Відмінності між версіями «Хмарина»
(не показані 8 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Хмарина, -ни, '''''ж. ''Туча. ''Сизенькі хмарини.... по небу простягліїся. ''О. 1862. VIII. 17. ''Зацвів козак рожиною, дівка калиною, розійшлися вони чорною хмариною. ''Чуб. V. 283. Ум. '''Хмаринка, хмариночка. '''''Сияло сонце в небесах, а ні хмариночки. ''Шевч. 100. | '''Хмарина, -ни, '''''ж. ''Туча. ''Сизенькі хмарини.... по небу простягліїся. ''О. 1862. VIII. 17. ''Зацвів козак рожиною, дівка калиною, розійшлися вони чорною хмариною. ''Чуб. V. 283. Ум. '''Хмаринка, хмариночка. '''''Сияло сонце в небесах, а ні хмариночки. ''Шевч. 100. | ||
[[Категорія:Хм]] | [[Категорія:Хм]] | ||
+ | |||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | ===[http://sum.in.ua/s/khmaryna Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | |
+ | |||
+ | ХМАРИ́НА, и, жін. Окрема невелика хмара; те саме, що хмара. Дощу треба, а в небі з'являлись тільки окремі.. хмарини, й пропливали вони туди, куди гнав їх вітер (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 180); Маленька зграйка білих хмарин повільно пливла по голубому.. небу (Павло Автомонов, Коли розлуч. двоє, 1959, 347); Воронов спинився на мить, дивлячись на високі, освітлені електрикою хмарини диму і пари (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 51); Степанида, наче від удару, зіщулилась од цього поклику, боязко поглянула на брата. А він, зганяючи хмарину з чола, заспокоїв сестру (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 89); * Образно. Тріпонув учитель чорною хмариною чуба (Михайло Стельмах, I, 1962, 182); Вдалині, за хмариною вкритого сріблястими котиками верболозу, за вигином берега бовваніла постать її вірної подруги Моті (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 218); * У порівняннях. Приємний спогад зник, як хмарина в гарячому небі, не залишаючи сліду (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 26). | ||
+ | ▲ Перисті (пірчасті, пір'їсті, пір'ясті) хмарини див. перистий, пірчастий, пір'їстий, пір'ястий. | ||
+ | |||
+ | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/62983-khmaryna.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== | ||
+ | Хмарина, -ни, ж. Туча. Сизенькі хмарини.... по небу простягліїся. О. 1862. VIII. 17. Зацвів козак рожиною, дівка калиною, розійшлися вони чорною хмариною. Чуб. V. 283. Ум. хмаринка, хмариночка. Сияло сонце в небесах, а ні хмариночки. Шевч. 100. | ||
+ | |||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | ===[https://slovari.yandex.ru/%D1%85%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B0/uk-en/ ЯНДЕКС словари]=== | ||
+ | грозова хмара — thundercloud, storm cloud | ||
+ | дощова хмара — rain cloud | ||
+ | периста хмара — cirrus | ||
+ | |||
+ | '''Хмари''' – це великі згустки водяної пари або пилу, видимі з поверхні землі в небі. | ||
+ | Вони складаються з найдрібніших крапель води і кристалів льоду. Коли хмара переповнена цими елементами, то вони випадають у вигляді опадів, дощу, снігу, роси і т. д. | ||
+ | |||
+ | ==Утворення== | ||
+ | Піднімаючись і поступово охолоджуючись, повітря досягає межі, де його температура дорівнює точці роси. Ця межа називається рівнем конденсації. Вище, при наявності ядер конденсації, починається утворення крапельок, формуються хмари. Повітряна маса буде підніматися доти, поки її температура не зрівняється з температурою навколишнього повітря. Якщо цей процес триває, ми говоримо про нестійку повітряну масу. Стійкою ж вона буде, якщо її температура швидко зрівняється з температурою навколишнього повітря. Піднімання при цьому припиниться. При русі нагору повітряна маса охолоджується на 9.8 ?С із кожним кілометром. Тому, якщо нам відома її температура біля поверхні землі й температура повітря в тропосфері, ми можемо розрахувати, на яку висоту вона підніметься. | ||
+ | |||
+ | ==Міжнародна класифікація хмар.== | ||
+ | Уже в кінці XIX ст. була запроваджена міжнародна класифікація хмар. З часом вона уточнювалась і на сьогодні використовується морфологічна (за зовнішнім виглядом) міжнародна класифікація хмар. | ||
+ | |||
+ | Вона включає 4 родини (яруси), 10 родів (форм), 20 видів та 35 різновидів, які відрізняються за умовами утворення, структурою, щільністю, забарвлення, характером опадів, оптичними явищами тощо. | ||
+ | |||
+ | Хмари верхнього ярусу. | ||
+ | Висота основи хмар у помірних широтах вище 6км: | ||
+ | |||
+ | Перисті (пір’ясті). – Cirrus (Ci). | ||
+ | Перисто-шаруваті – Cirrostratus (Cs). | ||
+ | Перисто-купчасті – Cirrocumulus (Cc). | ||
+ | |||
+ | Хмари середнього ярусу. | ||
