ''1) Думать, размышлять, помышлять, предполагать, воображать. ''Я козак молод, гадаю, що я собі пароньки не маю. ''Мет. 17. ''Ой ти, козаче, що ти думаєшгадаєш? ''Мет. 81. ''Коника сідлає, а на Бога не гадає. ''Гол. І. 11. 2) '''= Згадувати. '''''Та будем ми помірать і свого батенька гадать. ''Мил. 211. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/ghadaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | ГАДАТИ 1, аю, аєш, недок. | ||
| + | |||
| + | 1. про кого — що і без додатка. Думати, розмірковувати. — І вже, моя мати, Мені не гуляти: Треба мені, мати, Про інше гадати... (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 59); Піди вкладися гарно спати, А послі [потім] будеш і гадати, Спочинь та вже тогді [тоді] міркуй! (Іван Котляревський, I, 1952, 107); Чіпка йде з боку отари, похнюпивши голову.. Нічого він не думає, не гадає... (Панас Мирний, II. 1954, 55); Ви не знаєте, що я гадаю, Як сиджу я мовчазна, бліда (Леся Українка, I, 1951, 91); * Образно. Хотів би я знати, — та хто теє скаже! Хто скаже мені, що могили гадають... (Павло Тичина, I, 1957, 4); | ||
| + | // Мріяти. — Чи про такі очі я гадала, як вас [рушники] під калиною вишивала, — подумала. Лукина (Нечуй-Левицький, III, 1956, 346); Мати собі планувала, як її син буде вченим, не гибітиме під землею, як батько. Гадала й від радості плакала (Петро Панч, Синів.., 1959, 35). | ||
| + | Гадати думу (думку, гадку) — те саме, що Думати думу (думи, думку) (див. думати). Лину В темний садочок на Україну. Лину я, лину, думу гадаю, І ніби серце одпочиває (Тарас Шевченко, II, 1953, 20); Дивлюся на небо та й думку гадаю, Чому я не сокіл, чому не літаю..? (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 30); Сидить Абдул, Губи надув І гадку гадає: Що там моє, Турецькее Військо поробляє? (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 164); Думати-гадати див. думати. | ||
| + | |||
| + | 2. перев. з спол. що. Мати думку, міркування з якого-небудь приводу; вважати. — А я так гадаю, що тобі треба негайно залишити збори, — сказала, стримуючи хвилювання, Ольга Ярош (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 97); — Ви гадаєте, нам пощастить його врятувати? (Олександр Довженко, I, 1958, 320); | ||
| + | // Передбачати, припускати. Молотьбу скінчили вчасно. Зерна, правда, одержали менше, ніж гадали (Олесь Донченко, I, 1956, 91). | ||
| + | |||
| + | 3. з інфін. Мати намір що-небудь робити. Гадаю подати до цензури збірник власних оповідань з молдаванського життя (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 129); | ||
| + | // Сподіватися. Шевченко гадав побачити свою п'єсу на сцені Александрінського театру в Петербурзі у 1843 році (Мистецтво. 2, 1956, 36). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 10. | ||
| + | |||
| + | ГАДАТИ 2, аю, аєш, недок., заст. Ворожити. Вона тут тілько і робила, Що всім гадала, ворожила (Іван Котляревський, I, 1952, 154); Звечора під новий год Дівчата гадали (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 60). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 10. | ||
| + | ===[corp.ulif.org.ua/dictua/ Словник України (1970—1980)]=== | ||
| + | гада́ти 2 – дієслово недоконаного виду | ||
| + | |||
| + | (ворожити) | ||
| + | Інфінітив гада́ти | ||
| + | однина множина | ||
| + | Наказовий спосіб | ||
| + | 1 особа гада́ймо | ||
| + | 2 особа гада́й гада́йте | ||
| + | МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| + | 1 особа гада́тиму гада́тимемо, гада́тимем | ||
| + | 2 особа гада́тимеш гада́тимете | ||
| + | 3 особа гада́тиме гада́тимуть | ||
| + | ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| + | 1 особа гада́ю гада́ємо, гада́єм | ||
| + | 2 особа гада́єш гада́єте | ||
| + | 3 особа гада́є гада́ють | ||
| + | Активний дієприкметник | ||
| + | |||
| + | Дієприслівник | ||
| + | гада́ючи | ||
| + | МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| + | чол. р. гада́в гада́ли | ||
| + | жін. р. гада́ла | ||
| + | сер. р. гада́ло | ||
| + | Активний дієприкметник | ||
| + | |||
| + | Пасивний дієприкметник | ||
| + | |||
| + | Безособова форма | ||
| + | |||
| + | Дієприслівник | ||
| + | гада́вши | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:F_7009298501357460995.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Image-6016.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kak-gadat-po-ruke_1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tsyhanske-vorozhinnya-na-kartah1.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|uob_biHo91E}} | ||
| + | {{#ev:youtube|mLzpbEwM9y4}} | ||
| + | {{#ev:youtube|cSTiUfJn9oU}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Ворожіння]=== | ||
| + | ===[http://lediportal.pp.ua/vorozhinnya-na-majbutnogo-xlopcya/Ворожіння]=== | ||
| + | ===[http://tolkovatelsnov.pp.ua/vorozhinnya-na-paperi/Ворожіння на папері]=== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
[[Категорія:Га]] | [[Категорія:Га]] | ||
Поточна версія на 10:51, 25 лютого 2014
Зміст
Словник Грінченка
Гадати, -даю, -єш, гл. 1) Думать, размышлять, помышлять, предполагать, воображать. Я козак молод, гадаю, що я собі пароньки не маю. Мет. 17. Ой ти, козаче, що ти думаєшгадаєш? Мет. 81. Коника сідлає, а на Бога не гадає. Гол. І. 11. 2) = Згадувати. Та будем ми помірать і свого батенька гадать. Мил. 211.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ГАДАТИ 1, аю, аєш, недок.
