Відмінності між версіями «Базіка»
(→Сучасні словники) |
|||
| (не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Базіка, -ки и базікало, -ла,''' ''об.'' Болтунъ, балагуръ.'' І чого цей (ця) базіка все язиком меле? Оце ще мені базікало!'' | + | [http://Словник%20української%20мови%20 http://sum.in.ua/]''' |
| + | |||
| + | Базіка, -ки и базікало, -ла,''' ''об.'' Болтунъ, балагуръ.'' І чого цей (ця) базіка все язиком меле? Оце ще мені базікало!'' | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' | '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' | ||
| + | |||
БАЗІКА, и, чол. і жін., зневажл. Той, хто любить багато говорити, базікати. Хома Микитович від природи чоловік неговіркий. І базік не терпить (Ярослав Гримайло, Незакінч. роман, 1962, 25). | БАЗІКА, и, чол. і жін., зневажл. Той, хто любить багато говорити, базікати. Хома Микитович від природи чоловік неговіркий. І базік не терпить (Ярослав Гримайло, Незакінч. роман, 1962, 25). | ||
'''Словник синонімів''' | '''Словник синонімів''' | ||
| + | |||
БАЗІКА зневажл. (той, хто схильний до довгих, беззмістовних розмов), БАЗІКАЛО зневажл., БРЯЗКАЛО зневажл., ПАТЯКАЛО зневажл., ТАЛАЛАЙ зневажл., ТОРОХКАЛО зневажл., ПРОСТОРІКА розм., ШАРМАНКА зневажл., БАЛАКУН зневажл., ПУСТОМЕЛЯ підсил. зневажл., ПУСТОМОЛОТ підсил. зневажл., ПУСТОБРЕХ підсил. зажевал., ПУСТОДЗВІН підсил. зневажл., ДЗВОНАР підсил. зневажл., СВИСТУН підсил. зневажл. (той, хто любить багато говорити про що-небудь, не виконуючи того на ділі). БАЛАКУН розм. (той, хто любить поговорити, балакуча людина), ГОВОРУН розм., ЛЕПЕТУН розм., ЛОПОТУН розм. рідше, ЛЕПЕТЯ діал.; БАЛЯНДРАСНИК розм., БАЛАГУР розм. рідше (той, хто любить багато говорити, пересипаючи мову жартами); ТОРОХТІЙ розм. (той, хто говорить багато, безперестанку й швидко); ЩЕБЕТУН розм., ЦОКОТУН розм. рідше (перев. про дітей - той, хто багато і жваво говорить). ФРАЗЕР (схильна до пишних, але беззмістовних висловів людина), КРАСНОМОВЕЦЬ ірон.; ДЕМАГОГ (той, хто вдається до демагогії); СЛОВОБЛУД зневажл. (людина, якій властиве словоблудство). | БАЗІКА зневажл. (той, хто схильний до довгих, беззмістовних розмов), БАЗІКАЛО зневажл., БРЯЗКАЛО зневажл., ПАТЯКАЛО зневажл., ТАЛАЛАЙ зневажл., ТОРОХКАЛО зневажл., ПРОСТОРІКА розм., ШАРМАНКА зневажл., БАЛАКУН зневажл., ПУСТОМЕЛЯ підсил. зневажл., ПУСТОМОЛОТ підсил. зневажл., ПУСТОБРЕХ підсил. зажевал., ПУСТОДЗВІН підсил. зневажл., ДЗВОНАР підсил. зневажл., СВИСТУН підсил. зневажл. (той, хто любить багато говорити про що-небудь, не виконуючи того на ділі). БАЛАКУН розм. (той, хто любить поговорити, балакуча людина), ГОВОРУН розм., ЛЕПЕТУН розм., ЛОПОТУН розм. рідше, ЛЕПЕТЯ діал.; БАЛЯНДРАСНИК розм., БАЛАГУР розм. рідше (той, хто любить багато говорити, пересипаючи мову жартами); ТОРОХТІЙ розм. (той, хто говорить багато, безперестанку й швидко); ЩЕБЕТУН розм., ЦОКОТУН розм. рідше (перев. про дітей - той, хто багато і жваво говорить). ФРАЗЕР (схильна до пишних, але беззмістовних висловів людина), КРАСНОМОВЕЦЬ ірон.; ДЕМАГОГ (той, хто вдається до демагогії); СЛОВОБЛУД зневажл. (людина, якій властиве словоблудство). | ||
'''Орфографічний словник''' | '''Орфографічний словник''' | ||
| + | |||
базі́ка – іменник чоловічого або жіночого роду, істота | базі́ка – іменник чоловічого або жіночого роду, істота | ||
'''Фразеологічний словник''' | '''Фразеологічний словник''' | ||
| − | |||
| − | + | Розводити теревені - базікати, почесати язика - побазікати про пусте. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Ба]] | [[Категорія:Ба]] | ||
Поточна версія на 14:30, 13 квітня 2014
Базіка, -ки и базікало, -ла, об. Болтунъ, балагуръ. І чого цей (ця) базіка все язиком меле? Оце ще мені базікало!
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БАЗІКА, и, чол. і жін., зневажл. Той, хто любить багато говорити, базікати. Хома Микитович від природи чоловік неговіркий. І базік не терпить (Ярослав Гримайло, Незакінч. роман, 1962, 25).
Словник синонімів
БАЗІКА зневажл. (той, хто схильний до довгих, беззмістовних розмов), БАЗІКАЛО зневажл., БРЯЗКАЛО зневажл., ПАТЯКАЛО зневажл., ТАЛАЛАЙ зневажл., ТОРОХКАЛО зневажл., ПРОСТОРІКА розм., ШАРМАНКА зневажл., БАЛАКУН зневажл., ПУСТОМЕЛЯ підсил. зневажл., ПУСТОМОЛОТ підсил. зневажл., ПУСТОБРЕХ підсил. зажевал., ПУСТОДЗВІН підсил. зневажл., ДЗВОНАР підсил. зневажл., СВИСТУН підсил. зневажл. (той, хто любить багато говорити про що-небудь, не виконуючи того на ділі). БАЛАКУН розм. (той, хто любить поговорити, балакуча людина), ГОВОРУН розм., ЛЕПЕТУН розм., ЛОПОТУН розм. рідше, ЛЕПЕТЯ діал.; БАЛЯНДРАСНИК розм., БАЛАГУР розм. рідше (той, хто любить багато говорити, пересипаючи мову жартами); ТОРОХТІЙ розм. (той, хто говорить багато, безперестанку й швидко); ЩЕБЕТУН розм., ЦОКОТУН розм. рідше (перев. про дітей - той, хто багато і жваво говорить). ФРАЗЕР (схильна до пишних, але беззмістовних висловів людина), КРАСНОМОВЕЦЬ ірон.; ДЕМАГОГ (той, хто вдається до демагогії); СЛОВОБЛУД зневажл. (людина, якій властиве словоблудство).
Орфографічний словник
базі́ка – іменник чоловічого або жіночого роду, істота
Фразеологічний словник
Розводити теревені - базікати, почесати язика - побазікати про пусте.
