Відмінності між версіями «Дим»
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
==Іноземні словники== | ==Іноземні словники== | ||
| − | Дым — устойчивая дисперсная система, состоящая из мелких твёрдых частиц, находящихся во взвешенном состоянии в газах. Дым — типичный аэрозоль с размерами твёрдых частиц от 10−7 до 10−5 м. В отличие от пыли — более грубодисперсной системы, частицы дыма практически не оседают под действием силы тяжести. Частицы дыма могут служить ядрами конденсации атмосферной влаги, в результате чего возникает туман. | + | '''Дым''' — устойчивая дисперсная система, состоящая из мелких твёрдых частиц, находящихся во взвешенном состоянии в газах. |
| + | '''Дым''' — типичный аэрозоль с размерами твёрдых частиц от 10−7 до 10−5 м. В отличие от пыли — более грубодисперсной системы, частицы дыма практически не оседают под действием силы тяжести. Частицы дыма могут служить ядрами конденсации атмосферной влаги, в результате чего возникает туман. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Поточна версія на 11:57, 7 травня 2014
Дим, -му, м. Дымъ. Стид не бим, очей не виїсть. Ном. № 3206. Хто вітру служить, тому димом платять. Ном. № 7166. Намітка як дим тоненька. МВ. I. 122. По за лугами дими стовпами. Ой то не дими, то з коней пара. Чуб. ІІІ. 308. Димом пішло (Ном. № 1904), — взялося. Сгорѣло. Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки, виглядають із за печищ білії хатинки. К. Досв. 123. Ум. Димок, димочок. К. ЧР. 235. Чуб. V. 704. Вітер повіває, димок пошибає, а між тим димочком ластівка літає. Чуб. V. 1026.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник української мови:Суміш дрібних твердих частинок (сажі, попелу і т. ін.) і газоподібних продуктів, які виділяються в повітря при згорянні чого-небудь. З десять скирт хліба палало,.. од їх піднімався густий дим (Нечуй-Левицький, II, 1956, 196); Із пароплава в'ється дим (Максим Рильський, II, 1946, 66); Тютюн — єдина моя відрада. Запалиш, ковтнеш їдкого диму і заспокоїшся трохи (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 44); * У порівняннях. Ось пройшла череда й на дорозі курява встала, — червона, мов дим пожару, здасться вона проти західного сонця (Леся Українка, III, 1952, 476); Було стільки надії, стільки планів, і все те розвіялось, як дим (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 88); // перен. Про щось невиразне, що існує тільки в мріях, в уявленні. Ну. невже вся моя робота, всі мої пориви серця, думки, надії, все. все, що святе для мене, — один дим..? (Панас Мирний, V, 1955, 344); Для неї [дівчини] все оце ще дим, Сторінка невідома (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 35); // рідко. Те саме, що ди́мка 1. Від листків падучих ніжний шерех Заплітається в ранковий дим (Максим Рильський, Голос, осінь, 1959, 9); З Азова плине ранній дим (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 95).
Іноземні словники
Дым — устойчивая дисперсная система, состоящая из мелких твёрдых частиц, находящихся во взвешенном состоянии в газах. Дым — типичный аэрозоль с размерами твёрдых частиц от 10−7 до 10−5 м. В отличие от пыли — более грубодисперсной системы, частицы дыма практически не оседают под действием силы тяжести. Частицы дыма могут служить ядрами конденсации атмосферной влаги, в результате чего возникает туман.
Ілюстрації
|
|
|
|