+ | Висота основи хмар у помірних широтах від 2 до 6км: | ||
+ | |||
+ | Високо-шаруваті – Altostratus (As). | ||
+ | Високо-купчасті – Altocumulus (Ac). | ||
+ | |||
+ | Хмари нижнього ярусу. | ||
+ | Висота основи хмар у помірних широтах від кількох десятків метрів до 2 км над поверхнею Землі: | ||
+ | Шаруваті – Stratus (St). | ||
+ | Шарувато – купчасті – Stratocumulus (Sc). | ||
+ | Шарувато – дощові – Nimbostratus (Ns). | ||
+ | |||
+ | Хмари вертикального розвитку або конвективні. | ||
+ | Основа цих хмар розташована в межах нижнього ярусу і рідко буває нижче 350 м. Вершина їх часто проникає у верхній ярус, а інколи досягає тропопаузи: | ||
+ | |||
+ | Купчасті – Cumulus (Cu). | ||
+ | Купчасто – дощові – Cumulonimbus (Cb). | ||
+ | |||
+ | =Різновиди= | ||
+ | 1.переплутані | ||
+ | 2.хребтовидні | ||
+ | 3.хвилясті | ||
+ | 4.радіальні | ||
+ | 5.діряві | ||
+ | 6.подвійні | ||
+ | 7.роздільні | ||
+ | 8.непрозорі | ||
+ | |||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | ==="Ранкова глорія" та інше=== | ||
+ | |||
+ | Наряд ви знали, що у гірській місцевості можна побачити хмари, що можуть висіти нерухомо навіть при дуже сильному вітрі тривалий час. Такі незвичні хмари називаються лентикулярними. | ||
+ | Таке явище пояснюється тим, що вітер рухає повітряні маси певними потоками, або хвилями, обтікаючи різні перешкоди. На гребенях таких хвиль або між двома шарами повітря і утворюються лентикулярні хмари. Їх стійкість обумовлена одночасними процесами конденсації водяної пари на висоті точки роси і випарами водяних крапель при низхідному русі повітря. Ці хмари звичайно мають округлу форму, тому їх часто приймають за НЛО. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Ранкова глорія | ||
+ | Ще дещо цікаве про хмари. Рідкісне явище під назвою «Ранкова глорія» являють собою витягнуті хмари циліндричної форми до кілометра завдовжки, що переміщаються зі швидкістю до 60 км / год. Періодично такі хмари зустрічаються в різних куточках планети, але найбільш часто їх можна спостерігати в Австралії, в затоці Карпентарія. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Більше читайте тут: [http://korysne.co.ua/tsikave-pro-hmary/] | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
− | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px # | + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" |
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хмари1.jpg|x140px]] |
− | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хмари2.jpg|x140px]] | |
− | Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хмари3.jpg|x140px]] |
− | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хмари4.jpg|x140px]] | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | ]] | + | |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |
|} | |} | ||
+ | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|uGeG0kNaZmg}} | ||
− | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | |
− | + | [[Категорія:Слова 2015 року]] | |
− | + | [[Категорія:Хм]] | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + |
Поточна версія на 15:00, 26 листопада 2015
Хмарина, -ни, ж. Туча. Сизенькі хмарини.... по небу простягліїся. О. 1862. VIII. 17. Зацвів козак рожиною, дівка калиною, розійшлися вони чорною хмариною. Чуб. V. 283. Ум. Хмаринка, хмариночка. Сияло сонце в небесах, а ні хмариночки. Шевч. 100.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ХМАРИ́НА, и, жін. Окрема невелика хмара; те саме, що хмара. Дощу треба, а в небі з'являлись тільки окремі.. хмарини, й пропливали вони туди, куди гнав їх вітер (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 180); Маленька зграйка білих хмарин повільно пливла по голубому.. небу (Павло Автомонов, Коли розлуч. двоє, 1959, 347); Воронов спинився на мить, дивлячись на високі, освітлені електрикою хмарини диму і пари (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 51); Степанида, наче від удару, зіщулилась од цього поклику, боязко поглянула на брата. А він, зганяючи хмарину з чола, заспокоїв сестру (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 89); * Образно. Тріпонув учитель чорною хмариною чуба (Михайло Стельмах, I, 1962, 182); Вдалині, за хмариною вкритого сріблястими котиками верболозу, за вигином берега бовваніла постать її вірної подруги Моті (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 218); * У порівняннях. Приємний спогад зник, як хмарина в гарячому небі, не залишаючи сліду (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 26). ▲ Перисті (пірчасті, пір'їсті, пір'ясті) хмарини див. перистий, пірчастий, пір'їстий, пір'ястий.
