Відмінності між версіями «Дарувати»
Лілія (обговорення • внесок) (→Зовнішні посилання) |
(→Медіа) |
||
(не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 12: | Рядок 12: | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|31cGId5z8oM}} | ||
+ | {{#ev:youtube|HxafjHedPks}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | [http://sum.in.ua/s/daruvaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) Дарувати] | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== |
Поточна версія на 15:06, 9 квітня 2014
Дарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Дарить. Свого не даруй, чужого не бери. Ном. № 9671. Вола дарують без ярма. Ном. Сестриці, ви порадниці, порадьте ж ви мене, чим тестя дарувати? Даруй, братко, дари, собі дівочку бери. Мет. 186. 2) Давать, награждать, жаловать. Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. Ном. № 71, Царівну оддав, щастям дарував. Чуб. ІІІ. 272. Господь його донею дарує. 3) Жертвовать чѣмъ. Та візьміть мене самого, на Чорне море пустіте. Нехай я буду на Чорному морі своєю головою дарувати, аж не товариства сердешного невинні душі теряти. КС. 1882. XII. 487. 4) Прощать, извинять. Даруй мені, я вже більше не буду. Що твоя жінка мене обідила, я їй те дарую. МВ. І. 12. Хто буде сей сон рано і вечір читать, того буде Господь на страшнім суді, на будущому віку гріхами дарувать. Мил. 15. 5) Дарувати життям, — душею. Пощадить жизнь. Став же він у пана милости прохати: чи не можна, пане, життям дарувати? Лохв. у. Бери гроші, аби дарував душею. Черкас. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) Дарувати