1. про кого — що і без додатка. Думати, розмірковувати. — І вже, моя мати, Мені не гуляти: Треба мені, мати, Про інше гадати... (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 59); Піди вкладися гарно спати, А послі [потім] будеш і гадати, Спочинь та вже тогді [тоді] міркуй! (Іван Котляревський, I, 1952, 107); Чіпка йде з боку отари, похнюпивши голову.. Нічого він не думає, не гадає... (Панас Мирний, II. 1954, 55); Ви не знаєте, що я гадаю, Як сиджу я мовчазна, бліда (Леся Українка, I, 1951, 91); * Образно. Хотів би я знати, — та хто теє скаже! Хто скаже мені, що могили гадають... (Павло Тичина, I, 1957, 4); // Мріяти. — Чи про такі очі я гадала, як вас [рушники] під калиною вишивала, — подумала. Лукина (Нечуй-Левицький, III, 1956, 346); Мати собі планувала, як її син буде вченим, не гибітиме під землею, як батько. Гадала й від радості плакала (Петро Панч, Синів.., 1959, 35). Гадати думу (думку, гадку) — те саме, що Думати думу (думи, думку) (див. думати). Лину В темний садочок на Україну. Лину я, лину, думу гадаю, І ніби серце одпочиває (Тарас Шевченко, II, 1953, 20); Дивлюся на небо та й думку гадаю, Чому я не сокіл, чому не літаю..? (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 30); Сидить Абдул, Губи надув І гадку гадає: Що там моє, Турецькее Військо поробляє? (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 164); Думати-гадати див. думати.
2. перев. з спол. що. Мати думку, міркування з якого-небудь приводу; вважати. — А я так гадаю, що тобі треба негайно залишити збори, — сказала, стримуючи хвилювання, Ольга Ярош (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 97); — Ви гадаєте, нам пощастить його врятувати? (Олександр Довженко, I, 1958, 320); // Передбачати, припускати. Молотьбу скінчили вчасно. Зерна, правда, одержали менше, ніж гадали (Олесь Донченко, I, 1956, 91).
3. з інфін. Мати намір що-небудь робити. Гадаю подати до цензури збірник власних оповідань з молдаванського життя (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 129); // Сподіватися. Шевченко гадав побачити свою п'єсу на сцені Александрінського театру в Петербурзі у 1843 році (Мистецтво. 2, 1956, 36).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 10.
ГАДАТИ 2, аю, аєш, недок., заст. Ворожити. Вона тут тілько і робила, Що всім гадала, ворожила (Іван Котляревський, I, 1952, 154); Звечора під новий год Дівчата гадали (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 60).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 10.
[corp.ulif.org.ua/dictua/ Словник України (1970—1980)]
гада́ти 2 – дієслово недоконаного виду
(ворожити) Інфінітив гада́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа гада́ймо 2 особа гада́й гада́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа гада́тиму гада́тимемо, гада́тимем 2 особа гада́тимеш гада́тимете 3 особа гада́тиме гада́тимуть ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС 1 особа гада́ю гада́ємо, гада́єм 2 особа гада́єш гада́єте 3 особа гада́є гада́ють Активний дієприкметник
Дієприслівник гада́ючи МИНУЛИЙ ЧАС чол. р. гада́в гада́ли жін. р. гада́ла сер. р. гада́ло Активний дієприкметник
Пасивний дієприкметник
Безособова форма
Дієприслівник гада́вши
Ілюстрації
|
|
|
|