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Хмарина, -ни, ж. Туча. Сизенькі хмарини.... по небу простягліїся. О. 1862. VIII. 17. Зацвів козак рожиною, дівка калиною, розійшлися вони чорною хмариною. Чуб. V. 283. Ум. хмаринка, хмариночка. Сияло сонце в небесах, а ні хмариночки. Шевч. 100.
Іноземні словники
ЯНДЕКС словари
грозова хмара — thundercloud, storm cloud дощова хмара — rain cloud периста хмара — cirrus
Хмари – це великі згустки водяної пари або пилу, видимі з поверхні землі в небі. Вони складаються з найдрібніших крапель води і кристалів льоду. Коли хмара переповнена цими елементами, то вони випадають у вигляді опадів, дощу, снігу, роси і т. д.
Утворення
Піднімаючись і поступово охолоджуючись, повітря досягає межі, де його температура дорівнює точці роси. Ця межа називається рівнем конденсації. Вище, при наявності ядер конденсації, починається утворення крапельок, формуються хмари. Повітряна маса буде підніматися доти, поки її температура не зрівняється з температурою навколишнього повітря. Якщо цей процес триває, ми говоримо про нестійку повітряну масу. Стійкою ж вона буде, якщо її температура швидко зрівняється з температурою навколишнього повітря. Піднімання при цьому припиниться. При русі нагору повітряна маса охолоджується на 9.8 ?С із кожним кілометром. Тому, якщо нам відома її температура біля поверхні землі й температура повітря в тропосфері, ми можемо розрахувати, на яку висоту вона підніметься.
Міжнародна класифікація хмар.
Уже в кінці XIX ст. була запроваджена міжнародна класифікація хмар. З часом вона уточнювалась і на сьогодні використовується морфологічна (за зовнішнім виглядом) міжнародна класифікація хмар.
Вона включає 4 родини (яруси), 10 родів (форм), 20 видів та 35 різновидів, які відрізняються за умовами утворення, структурою, щільністю, забарвлення, характером опадів, оптичними явищами тощо.
Хмари верхнього ярусу.
Висота основи хмар у помірних широтах вище 6км:
Перисті (пір’ясті). – Cirrus (Ci). Перисто-шаруваті – Cirrostratus (Cs). Перисто-купчасті – Cirrocumulus (Cc).
Хмари середнього ярусу.
Висота основи хмар у помірних широтах від 2 до 6км:
Високо-шаруваті – Altostratus (As). Високо-купчасті – Altocumulus (Ac).
Хмари нижнього ярусу.
Висота основи хмар у помірних широтах від кількох десятків метрів до 2 км над поверхнею Землі: Шаруваті – Stratus (St). Шарувато – купчасті – Stratocumulus (Sc). Шарувато – дощові – Nimbostratus (Ns).
Хмари вертикального розвитку або конвективні.
Основа цих хмар розташована в межах нижнього ярусу і рідко буває нижче 350 м. Вершина їх часто проникає у верхній ярус, а інколи досягає тропопаузи:
Купчасті – Cumulus (Cu). Купчасто – дощові – Cumulonimbus (Cb).
Різновиди
1.переплутані 2.хребтовидні 3.хвилясті 4.радіальні 5.діряві 6.подвійні 7.роздільні 8.непрозорі
Цікаві факти
"Ранкова глорія" та інше
Наряд ви знали, що у гірській місцевості можна побачити хмари, що можуть висіти нерухомо навіть при дуже сильному вітрі тривалий час. Такі незвичні хмари називаються лентикулярними. Таке явище пояснюється тим, що вітер рухає повітряні маси певними потоками, або хвилями, обтікаючи різні перешкоди. На гребенях таких хвиль або між двома шарами повітря і утворюються лентикулярні хмари. Їх стійкість обумовлена одночасними процесами конденсації водяної пари на висоті точки роси і випарами водяних крапель при низхідному русі повітря. Ці хмари звичайно мають округлу форму, тому їх часто приймають за НЛО.
Ранкова глорія
Ще дещо цікаве про хмари. Рідкісне явище під назвою «Ранкова глорія» являють собою витягнуті хмари циліндричної форми до кілометра завдовжки, що переміщаються зі швидкістю до 60 км / год. Періодично такі хмари зустрічаються в різних куточках планети, але найбільш часто їх можна спостерігати в Австралії, в затоці Карпентарія.
Більше читайте тут: [1]