Відмінності між версіями «Люд»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(→‎Сучасні словники)
 
(не показані 5 проміжних версій 3 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
'''Люд, -ду, '''''м. ''Народъ, людъ; человѣчество. ''Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. ''Ном. № 71. ''Вона стане на користь людові нашому. ''Дещо. 15. ''Люд вже здавна коверзує з того лихо плазує. ''Ном. № 2456.
 +
[[Категорія:Лю]]
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
−
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
ЛЮД, у, чол., розм.
 +
1. Те саме, що люди 1. Трудівниче і воїне! Діло ти вершиш у віках святеє, .. щоб ізнов на землі веселій Люд братався в єдинім гроні (Максим Рильський, II, 1960, 232); До сходу сонця, рано-рано! У Віфлеємі на майдані Зійшовся люд (Тарас Шевченко, II, 1953, 314); Там на улицях люду-народу, як черва, та так і в'ється, так і снує (Панас Мирний, III, 1954, 295); В крамниці було повно люду (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 253); Матінко моя, скільки того люду! (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 145)
 +
2. звичайно з означ. Група людей, належних до якого-небудь середовища. У вас [молоді] в думках немає бруду, Палає в серці ще любов До обездоленого люду (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 14); Йому хотілось пожити та попрацювати ще на селі, між сільським людом (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 141); — Як запродався [Матюха] куркулям, так бідний люд за собак тепер вважає! (Андрій Головко, II, 1957, 74); Не дуже розгонився купувати заробітчанський люд, вдовольняючись більше витрішками (Олесь Гончар, I, 1959, 38); Триста.. офіцерів і політпрацівників, а більше — простого сержантського й рядового люду зустріли Івана й Уляну (Олександр Довженко, I, 1958, 333);
 +
//  рідко. Населення певної країни; народ. У кожного люду, у кожній країні Живе такий спогад, що в його в давнині Були «золотії віки» (Леся Українка, I, 1951, 171); Він так любить Україну й той добрий український люд! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 167); Радянська Україна — возз'єднана, єдина!.. А люд весь героїчний, мов із заліза — вічний (Павло Тичина, II, 1957, 191).
 +
3. заст. Основне трудове населення в класовому суспільстві. Коло льоху Базар люду насходилось Та й панства не трохи (Тарас Шевченко, I, 1951, 305); Трудився щиро фараон, і дер, І мучив люд, що аж земля стогнала (Іван Франко, XIII, 1954, 258).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 566.
 +
 +
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
 +
ЛЮД
 +
люда (люду), мн. нет, м., собир. (разг.). Люди, группа людей, объединенных общностью условий (социальных, профессиональных, территориальных и т. п.). Рабочий люд. Крестьянский люд. Чиновный люд, покинув свой ночной приют, на службу шел. Пушкин. Толпился занятый, деловой люд. Серафимович.
 +
ЛЮД
 +
а (-у), м., собир., какой (устар. и разг.). Люди, группа людей. На площади много всякого люду. Рабочий, трудовой л. Крестьянский л. Деловой л.
 +
ЛЮД
 +
люд См. толпа, человек...
 +
ЛЮД
 +
люд м. разг. Люди, группа ~ей, объединенных общностью каких-л. условий (социальных, профессиональных и т.п.).
 +
 
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
−
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
+
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Люд.jpg |x140px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Люд1.jpg |x140px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
|}
 
|}
−
==Медіа==
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
−
 
+
[[Категорія:Слова 2015 року]]
−
==Див. також==
+
−
 
+
−
==Джерела та література==
+
−
 
+
−
==Зовнішні посилання==
+
−
 
+
−
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]:
+
−
'''Люд, -ду, '''''м. ''Народъ, людъ; человѣчество. ''Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. ''Ном. № 71. ''Вона стане на користь людові нашому. ''Дещо. 15. ''Люд вже здавна коверзує з того лихо плазує. ''Ном. № 2456.
+
−
[[Категорія:Лю]]
+

Поточна версія на 13:00, 24 листопада 2015

Люд, -ду, м. Народъ, людъ; человѣчество. Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. Ном. № 71. Вона стане на користь людові нашому. Дещо. 15. Люд вже здавна коверзує з того лихо плазує. Ном. № 2456.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЛЮД, у, чол., розм. 1. Те саме, що люди 1. Трудівниче і воїне! Діло ти вершиш у віках святеє, .. щоб ізнов на землі веселій Люд братався в єдинім гроні (Максим Рильський, II, 1960, 232); До сходу сонця, рано-рано! У Віфлеємі на майдані Зійшовся люд (Тарас Шевченко, II, 1953, 314); Там на улицях люду-народу, як черва, та так і в'ється, так і снує (Панас Мирний, III, 1954, 295); В крамниці було повно люду (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 253); Матінко моя, скільки того люду! (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 145) 2. звичайно з означ. Група людей, належних до якого-небудь середовища. У вас [молоді] в думках немає бруду, Палає в серці ще любов До обездоленого люду (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 14); Йому хотілось пожити та попрацювати ще на селі, між сільським людом (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 141); — Як запродався [Матюха] куркулям, так бідний люд за собак тепер вважає! (Андрій Головко, II, 1957, 74); Не дуже розгонився купувати заробітчанський люд, вдовольняючись більше витрішками (Олесь Гончар, I, 1959, 38); Триста.. офіцерів і політпрацівників, а більше — простого сержантського й рядового люду зустріли Івана й Уляну (Олександр Довженко, I, 1958, 333); // рідко. Населення певної країни; народ. У кожного люду, у кожній країні Живе такий спогад, що в його в давнині Були «золотії віки» (Леся Українка, I, 1951, 171); Він так любить Україну й той добрий український люд! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 167); Радянська Україна — возз'єднана, єдина!.. А люд весь героїчний, мов із заліза — вічний (Павло Тичина, II, 1957, 191). 3. заст. Основне трудове населення в класовому суспільстві. Коло льоху Базар люду насходилось Та й панства не трохи (Тарас Шевченко, I, 1951, 305); Трудився щиро фараон, і дер, І мучив люд, що аж земля стогнала (Іван Франко, XIII, 1954, 258). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 566.

"Словопедія"

ЛЮД люда (люду), мн. нет, м., собир. (разг.). Люди, группа людей, объединенных общностью условий (социальных, профессиональных, территориальных и т. п.). Рабочий люд. Крестьянский люд. Чиновный люд, покинув свой ночной приют, на службу шел. Пушкин. Толпился занятый, деловой люд. Серафимович. 

ЛЮД

а (-у), м., собир., какой (устар. и разг.). Люди, группа людей. На площади много всякого люду. Рабочий, трудовой л. Крестьянский л. Деловой л. 

ЛЮД

люд См. толпа, человек... 

ЛЮД

люд м. разг. Люди, группа ~ей, объединенных общностью каких-л. условий (социальных, профессиональных и т.п.).

Ілюстрації

Люд.jpg Люд1.jpg
Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Люд&oldid=143149