Відмінності між версіями «Казка»
| (не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Казка, -ки, '''''ж. ''Сказка. ''В пісні правда, а в казці брехня. ''Посл. Ум. '''Ка́зочка. '''''От вам казочка. '' | '''Казка, -ки, '''''ж. ''Сказка. ''В пісні правда, а в казці брехня. ''Посл. Ум. '''Ка́зочка. '''''От вам казочка. '' | ||
[[Категорія:Ка]] | [[Категорія:Ка]] | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | + | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | |
| − | + | Ка́зка — це вид художньої прози, що походить від народних переказів, порівняно коротка розповідь про фантастичні події та персонажів, такі, як феї, гноми, велетні тощо. Слід відрізняти казку від байки. | |
| − | + | ||
| − | + | Один з основних жанрів народної творчості, епічний, переважно прозаїчний твір чарівного, авантюрного чи побутового характеру усного походження з настановою на вигадку. | |
| − | + | ||
| − | |||
| − | ( | + | У Європі існувала довга усна традиція, пов'язана з казкою, що привернула значну цікавість етноантропології. Крім того, чимало авторів збирали традиційні казки чи створювали нові казки на основі традиційних. Серед таких письменників слід згадати Шарля Перро (Франція), братів Грімм (Німеччина), Івана Франка (Україна) (а також цілий ряд українських учених XIX ст.: Є. Гребінка, П. Гулак-Артемовський, М. Цертелєв, М. Максимович, І. Срезневський, Л. Боровиковський, М. Костомаров, О. Бодянський; XX ст.:А. Кримський, В. Юзвенко, П. Іванов., П.Лінтур; особливо варто згадати І. П. Березовського із його «Казками про тварин», 1976), Олександра Афанасьєва (Росія).В основі казки — захоплива розповідь про вигадані події і явища, які сприймаються і переживаються як реальні. Казки відомі з найдавніших часів у всіх народів світу. Споріднені з іншими фольклорно-епічними жанрами — сказаннями, сагами, легендами, переказами, епічними піснями, — казки не пов'язані безпосередньо з міфологічними уявленнями, а також історичними особами і подіями. |
| + | |||
| + | Для них характерні традиційність структури і композиційних елементів (зачини, кінцівки та ін.), контрастне групування дійових осіб, відсутність розгорнутих описів природи і побуту. Сюжет казки багатоепізодний, з драматичним розвитком подій, зосередженням дії на героєві і щасливим закінченням. | ||
| + | |||
| + | Казка відзначається «замкнутим часом» і завершеністю, співвідносними з досягненнями героєм мети і перемогою добра над злом. Функціональна палітра казки надзвичайно розмаїта: її естетичні функції доповнюються і взаємопереплітаються з пізнавальними, морально-етичними, соціально-виховними, розважальними та ін. У казок народів світу багато спільного, що пояснюється подібністю культурно-історичних умов їх життя. Водночас казки відзначаються національними особливостями, відображають спосіб життя народу, його працю і побут, природні умови, а також індивідуальні риси виконавця-оповідача (казкаря). Тому казки, як правило, побутують у багатьох варіантах. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Казка.jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Казка1.jpeg|x140px]]|} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| e4hFZBOkE9w}} | ||
| + | [https://www.youtube.com/watch?v= e4hFZBOkE9w] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
Поточна версія на 13:16, 29 березня 2024
Казка, -ки, ж. Сказка. В пісні правда, а в казці брехня. Посл. Ум. Ка́зочка. От вам казочка.
Матеріал з Вікіпедії
Ка́зка — це вид художньої прози, що походить від народних переказів, порівняно коротка розповідь про фантастичні події та персонажів, такі, як феї, гноми, велетні тощо. Слід відрізняти казку від байки.
Один з основних жанрів народної творчості, епічний, переважно прозаїчний твір чарівного, авантюрного чи побутового характеру усного походження з настановою на вигадку.
У Європі існувала довга усна традиція, пов'язана з казкою, що привернула значну цікавість етноантропології. Крім того, чимало авторів збирали традиційні казки чи створювали нові казки на основі традиційних. Серед таких письменників слід згадати Шарля Перро (Франція), братів Грімм (Німеччина), Івана Франка (Україна) (а також цілий ряд українських учених XIX ст.: Є. Гребінка, П. Гулак-Артемовський, М. Цертелєв, М. Максимович, І. Срезневський, Л. Боровиковський, М. Костомаров, О. Бодянський; XX ст.:А. Кримський, В. Юзвенко, П. Іванов., П.Лінтур; особливо варто згадати І. П. Березовського із його «Казками про тварин», 1976), Олександра Афанасьєва (Росія).В основі казки — захоплива розповідь про вигадані події і явища, які сприймаються і переживаються як реальні. Казки відомі з найдавніших часів у всіх народів світу. Споріднені з іншими фольклорно-епічними жанрами — сказаннями, сагами, легендами, переказами, епічними піснями, — казки не пов'язані безпосередньо з міфологічними уявленнями, а також історичними особами і подіями.
Для них характерні традиційність структури і композиційних елементів (зачини, кінцівки та ін.), контрастне групування дійових осіб, відсутність розгорнутих описів природи і побуту. Сюжет казки багатоепізодний, з драматичним розвитком подій, зосередженням дії на героєві і щасливим закінченням.
Казка відзначається «замкнутим часом» і завершеністю, співвідносними з досягненнями героєм мети і перемогою добра над злом. Функціональна палітра казки надзвичайно розмаїта: її естетичні функції доповнюються і взаємопереплітаються з пізнавальними, морально-етичними, соціально-виховними, розважальними та ін. У казок народів світу багато спільного, що пояснюється подібністю культурно-історичних умов їх життя. Водночас казки відзначаються національними особливостями, відображають спосіб життя народу, його працю і побут, природні умови, а також індивідуальні риси виконавця-оповідача (казкаря). Тому казки, як правило, побутують у багатьох варіантах.
Ілюстрації
| x140px | x140px|}
Медіа |
